Рішення № 39643585, 16.06.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/4358/12

Провадження № 437/4358/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.06.2014

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі - Лободі Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Друга державна синельниківська нотаріальна контора , відділ Державної реєстраційної служби синельниківського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу та припинення права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року до суду звернулася ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був укладений між нею та відповідачкою , та нотаріально посвідчений 19.10.2006 року Другою державною синельниківською нотаріальною конторою, записаний в реєстрі № 2-1162.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що відповідачка, яка є її онукою, скориставшись її віком та станом здоров'я ввела її в оману, та переоформила на себе належний позивачці житловий будинок.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №2-74/11 від 25.10.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені - договір купівлі- продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який був укладений 19.10.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі № 2-1162 , та посвідчений державним нотаріусом Другої державної синельниківської нотаріальної контори був визнаний недійсним на тих підставах, що в момент вчинення правочину ОСОБА_3 не розуміла значення своїх дій , та не керувала ними. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.07.2012 р. рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 року були скасовані , та справа передана на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на тих підставах, що суд вийшов за межі позовних вимог і застосував норму права, яка не підлягала застосуванню.

Після скасування рішення суду першої інстанції від 25.10.2011 року та ухвали апеляційного суду від 16.02.2012 року справа, з 20.08.2012 року, перебувала в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

19.09.2012 року до суду надійшла уточнена, в порядку ст.31 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_3

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_3 померла, і виникла необхідність залучити до участі у справі її правонаступника .

04.02.2014 року ОСОБА_1 була подана заява до суду про визнання її правонаступником та залучення до участі у справі у якості позивача.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2014 року, на підставі заяви ОСОБА_1, провадження у справі було відновлено .

06.05.2014 року , до початку судового розгляду до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивачка просила визнати недійсним правочин, укладений 19.10.2006 року між її матір'ю ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , та просила суд припинити право власності відповідачки ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку з визнанням правочину , на підставі якого виникло право власності - недійсним.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є рідною донькою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначена обставина підтверджується документами, які надані до матеріалів справи, в тому числі і рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/4730/4-ц за заявою ОСОБА_1, яке позивачка надала до матеріалів справи. Зазначеним рішенням був встановлений факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачка ОСОБА_2, якийсь час проживала разом з ОСОБА_3 В середині серпня 2009 року від ОСОБА_2 ОСОБА_3 стало відомо, що будинок по АДРЕСА_1 вже належить відповідачці. В цей час стало відомо, що ОСОБА_3 нібито продала свій будинок ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованому в реєстрі за № 2-1162 від 19.10.2006 року; на цей час зазначене домоволодіння зареєстроване Синельниківським БТІ на праві власності № витягу 13606207, реєстраційний № 16128932 від 17.02.2007 року за ОСОБА_2.

З цього приводу ОСОБА_3 31.08.2009 року звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу недійсним

В ході судового розгляду судом була призначена додаткова судово- психіатрична експертиза.

Згідно з актом № 79 від 04.07.2011 року судово- психіатричною експертною комісією були зроблені висновки про те, що станом на 19.10.2006 року ( на момент укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу домоволодіння) ОСОБА_3 мала ознаки хронічного стійкого психічного розладу у формі судинної деменції; за своїм психічним станом у той час ОСОБА_3 не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

З 2009 року, до моменту своєї смерті , ОСОБА_3 проживала разом з позивачкою за однією адресою в АДРЕСА_2 , і позивачка доглядала за хворою матір'ю до моменту її смерті; в судовому порядку ОСОБА_3 недієздатною не визнавалась.

29.09.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 були уточнені і окрім визнання недійсним договору купівлі- продажу домоволодіння від 19.10.2006 року на тих підставах, що вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними - позивачка просила зобов'язати КП « Синельниківське МБТІ» скасувати державну реєстрацію договору купівлі- продажу житлового будинку , здійснену КП « Синельниківське МБТІ» . Зазначена обставина підтверджується журналом судового засідання від 29.09.2011 року ( а.с.162).

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 року в прийнятті уточненої позовної заяви було відмовлено повністю.

З урахуванням того, що такі підстави недійсності правочину сталі відомі ОСОБА_3 лише в липні 2011 року, тобто після отримання висновків експертної психіатричної комісії- позивачка вважає, що з цього часу , відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України починається перебіг строку позовної давності , встановлений ст.257 ЦК України.

У зв'язку з викладеними обставинами позивачка , 06.05.2014 року , до початку судового розгляду уточнила позовні вимоги та їх правові підстави.

В уточненій позовній заяві зазначено, що оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, 1931 року народження, то позивачка є правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_3 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ,1931 року народження до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу домоволодіння АДРЕСА_1.

