Постанова № 39640690, 02.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа № 909/149/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Карпатресурс" без номера від 04.04.2014 року (вх. №01-05/2131/14 від 06.05.2014 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2014 року

у справі №909/149/14

за позовом Приватного підприємства "Фабрика дитячих меблів", м. Івано-Франківськ, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

до Приватного підприємства "Карпатресурс", м. Івано-Франківськ

про витребування рухомого майна

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_3, представник (довіреності у матеріалах справи); ОСОБА_4 (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: Савчук В.Р., представник (довіреність у матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 11.06.2014р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2014р. у справі № 909/149/14 (суддя Б.П. Гриняк) задоволено позов Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Карпатресурс» про витребування рухомого майна. Витребувано із Приватного підприємства «Карпатресурс» (ПП «Карпатресурс»):

1) в користь Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» наступне рухоме майно: Теплогенератор «Бізон» типу 7с укомплектований вентилятором - 1 шт. вартістю 14400 грн.; вентилятор ВЦ 4-75 № 3, 15 з дв.2,2/3000 лев 270 - 1 шт. вартістю 1181, 67 грн.; верстат круглопильний мод. ВК-40 - 1 шт. вартістю 14583, 33 грн.; верстат круглопильний мод. ВК-40 - 1 шт. вартістю 13333, 33 грн.; вентилятор ВР 89-75-4 - 1 шт. вартістю 1925 грн.; вентилятор ВР 89-75-4 - 1 шт. вартістю 1925 грн.; теплогенератор "Бізон" - 1 шт. вартістю 10200 грн.; електродвигун - 1 шт. вартістю 2325, 38 грн.; чотирьохсторонній фрезерний верстат 4 FM 180/4 - 1 шт. вартістю 91784,17 грн.; рейсмусовий верстат МВ105Н - 1 шт. вартістю 19166, 67 грн.; Е.дАИР 100S2 (4,0/3000) 1081 - 1 шт. вартістю 1125 грн.; Е.дАИР 100S2 (4,0/3000) 1081 з ЕМ тормозом - 1 шт . вартістю 2208, 33 грн.; дошка букова 30 мм - 5,23 вартістю 4515 грн.; дошка букова 30 мм - 9,6 вартістю 7656 грн.; дошка букова 30 мм - 9,6 вартістю 7656 грн. Всього 15 одиниць вартістю 193984, 88 грн.;

2) в користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 наступне рухоме майно: верстат деревообробний, двохпильний торцювальний вартістю 10000 грн.; верстат деревообробний фрезерувальний Ф-а "GOMA" вартістю 3000 грн.; верстат деревообробний свердлильний багатошпиндельний - 2 шт. вартістю 1500 грн. Стягнуто з ПП «Карпатресурс» на користь Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» судовий збір в розмірі 3879, 68 грн. та на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 1827 грн.

Місцевим господарським судом на підставі ст. ст. 387, 400 ЦК України зроблено висновок, що відповідач є недобросовісний володілець майном позивачів.

Доказами знаходження майна у відповідача на день подання позову місцевий господарський суд визнав договори оренди нежитлових приміщень від 01.08.2013р., 01.11.2013р.; наказ № 1-а від 02.01.2014р.; акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство «Карпатресурс» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати таке з підстав неповного з'ясування обставин справи та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає, що позивачами по справі не доведено, що у приміщеннях, власником яких є відповідач, знаходиться саме визначене в позовній заяві рухоме майно позивачів. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що господарський суд першої інстанції не з'ясував чи справді відповідач ним володіє, оскільки поштові адреси за якими колись перебувало і, на думку позивачів, тепер утримується майно, не збігаються.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Карпатресурс» підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню. При цьому, апеляційний суд виходив з наступних обставини та керувався такими мотивами.

30 травня 2008 року Приватне підприємство «Карпатресурс» в особі ОСОБА_6 придбало у Відкритого акціонерного товариства «Отинійська меблева фабрика» (підприємство-банкрут) в особі ліквідатора Лотоцького Святослава Володимировича у власність майно (рухоме і нерухоме), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, Івано-Франківської області.

Нерухоме майно, що перейшло у власність Приватного підприємства «Карпатресурс» відповідно до умов зазначеного договору складається з: прохідна, цех, експериментальна дільниця, трансформаторна, ремонтно-механічна майстерня; склад готової продукції; склад готової продукції; склад технічних матеріалів; навіс; каркас; насосна станція; лісопильний цех; сушильне господарство; бункер для солі; туалети; пожежна водойма.

Також у вищезазначеному договорі продажу майна підприємства-банкрута від 30.05.2008р. визначено, відповідач придбав також обладнання, циклонне господарство, що входять до складу рухомого майна, яке відчужується за договором, перелік яких зазначено в додатку № 1 до цього договору, право власності на яке підтверджується балансовою довідкою Продавця (п. 1.2.2. Договору).

Технічні характеристики обладнання, циклонного господарства, що входять до складу рухомого майна, яке відчужується, викладені у додатку № 1 до Договору та викладені у технічній документації, яка передається Продавцем Покупцю одночасно з підписанням акту приймання-передачі у порядку визначеному договором (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 1.3. договору купівлі продажу майна підприємства-банкрута від 30.05.2008р., Додаток № 1 є невід'ємною частиною договору та складає разом з договором єдиний документ.

Суд апеляційної інстанції витребував повний тест договору та додатку № 1 до нього, з якого вбачається, що відповідач набув право власності на наступне рухоме майно: котел утилізатор (1 мг ват), електрощити ВР-У1291, верстат свердлильно-пазовальний СВПВ, верстат свердлильно-пазовальний СВПВ-2, верстат універсально-заточний ЗЕ 642, швейна машина 1022 М, швейна машина 1022 М, верстат шліфувальний ШЛПС-7, верстат стрічко-пильний ЛС-80, верстат токарний 1 Л62, верстат рейсмусний СР-67, верстат фуговальний СФ-4-ІК, верстат свердлильно-пазовальний СВПГ-16, вайма поворотна для щитів, бабка шпинделя, шліфмашина dewalt, шліфмашина Bosch-16, водонагрівач, верстат односторонній шипорізний WE1333R,верстат 2-ох. стор. Свердлильно-пазовальний NA40L5, верстат загострювальний ОWW-3, верстат шліфувальний калібрувальний BS650RP, пневмоінструменти (степлер)- 3 шт., компресор 2 ЛВ-220В, фарборозпилювачі - 2 шт., електродриль МСУЗ-13, термія 52009в АВО, термія 9000 380в АВО, піч «Бурлерян (гігант)» - 2 шт., трансформатор 600/5-120/1, трансформатор 600/5-120/2, циклонне господарство.

24 травня 2013 року між Приватним підприємством «Карпатресурс» в особі виконуючого обов'язки директора Козак Світлани Іванівни, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 укладено договір про поділ нерухомого майна, а саме меблевої фабрики, яка розташована за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, АДРЕСА_1 що перебуває у їх спільній частковій власності.

На частину нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_6 на підставі Договору про поділ майна, що є у спільній частковій власності від 24.05.2013р., за адресою: АДРЕСА_2, позивачі уклали договори оренди нежитлових приміщень: Приватне підприємство «Фабрика дитячих меблів» - договір від 01.08.2013р. на частину нерухомого майна площею 300 кв. м. (сушильне господарство) та площею 400 кв. м. (цех); Приваний підприємець ОСОБА_2 - договір від 01.11.2013р. - на частину нерухомого майна, площею 350 кв. м.

Згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.01.2014р. визнано недійсним нотаріально посвідчений договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності від 24.05.2013р.

Однак змін до Державного реєстру прав на майно не внесено. Це підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на день прийняття рішення), відповідно до якого юридична адреса Приватного підприємства «Карпатресурс»: 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський район, селище міського типу Отинія, вул. Іванціва, будинок 24 Б..

Як вбачається з позовної заяви, Договори оренди нежитлових приміщень є чинними. На підставі укладених договорів оренди та з метою цільового використання орендованих приміщень, позивачами за адресою АДРЕСА_1 Коломийського району, івано-Франківської області було встановлено обладнання, яке по справі виступає предметом спору.

