Постанова № 39637739, 18.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16007/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойка М.І.

при секретарі Кусти Ю.Ф.

за участі

представника відповідача Сесікової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області (надалі - відповідач) про визнання недійсними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області №№ 1915-1916 від 20.08.2012 року на загальну суму 75,92 грн. про застосування до Структурного підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» фінансових санкцій.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені та застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на направлення грошових коштів на сплату поточних зобов'язань Структурного підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (надалі - ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля») з єдиного внеску, а не на погашення заборгованості з єдиного внеску, на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні надала письмові заперечення на позовну заяву, за змістом якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірні рішення правомірними, оскільки сплачені позивачем грошові кошти в рахунок погашення поточних зобов'язань направлялись на погашення заборгованості минулих періодів на виконання ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32276912, місцезнаходження: 86405, Донецьтка область, м. Єнакієве, вул. Трестовська, б.10, про що зазначено у відповідному свідоцтві про державну реєстрації та у довідці АБ №041373 з ЄДРПОУ.

ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля» знаходиться на обліку у відповідача у якості платника єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску.

20 серпня 2012 року відповідачем відносно ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля» прийняті спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, а саме:

- рішення від 20.08.2012р. № 1915, яким до ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля» застосовано штраф у розмірі 50,26 грн. та нарахована пеня у розмірі 18,50 грн.;

- рішення від 20.08.2012р. № 1916, яким до ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля» застосовано штраф у розмірі 3,82 грн. та нарахована пеня у розмірі 3,34 грн.

До вказаних рішень додані відповідні розрахунки фінансових санкцій та пені.

Із співставлення вказаних розрахунків та виписок з облікової картки платника - ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля» за відповідними платежами вбачається, що відповідачем застосовано штраф та нарахована пеня у зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно визначених сум єдиного внеску.

Позивачем надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, із яких вбачається, що позивачем перераховувались грошові кошти на погашення поточних зобов'язань з єдиного внеску. Проте, із виписок з картки особового рахунку вбачається, що зазначені грошові кошти направлялись відповідачем на погашення недоїмки з єдиного внеску, а також заборгованості з штрафів та пені.

Статтею другою Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються у тому числі за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, про що зазначено у ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 5 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, з урахуванням Закону України від 15 травня 2012 року N 4676-VI, який набрав чинності 12.06.2012 року.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, на виконання приписів ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплачені на погашення поточних зобов'язань грошові кошти зараховувались в рахунок погашення існуючої недоїмки ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля», що підтверджується виписками з картки особового рахунку, та не спростовано позивачем.

Суд зазначає, що направлення платником грошових коштів на погашення поточних зобов'язань шляхом визначення відповідного призначення платежу - за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» може змінювати направлення цих коштів на сплату недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, незважаючи на направлення грошових коштів на погашення поточних зобов'язань, такі грошові кошти зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості ВВТЗ ДП «Орджонікідзевугілля», та, відповідно, внаслідок погашення якої відповідачем застосовувався штраф та нараховувалась пеня.

Суд вважає, що за невиконання обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску, відповідач має нести встановлену законодавством відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску, в тому числі за наслідками перерозподілу поточних платежів в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Частиною першою ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 6 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ч. 10 ст. 25 зазначеного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Спірне рішення прийнято на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Таким чином, відповідач правомірно застосував спірними рішеннями штраф та нарахував пеню на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням викладеного, перевіривши спірні рішення згідно частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області №№1915-1916 від 20.08.2012 року на загальну суму 75,92 грн. про застосування до Структурного підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» фінансових санкцій - відмовити.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.