Спірне домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за відповідачкою ОСОБА_2 КП « Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 17.02.2007 року № витягу 136207 , реєстраційний № 16128932 на підставі договору купівлі- продажу ВЕВ № 973338 р.2-1162 від 19.10.2006 р. оформленого Другою державною синельниківською нотаріальною конторою ; реєстрація права власності на спірне домоволодіння за відповідачкою ОСОБА_2 буде перешкоджати позивачці ОСОБА_1 в оформлені спадкових справ після померлої матері ОСОБА_3. Позивачка зазначила, що у зв'язку з викладеними обставинами- необхідно припинити право власності відповідачки на спірне нерухоме майно на підставі рішення суду.

В судове засідання 16.06.2014 року позивачка не з'явилась, направила до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі , просила їх задовольнити , та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, поштові відправлення, які направлялися за адресою АДРЕСА_3, яка була зазначена в позовних заявах, апеляційній скарзі , поясненнях суду, касаційній скарзі від імені відповідачки ОСОБА_2 ( т.1 а.с.189,192-194,195, 196-198, 211-214, ) повернулися до суду з відміткою поштового відділення « за даною адресою не проживає».

Згідно зі ст.77 ЦПК України- сторони, та інші особи , які беруть участь у справі , зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місяця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою , навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Для забезпечення своєчасного розгляду справи виклик відповідачки в судове засідання був здійснений через публікацію в газеті «Вісті Придніпров'я» від 12.06.2014 року №43-44(1536-1537), що підтверджується оголошенням в газеті. Отже відповідачка, відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України- вважається належним чином повідомленою про час та місце судового засідання.

Третя особа- Друга державна синельниківська нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Направила на адресу суду лист, в якому просила провести судовий розгляд за відсутності її представника.

Третя особа- відділ реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до положень ч.4 ст.169 ЦПК України судом було ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 була власником житлового будинку АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом , виданого 10.07.2002 року державним нотаріусом Другої державної синельниківської нотаріальної контори , зареєстрований в реєстрі за №552. ( т.1 а.с7) після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

19.10.2006 року між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі- продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі № 2-1162 , та посвідчений державним нотаріусом Другої державної синельниківської нотаріальної контори ( т.1 а.с.37-38 , т.2 а. с.61-72).

На підставі договору купівлі-продажу зареєстрованому в реєстрі за № 2-1162 від 19.10.2006 року, зазначене домоволодіння було зареєстроване Синельниківським БТІ на праві власності за ОСОБА_2 , № витягу 13606207, реєстраційний № 16128932 від 17.02.2007 року ( т.1 а.с.35-36).

Станом на момент укладення угоди, 19.10.2006 року ОСОБА_3, виповнилося 75 років і вона хворіла рядом хронічних захворювань, що підтверджується довідкою Іларіонівської міської лікарні ( т.1 а.с.50).

Відповідно до наданої суду довідки ( т.1 а.с.50) ОСОБА_3 в період з 06.01.2006 року по 20.01.2006 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Іларіонівській міській лікарні , в тому числі з приводу ішемічної хвороби серця; ; кардіосклероз атеросклеротичний; гіпертонічна хвороба ; хронічний пієлонефрит; хронічний бронхіт. З 15.04.2009 року по 30.04.2009 року ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в Іларіонівській міській лікарні з діагнозом вторинна дисциркуляторна енцефалопатія на фоні церебрального атеросклерозу ; гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; кардіосклероз атеросклеротичний; гіпертонічна хвороба; камінь у нирці.

Вік ОСОБА_3 та стан її здоров'я стали підставами для призначення у справі прижиттєвої судово- психіатричної експертизи.

Згідно з актом № 79 від 04.07.2011 року судово- психіатричною експертною комісією були зроблені висновки про те, що станом на 19.10.2006 року ( на момент укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу домоволодіння) ОСОБА_3 мала ознаки хронічного стійкого психічного розладу у формі судинної деменції; за своїм психічним станом у той час ОСОБА_3 не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними ( т.1 а.с.154-157).

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що на момент вчинення правочину ОСОБА_3 внаслідок свого стану психічного здоров'я - не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто невиконання вимог ст. 203 ЦК України до вимог правочину , відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України - є підставою недійсності правочину.

Однією із умов дійсності угоди - є волевиявлення учасника правочину , яке повинно відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи , а в разі її смерті - за позовом інших осіб , чиї цивільні права або інтереси порушені.

З урахуванням встановлених судом обставин, та доказів , які підтверджують ці обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі- продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 19.10.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі ст..225 ЦК України - знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

Суд приймає до уваги те, що обставини якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги сталі відомі в 2011 році після проведення амбулаторної судово- психіатричної експертизи відносно ОСОБА_3 яка проводилась 04.07.2011 року. 29 вересня 2011 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши, що вона змінює підстави позову, але суд відмовив у прийнятті уточненої позовної заяви у зв'язку з тим, що був розпочатий судовий розгляд і правом уточнення предмету або підстав позову позивач може скористатися лише до початку судового розгляду.

Після скасування рішення суду першої інстанції від 25.10.2011 р. та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 р., надходження справи до провадження Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області , 19 вересня 2012 року ОСОБА_3 знову подала до суду уточнену позовну заяву , яка за змістом є тотожною з уточненою позовною заявою, яка подавалася ОСОБА_3 29.09.2011 р.

Уточнена позовна заява, яка надійшла до суду 06.05.2014 року не змінює предмет та підстави позову в частині визнання недійсною угоди , а уточнює позовні вимоги ОСОБА_1 в частині припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно.

Суд приймає до уваги доводи позивачки ОСОБА_1 стосовно підстав недійсності правочину , як правочин вчинений особою яка не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, що сталі відомі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 лише в липні 2011 року, тобто після отримання висновків судово- психіатричної експертизи.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 29.09.2011 року подавала уточнену позовну заяву ( т.1а.с162) , яка повторно була подана до суду 19.09.2012 року - суд приходить до висновку , що строк на звернення до суду з позовом про захист порушеного права на підставах, передбачених ст..225 ЦК України , відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України , ст.257 ЦК України - ОСОБА_3 не був пропущений.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 суд враховує те, що ці позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання недійсним правочину , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 19.10.2006 року . Суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах:

Позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.2 а.с.89). Зазначена обставина підтверджується документами, які надані до матеріалів справи ( т.2 а.с.94-107), в тому числі і рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/4730/4-ц за заявою ОСОБА_1, яке надано до справи. Зазначеним рішенням був встановлений факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, з урахуванням норми ст..225 ЦК України, суд приходить до висновку, що право позивачки ОСОБА_1 порушено і підлягає захисту в судовому порядку , оскільки вона є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3, 1931 року народження, і виступає правонаступником її прав та обов'язків в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу домоволодіння АДРЕСА_1 житлового будинку.

Матеріалами справи підтверджується те , що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за відповідачкою ОСОБА_2 КП « Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 17.02.2007 року № витягу 136207 , реєстраційний № 16128932 на підставі договору купівлі- продажу ВЕВ № 973338 р.2-1162 від 19.10.2006 р. оформленого Другою державною синельниківською нотаріальною конторою ( т.1 а.с.35-36).

Реєстрація права власності на спірне домоволодіння за відповідачкою ОСОБА_2 буде перешкоджати позивачці ОСОБА_1 в оформлені спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3

Відповідно до ст.19 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. зі змінами - державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно проводиться на підставі документів, поданих органу державної реєстрації разом з заявою, в тому числі на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

Статтею 346 ЦК України встановлено, що право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.

В ході судового розгляду судом встановлено, що договір купівлі- продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.10.2006 р., посвідченого Другою державною синельниківською нотаріальною конторою р.2-1162 - є недійсним правочином.

Способи захисту цивільного права передбачені ст.16 ЦК України.

Суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 обраний спосіб захисту, передбачений законом і захистити порушене право, з урахуванням заявлених позовних вимог, необхідно з застосуванням норми ст.346 ЦК України, шляхом припинення права власності відповідачки , яке виникло на підставі договору, визнаного судом недійсним.

Таким чином, для відновлення порушеного права власності , та захисту законного інтересу позивачки ОСОБА_1, необхідно припинити право власності відповідачки ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1, яке виникло на підставі договору купівлі- продажу від 19.10.2006 р. , нотаріально посвідченого Другою державною синельниківською нотаріальною конторою р.2-1162.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 у сумі 562 грн.74 коп. Зазначена сума складається із судових витрат, які були присуджені на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2011 року в розмірі 312 грн.54 коп.- рішення в цій частині не було виконано у зв'язку з його скасуванням на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 18.07.2012 року , та виконавчий лист повернутий без виконання ; та витрат на публікацію повідомлення в газеті « Вісті Придніпров'я» у розмірі 250 грн.20 коп., а всього підлягає стягненню на користь позивача судових витрат 562 грн.74 коп.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп. за подання ОСОБА_3 уточненої позовної заяви від 19.09.2012 року підлягає стягненню з ОСОБА_2 , оскільки відбулося збільшення позовних вимог, а судовий збір позивачем при подачі уточненого позову оплачений не був.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203,215,225 346 ЦК України, ст.19 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; ст.ст.74, 77 ,88 , 169, , 209, 212, 214, 215, 224, 226 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений 19.10.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Другої державної синельниківської нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі № 2-1162.

Припинити державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 19.10.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який був посвідчений Другою державною синельниківською нотаріальною конторою, зареєстрованому в реєстрі № 2-1162.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Мантурове Костромської області Російської Федерації, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Абрамиха , Мантурівського району, Костромської області , РФ , ІПН НОМЕР_2 судові витрати у сумі 562 грн.74 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Мантурове Костромської області Російської Федерації, ІПН НОМЕР_1 на користь держави отримувач: Управління Державного казначейства України у м. Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23929833 банк: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО банку: 805012, р/р 31213206700034, КБКД 22030001 "Судовий збір Державної судової Адміністрації України", судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Г. В. Бондаренко