Вирок № 39641747, 08.07.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3414/14-к

1-кп/369/177/14

В И Р О К

іменем України

08.07.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Тищенка М.А., Приходько Є.А.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2014 року за ч.1 ст. 263; 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком 1 рік, реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1

- у скоєнні злочинів, передбачених ч 1 ст. 185, ч 1 ст. 190 КК України

В С Т А Н О В И В:

19.10.2013 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, корисливий мотив та мета незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_3 велосипед синього кольору марки „ARDIS" вартістю 1500 грн., який перебував біля магазину „Тандем", що розташований по вул. Пушкіна, 1, що в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, чим спричинив ОСОБА_3 матеріального збитку на вищевказану суму.

Крім того, 15.01.2014 року близько 17 години ОСОБА_2, перебуваючи в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Молодіжній, 26, на другому поверсі приміщення „Будинку побуту", маючи умисел, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном, шляхом обману заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4 марки „НОКІА 7230" чорного кольору з сім-карткою № НОМЕР_2, ІМЕІ НОМЕР_3 вартістю 1100 грн., що виразилося у повідомленні останній неправдивої інформації стосовно здійснення термінового телефонного дзвінка, на що ОСОБА_4, перебуваючи в омані, на прохання ОСОБА_2 надала свій мобільний телефон, а ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння мобільним телефоном, вийшов з приміщення „Будинку побуту" та непомітно для ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник. В подальшому ОСОБА_2 вищевказаний мобільний телефон та сім-картку власнику не повернув та розпорядився ним за власним розсудом, чим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1100 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що 19.10.2013 року біля 19 години 30 хвилин він проходив повз магазин, що знаходиться по вул. Пушкіна м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області. Біля вказаного магазину він побачив велосипед, який вирішив викрасти. Підійшовши до велосипеду, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він сів на велосипед та поїхав в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, де біля залізничного переїзду продав велосипед за 100 грн. невідомому чоловіку.

15.01.2014 року біля 17 години він перебував в будинку побуту, що знаходиться в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Молодіжній. Біля перукарні він побачив незнайому дівчину, у якої в руках був мобільний телефон. Він підійшов до дівчини та попросив її дати йому мобільний телефон, щоб зателефонувати. Вона погодилась та дала йому свій мобільний телефон. Взявши мобільний телефон, він запевнив дівчину, що зателефонує та повернеться. Вийшовши з приміщення будинку побуту, він пішов до проспекту Перемоги м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області, де продав мобільний телефон невідомому чоловіку за 50 грн.

У скоєному щиро розкаявся. Просив його суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали до суду заяви з проханням слухати кримінальне провадження у їх відсутності.

Крім того, судом були досліджені письмові докази, надані суду, а саме:

- заява ОСОБА_3 від 22.10.2013 року, в якій останній просить прийняти міри до невідомої особи, яка 19.10.2013 року близько 19 години 30 хвилин в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Пушкіна викрала його велосипед (а.п. 24);

- акт амбулаторної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи № 529 від 02.12.2013 року, згідно якого ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість (олігофренію в ступені легко вираженої дебільності). Про це свідчать відомості анамнезу та медичної документації, з яких відомо, що підекспертний з раннього дитинства відставав в розумовому розвитку, не міг повністю засвоїти шкільну програму, перебував на обліку у психіатра з приводу розумової відсталості, навчався у школі для дітей з вадами розумового розвитку. Під час проведеного обстеження у нього виявлений низький рівень кругозору, обмеженість словникового багажу, переважно конкретний характер мислення, низький рівень мнестичної діяльності та емоційно-вольова нестійкість. Проте, ступінь розумової відсталості та емоційно-вольових порушень у нього такий, що не позбавляє його критичних здібностей. Тому під час скоєння інкримінованих йому дій він міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. В тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності він не перебував. Примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на діяльність, не перебував (а.п. 51-52);

- заява ОСОБА_5 від 15.01.2014 року, в якій останній просить прийняти міри до невідомого чоловіка, який, перебуваючи в приміщенні будинку побуту в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Молодіжній, 26 у його неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 попросив мобільних телефон, щоб зателефонувати, на що його донька надала мобільний телефон марки „НОКІА". Взявши мобільний телефон, невідомий чоловік зник в невідомому напрямку (а.п. 65);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2014 року, в ході якого ОСОБА_4 серед пред'явлених фотознімків впізнав фото, на якому зображений ОСОБА_2, як особи, яка заволоділа мобільним телефоном його дочки (а.п. 87-88).

Суд визнає. що обвинувачений ОСОБА_2 давав правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані в кримінальному провадженні та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 повністю доведена і його дії суд кваліфікує:

- по епізоду заволодіння майном, що належить ОСОБА_3 - за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- по епізоду заволодіння майном, що належить ОСОБА_5 - за ч 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, крім обставини, що пом'якшує його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини скоєних злочинів, а також особу обвинуваченого ОСОБА_2, який вчинив злочин середньої тяжкості, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, та злочин невеликої тяжкості, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2001 року з діагнозом: розумова відсталість в ступені помірно-вираженої дебільності (а.п. 38), однак, згідно акту амбулаторної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.п. 51-52), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 39), негативно характеризується за місцем навчання (а.п. 40), тому з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч 1 ст. 185 КК України та у виді обмеження волі в межах санкції ч 1 ст. 190 КК України. При цьому суд не знаходиться підстав для призначення ОСОБА_2 інших видів покарань, передбачених санкціями ч 1 ст. 185; ч 1 ст. 190 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2014 року та в період іспитового строку, призначеного вказаним вироком, вчинив новий злочин, суд частково приєднує до призначеного невідбуте покарання за вказаним вироком.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч 1 ст. 190; ч 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання: за ч 1 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі; за ч 1 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, частково, у виді 3 (трьох) місяців приєднати до призначеного невідбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду київської області від 10.01.2014 року та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 07 травня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді взяття під варту та тримання в СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Речовий доказ: мобільний телефон марки „NOKIA 7230" з сім-карткою № НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_5 - залишити потерпілому ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

СУДДЯ: В.В. Лисенко