Постанова № 39637775, 18.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р. Справа № 805/5957/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 693,57 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 693,57 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач має податковий борг з єдиного податку в сумі 693,57 грн., згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідач мав сплачувати єдиний податок. У передбачений законом строк відповідач заборгованість не сплатив. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 693,57 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений був належним чином. Через канцелярію суду надіслав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило. На адресу суду повернулися конверти з повістками з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.21-22). Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, яка знаходиться на податковому обліку як платник податків у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 20.08.2013 року.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до податкового органу 16 серпня 2013 року була надана заява щодо застосування спрощеної системи оподаткування, нею обрана друга група платників єдиного податку зі щомісячною сплатою, згідно рішення Добропільської міської ради від 05.01.2012 року №6/18-85, 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 6).

За результатами господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку з несплатою поточних податкових зобов'язань за період з 20.09.2013 по 17.03.2013, виник податковий борг з єдиного податку у розмірі 693,57 грн., у тому числі: основний платіж - 693,57 грн. (а.с.5).

Згідно з підпунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пункт 293.2 статті 293 ПК України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як підтверджується обліковою карткою, яка міститься в матеріалах справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з 20.09.2013 по 17.03.2013 у розмірі 693,57 грн. (а.с. 5).

Згідно з п. 14.1.39 статті 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області була сформована податкова вимога №1978-17 від 08.01.2014 та направлена відповідачу поштою, яка була вручена особисто 15.02.2014 (а.с.8).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений статтею 60 ПК України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 08.01.2014 року (дата формування податкової вимоги) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 безперервно мала податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 1978-17 від 15 лютого 2014 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною, не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Тому суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 693,57 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 693,57 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до бюджету (КБК 18050400, ЄДРПОУ 37755456, МФО 834016, ГУ ДКСУ Донецькій обл. м. Добропілля) заборгованість з єдиного податку у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.