Позивачі також вважають, що відповідач перешкоджає їм у допуску до орендованих приміщень, тим самим позбавив їх права користуватись власним нерухомим майном, яке вони використовували у своїй господарській діяльності в орендованих приміщеннях.

Як вбачається з позовної заяви, доказами знаходження витребовуваного майна на час подання позову в приміщеннях відповідача, Приватне підприємство «Фабрика дитячих меблів», окрім укладеного договору оренди нежитлових приміщень від 01.08.2013р., вважає ще й акт про не допуск в орендоване приміщення від 25.11.2013р., договір № 10/13 від 21.11.20013р. між відповідачем та Приватним підприємством «Охоронна фірма «Ангел», наказ № 1-в від 02.01.2014р. «Про консервацію основних засобів», акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

Позивач, як видно з позовної заяви, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 доказами знаходження спірного майна у відповідача на час подання позову зазначає договір оренди нежитлових приміщень від 01.11.2013р., наказ 1-в від 02.01.2014р., акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

Підтвердженням того, що витребовуване Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 майно, було ним придбане і належить йому є, як вважає він: накладна № 14 від 08.09.2008р., згідно якої верстат деревообробний, двохпильний торцювальний вартістю 10000 грн., верстат деревообробний фрезерувальний Ф-а "GOMA" вартістю 3000 грн. та верстат деревообробний свердлильний багатошпиндельний - 2 шт. вартістю 1500 грн. придбаний ним у Приватного підприємця ОСОБА_11 Доказів оплати вартості придбаного товару на вимогу суду апеляційної інстанції він не надав.

За зазначеною накладною ОСОБА_12 придбав майно без зазначення його індивідуальних ознак (марка, модель, рік випуску, заводський номер, завод-виготовлювач тощо).

Посилання цього позивача на наказ № 1-в від 02.01.2014р. Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» «Про консервацію основних засобів» та акт «Про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію» з огляду на видаткову накладну № 14 від 08.09.2008р.» безпідставне. Так, Фізична особа-підприємець стверджує, що він є власник, згідно вищеописаної видаткової накладної, верстатів: деревообробного двохпильного торцювального, деревообробного фрезерувального, Ф-а "GOMA", деревообробного свердлильного багатошпиндельного (є предметом спору), в той час серед основних фондів іншого позивача (Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів») такі основні засоби відповідно до згаданого акту відсутні. Крім цього, і наказ № 1-в і акт є внутрішнім документом бухгалтерського обліку Приваного підприємства «Фабрика дитячих меблів».

Отже, в матеріалах справи відсутні докази знаходження майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в приміщеннях відповідача. А факт укладення договору оренди нежитлового приміщення таким не є.

Право власності на витребовуване майно Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» підтверджується, на його думку, поданими видатковими накладними: № 2 від 31.07.2013р. (дошка букова 30 мм) на суму 4 515, 00 грн., № 3 від 09.08.2013р. (дошка букова 30 мм) на суму 7 656, 00 грн.; № 4 від 30.08.2013р. (дошка букова 30 мм) на суму 7 656, 00 грн.; № КФ-1920 від 20.09.2012р. (Вентилятор ВР 89-75-4 (ВЦ4-75) Вик. 1 з електродвигуном 4 кВТ х 3000 об/мин (Лів. 0 гр.)) на суму 1925, 00 грн.; № КФ-1448 від 03.08.2012р. (вентилятор ВР 89-75-4 (ВЦ4-75) Вик. 1 з електродвигуном 4 кВт х 3000об/мин(Лів. 0 гр)) на суму 1925, 00 грн.; № 10141 від 25.10.2012р.(ВА 71 В4 КW 0,37 230/400 B 14 CL.F Электродвигатель с элекромагнитным тормозом. Производитель: MGM (Італия)) на суму 2 325, 38 грн.; № РН-0000233 від 26.12.2012р. (чотирьохсторонній фрезерний верстат моделі 4FM 180/4) на суму 91784, 17 грн.; № 100043176 від 18.12.2012р. (рейсмусовий верстат МВ105Н) на суму 19 166, 67 грн.; № РН-09/04-1 від 04.09.2013р. (Е.дАИР 10S2(4,0/3000)1081) на суму 1125, 00 грн.; № РН-09/10-8 від 10.09.2013р. (Е.дАИР 80В6 Е (1,1/1000)1081 з ЕМ тормозом) на суму 2208, 33 грн. та накладними: № 972 від 24.03.2012р. (теплогенератор «Бизон» Тип 7с укомплектований вентилятором) на суму 14400, 00 грн.; № 2029 від 29.03.2012р. (Вентилятор ВЦ 4-75 № 3, 15 с дв. 2,2/3000 лев 270) на суму 1181, 67 грн.; № 1102 від 27.11.2012р. (верстат круглопильний ВК-40) на суму 14583, 33 грн.; № 808 від 30.08.2012р. (верстат кругло пильний мод. ВК-40) на суму 13333, 33 грн. та наявними в матеріалах справи доказами оплати товару.

Відповідач не заперечує право власності Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» на його майно, перелічене вище, однак наполягає на його відсутності в своїх приміщеннях, стверджуючи, в свою чергу, що згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу майна банкрута від 30.05.2008р. він придбав також і відповідне рухоме майно.

Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, якими Приватне підприємство «Фабрика дитячих меблів» доказує факт перебування майна у відповідача є односторонніми, такими, що не стосуються предмету спору, як-от: акт від 25.11.2013р. фізичних осіб про не допуск їх в орендовані «ними» приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (також у справі відсутні докази про факт перебування їх в трудових відносинах з Приватним підприємством «Фабрика дитячих меблів»).

Оскільки матеріали справи не містять доказів введення в експлуатацію придбаного Приватним підприємством «Фабрика дитячих меблів» заздалегідь до укладеного 01.08.2013р. договору оренди нежитлових приміщень рухомого майна (основних засобів), які є предметом спору, саме в орендованих приміщеннях, взяття їх на бухгалтерський облік тощо, то наказ про консервацію основних засобів № 1 від 02.01.2014р. суд апеляційної інстанції вважає неналежним доказом у даному спорі.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника (в даному випадку власників: Приватного підприємства "Фабрика дитячих меблів" та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2) до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Статтею 181 названого Кодексу передбачено, що речі поділяються на рухоме та нерухоме майно. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Згідно зі статтею 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Зазначені норми не виключають можливості здійснити індивідуалізацію речі, визначеної родовими ознаками, якщо така можлива. Однак, перелічене позивачами у позовних вимогах майно, не містить індивідуалізуючих ознак, відтак, ідентифікувати, виокремити, зазначене у позовній заяві майно серед інших такого ж роду речей, не можливо, Зазначені обставини не дають підстав для задоволення позову Приватного підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» про витребування рухомого майна у відповідача.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» зазначив, що майно, яке міститься в додатку № 1 до договору про поділ майна, що є у спільній частковій власності від 24.05.2013р., не співпадає з переліком майна, яке вони витребовують у відповідача, а це свідчить, що вони намагаються повернути лише своє майно, не претендуючи при цьому на майно Приватного підприємства «Карпатресурс». Однак, з матеріалів справи не можна зробити висновок, що відповідач заперечує наявність права власності у позивачів на витребовуване майно, а лише зазначає, що таке у його приміщеннях відсутнє.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що укладені між ОСОБА_6 договори оренди нежитлового приміщення з Приватним підприємство «Фабрика дитячих меблів» (від 01.08.2013р.) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (від 01.11.2013р.) на день прийняття рішення Господарським судом Івано-Франківської області по даній справі, як зазначає місцевий господарський суд були чинними, оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, і такі в судовому порядку недійсними не визнавались.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (ч. 1 ст. 770 ЦК України).

Не дивлячись на те, що апеляційним судом Івано-Франківської області від 28.01.2014р. визнано недійсним договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності від 24.05.2013р., і став підставою укладення договорів оренди нежитлових приміщень від 01.08 та 01.11.2013р., орендарі вправі у відповідності до ч. 1 ст. 770 ЦК України звернутись до відповідача з відповідним позовом про усунення перешкод в користуванні орендованими приміщеннями.

Місцевий господарський суд, здовільняючи позов, взяв до уваги як доказ знаходження спірного майна у відповідача вказані вище договори оренди нежитлових приміщень від 01.08.2013р. та 101.11.2013р., наказ № 1-а від 02.01.2014р., акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію, залишивши поза увагою відсутність у матеріалах справи доказів введення рухомого майна в експлуатацію саме в орендних приміщеннях.

Акт від 25.11.2013р. про не допуск в орендоване приміщення складено в односторонньому порядку і за відсутності доказів перебування осіб, які підписали цей акт, в трудових відносинах з Приватним підприємством «Фабрика дитячих меблів» і доказів здійснення господарської діяльності саме в орендованому приміщенні не є свідченням знаходження витребовуваного рухомого майна в приміщеннях відповідача.

Позивачами також до матеріалів справи долучено ряд документів (акт Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в Івано-Франківській області № 117/09-07-22-02/37704747 від 01.08.2013р., акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 13.06.2012р., та ряд податкових накладних), які, на думку Господарського суду Івано-Франківської області є підтвердженням того, що позивач здійснював господарську діяльність за вказаною адресою.

З позовної заяви вбачається, що Позивачі заявляють вимогу про витребування рухомого майна, яке було ними розміщене у вказаних приміщеннях на підставі укладених договорів оренди нежитлових приміщень від 01.08.2013р. та 01.11.2013р., тим самим стверджуючи, що витребовуване майно розміщене за адресою АДРЕСА_1 Коломийський район, Івано-Франківська область, в приміщеннях відповідача у серпні та листопаді 2013р.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, датований 13.06.2012р., складений про нещасний випадок, що стався 23.05.2012р. Акт Коломийського об'єднання державної податкової інспекції головного управління міндоходів і Івано-Франківській області № 11/09-07-22-02/37704747 від 01.08.2013р. складений за результатами позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» з питань нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.05.2011р. по 07.02.2012р.

Отже, і ці докази не засвідчують факту здійснення господарської діяльності позивачами за місцем знаходження майна.

Крім того, з рішення місцевого господарського суду вбачається, що майно, яке витребовується з Приватного підприємства «Карпатресурс», код 34127692 знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Коломийського району, івано-Франківської області. Однак, з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 14.02.2014р.; станом на дату прийняття рішення інші дані в матеріалах справи відсутні) вбачається, що юридична адреса Приватного підприємства «Карпатресурс» є іншою, зокрема: 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський район, селище міського типу Отинія, вул. Іванціва, будинок 24 Б. Такі ж дані містяться і у витягу з зазначеного реєстру вчиненого станом на 10.06.2014р.

Згідно ж укладених договорів оренди нежитлових приміщень від 01.08.2013р. та від 01.11.2013р. приміщення, які передавались в оренду, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана адреса відповідає даним, які містяться у витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_6 (орендодавець за договорами оренди) від 29.05.2014р.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до норм діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору та у порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не надано їм належної юридичної оцінки

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства «Карпатресурс» є мотивованою та обґрунтованою і з підстав зазначених вище підлягає до задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2014р. скасуванню. За наслідками скасування рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Фабрика дитячих меблів» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про витребування рухомого майна слід відмовити.

Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на позивачів.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карпатресурс" задоволити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2014р. скасувати та прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь приватного підприємства «Карпатресурс» (код 34127692, вул. Іванціва, 24, смт. Отинія, Коломийського району, Івано-Франківської області):

- з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_3, поштовий індекс 78200) 913, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

- з Приватного підприємства "Фабрика дитячих меблів" , (вул. Іванціва, 24, смт. Отинія, Коломийського району, Івано-Франківської області, код 37704747, поштовий індекс 78223) 1939, 84 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Місцевому суду видати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.07.2014р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Матущак О.І.