Справа № 520/11271/13-к
Провадження № 1-кп/520/57/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді Федулеєвої Ю.О.
при секретарі Орлової Ю.Є.
за участю прокурора Русу А.Л.
представника потерпілого захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кучурган, Роздільнянського р-ну, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
23 червня 2013 року ОСОБА_3, у світлий час доби, о 18:50 годині порушив вимоги п. п. 31.4.5 (г), 2.1 (а), 2.3 "б", 4.16 (а), 12.4, 18.1, 18.4 «Правил дорожнього руху» України, які вказують на те, що:
п. 31.4 ПДР «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:»
п. 31.4.5 ПДР «Колеса і шини:»
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиновані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів»;
п. 2.1 ПДР «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:»
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 4.16 ПДР «Пішохід має право:»
а) на перевагу під час переходу проїзної частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах;
п. 12.4 ПДР «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;
п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
п. 18.4 ПДР «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення виразилося в тому, що ОСОБА_3 в зазначений день та час, керуючи технічно не справним автомобілем марки «БМВ», р.н. НОМЕР_1, (несправність виразилася в тому, що на автомобілі були встановлені шини різних моделей, різних розмірів, з різними малюнками протектора), здійснюючи рух в м. Одесі, по лівій смузі свого напрямку руху, по проїзній частині вул. Люстдорфська дорога, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, з боку вул. Левітана в напрямку вул. Ак. Глушко, зі швидкістю 82-87 км/год., наближаючись до нерегульованого, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра») та дорожнім знаком 5.35.1 згідно Правил дорожнього руху України, пішохідного переходу, розміщеного в районі будинку № 161 по вул. Люстдорфська дорога, був не уважним, за дорожньою обстановкою не слідкував та маючи об'єктивну можливість, не переконався у відсутності на вищевказаному пішохідному переході пішоходів, не зважаючи на те, що перед пішохідним переходом у лівій смузі його напрямку руху почав зменшувати швидкість інший транспортний засіб, не знижуючи швидкість руху свого автомобіля, виїхав в праву смугу свого напрямку руху проїзної частини вул. Люстдорфська дорога, і продовжив рухатися в напрямку пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину вул. Люстдорфська дорога по вказаному пішохідному переходу, рухаючись з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 124-2193/2013 від 24.07.2013 року смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку із закритою травмою грудної клітини у вигляді розривів грудної частини аорти, перелому 9-го грудного хребця з розривом і розмноженням спинного мозку і настала від гострої крововтрати, які віна отримала в результаті дорожньо-транспортної події ІНФОРМАЦІЯ_2.
Потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов в розмірі 14 081 грн. 30 копійок матеріального збитку та 100 000 грн. морального збитку, якій в подальшому в судових дебатах потерпілий змінив, а саме просив суд стягнути з обвинуваченого матеріальні збитки на суму 2806 грн., пояснивши, що обвинувачений відшкодував йому 11275 грн., що до моральних збитків позов залишений без змін.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, цивільний позов також визнав в повному обсязі та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рухався на автомобілі «БМВ» який належить його знайомому, рухався по вулиці Люстдорфська дорога, без прав керування транспортним засобом, був не уважним, за дорожньою обстановкою не слідкував, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, і продовжив рухатися в напрямку пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину вул. Люстдорфська дорога по вказаному пішохідному переходу, рухаючись з права наліво по ходу напрямку руху автомобіля. В скоєному щиро кається, просить суд не позбавляти його волі, та зобов'язується відшкодувати всі збитки потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні, що обвинувачений скоїв наїзд на його матір, ОСОБА_4 яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події. Мати виховувала сама без батька його та його двох неповнолітніх сестер ІНФОРМАЦІЯ_5, які залишилися на його утримані та на утримані бабусі. Йому та його сестрам завдана велика біль і моральні страждання, пов'язані з втратою матері.
Окрім визнання своєї вини, вина обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні :
Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_2, зі схемою та фото таблицею, згідно чого, слідчим з 20 годин по 21 годину було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди по вул. Люстдорфська дорога 161 в м. Одесі (а.п. 9-16);
Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 3459/3460 від 19 липня 2013 року, згідно якого швидкість руху автомобіля «БМВ» перед початком екстреного гальмування становила 82-87 км/г (а.п.103-106);
Висновком судової авто технічної експертизи по дослідженню технічного стану рульового керування, робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля «БМВ» д.н. НОМЕР_1 від 31 липня 2013 року, згідно до якого робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «БМВ» д.н. НОМЕР_1 на момент ДТП забезпечували водієві технічну можливість контролювати напрямок руху автомобіля та здійснювати його гальмування з відомою йому ефективністю аж до зупинки, при цьому в зазначених системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від напрямку зазначеного руху (при гальмуванні або русі накатом) або відмову систем. Ходова частина автомобіля мала несправність у вигляді комплектації його шинами різних моделей, розмірів, малюнків протектору. Дана несправність у певних дорожньо - транспортних умовах могла привести до заносу автомобіля та втрати його стійкості (а.п.112-114);
Висновком судово-медичної експертизи № 124-2193/2013 від 24.07.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку із закритою травмою грудної клітини у вигляді розривів грудної частини аорти, перелому 9-го грудного хребця з розривом і розмноженням спинного мозку і настала від гострої крововтрати, які віна отримала в результаті дорожньо-транспортної події ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.119-125).
Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, суд вважає визнати недоцільним подальше дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає вину обвинуваченого доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його соціальне положення, характер, мотиви і обставини скоєного, а також обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3, раніше не судимий, скоїв тяжке кримінальне правопорушення, в результаті вчиненого злочину настала смерть жінки, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, суд враховує саме те, що скоєне кримінальне правопорушення є згідно законодавства не навмисне, але суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_3 керував без права керування, так як був позбавлений права керувати транспортними засобами, у зв'язку з керуванням в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі який йому не належить, без права керування їм, однак при вказаних обставинах суд також приймає до уваги відношення обвинуваченого до скоєного, а саме за час судового розгляду він дійсно виявив щиросердечне каяття, частково відшкодував матеріальні збитки.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає відповідно до ст. 66 КК України щиросердечне каяття, часткове відшкодування збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.
Враховуючи в сукупності всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення до скоєного, поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_3, а також попередження скоєння ним нових злочинів, з урахуванням викладених обставин має бути призначене покарання в межах санкції статті виключно у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання, щодо заявленого цивільного позову потерпілого, суд керується вимогами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Враховуючи що вина обвинуваченого у вчиненні злочину повністю доведена, розмір майнової шкоди не оспорюється обвинуваченим, суд вважає що позов потерпілого про відшкодування майнової шкоди у розмірі 2806 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд враховує, що згідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя та здоров'я, визнаються в Україні, найвищою соціальною цінністю, ні заявлена потерпілим сума, ні задоволений судом позов ніколи не заповнить дітям біль і моральні страждання, пов'язані з втратою матері. При цьому при розгляді позову про стягнення морального збитку суд виходить із загальних принципів цивільного законодавства, справедливості і розумності. Потерпілий, його неповнолітні сестри, та всі родичі, пережили великі страждання, дійсно розмір душевних страждань не можливо оцінити ніякою сумою грошей, смерть матері порушила назавжди звичайний способ життя цієї родини.
Тому суд вважає, що заявлений до обвинуваченого цивільний позов, що до стягнення моральних збитків на суму 100 000 гривен, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави у відповідності з вимогами ч.2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти ) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття ОСОБА_3 під варту.
До вступу вироку суду в законну силу обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та встановити обов'язки - прибувати за вимогою до суду та правоохоронного органу у зв'язку з виконанням вироку та не залишати без дозволу суду постійне місце проживання.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого 2806 гривні в якості відшкодування матеріальних збитків. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого 100 000 гривен в якості відшкодування моральних збитків.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз. (р/р 31256272210989 в Головному Управлінні Державної Казначейської Служби України в Одеській області, МФО-828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100/272) судово транспортно-трасологічної експертизи вартістю 490.00 грн., та двох судових авто-технічних експертиз вартістю 489.60 грн. і 294.00 грн. кожна відповідно. Загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 1273.60 гривень.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки « БМВ» р.н. НОМЕР_1 - вважати повернутим за належністю (а.п. 176).
- особисті речі гр. ОСОБА_4 - вважати повернутими за належністю (а.п. 179).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 39639434, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 04.07.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/11271/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: