Постанова № 39636927, 05.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8594/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Клейн С.Ю.,

за участю:

прокурора Вартанової О.М.,

представника позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, клопотання позивача про зупинення провадження по адміністративній справі

за позовом Прокурора Володарського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Володарського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області суми заборгованості єдиного внеску у розмірі 3017,53 грн. з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.

Прокурор у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника УПФУ.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи наявні відомості. Через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. п. 5. ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор здійснює в суді представництво громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Тобто, чинним законодавством прокурору надане право звертатись до суду з позовною заявою в інтересах держави.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, позивач у справі - Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області - є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності Володарською районною державною адміністрацією 01.07.2003 року, реєстраційний номер справи 05419985Ф0020061 (а.с. 6). Відповідно до матеріалів справи, місце проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Згідно отриманої інформації з веб-сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», який є технічним адміністратором Єдиного державного реєстру (Наказ Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 року), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 станом на 05.09.2012 року не перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Строки, порядок та форма надання звітності до Пенсійного фонду встановлені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2 (далі Порядок №22-2). Згідно п. 3.2 розділу III Порядку №22-2 Фізичні особи- підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів ПФУ звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-УІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як з'ясовано в судовому засіданні, в порушення п.4 4.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 року № 2464-VI, п.3.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, згідно яких платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, ФО-підприємцем ОСОБА_1 звіт за 2011 рік по строку надання - 1 квітня 2012 року - до УПФУ в Володарському районі не надавався.

В порушення ч. 8 ст. 9 ЗУ № 2464-VI, згідно якої платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, ФО-підприємцем ОСОБА_1 остаточний розрахунок по платежам не зроблений. У відповідності до пп. 4.6 п. 4 Розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління ПФУ від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 994/18289, фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Таким чином, остаточні розрахунки по платежам необхідно було здійснити до 20 січня 2012.

На підставі даних ДПІ щодо термінів перебування підприємця на спрощеній системі оподаткування ( вх. №№ 106/01-33 від 20.01.2011 року, 596/01- 33 від 13.04.2011 року, 1388/01-33 від 09.09.2011 року, 688/01-33 від 01.02.2012 року), позивачем зроблений розрахунок суми єдиного внеску, яка підлягала сплаті до Пенсійного фонду за 2011 рік. Єдиний внесок, який підлягає сплаті, і який не може бути менше ніж мінімальний страховий внесок, розрахований як добуток мінімальної заробітної плати на розмір єдиного внеску для цієї категорії платників 34,7%. Таким чином, загальна сума несплаченого єдиного внеску за 2011 рік ФО-підприємцем ОСОБА_1 складає 3017,53 грн, а саме:

Як вбачається з матеріалів справи, Управління ПФУ зверталось до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з листом про необхідність надання звітності за 2011 року і сплати обов'язкових платежів.

Проте, відповідачем до теперішнього часу звітність не надана, сума заборгованості у розмірі 3017,53грн не сплачена.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порушуються інтереси держави, встановлений порядок надходження і зарахування єдиного внеску, що ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного з завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат.

Як зазначалось вище, відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, з огляду на викладене вище суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 112, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Прокурора Володарського району Донецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн 53 коп - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2011 рік в сумі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн 53 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 05 вересня 2012 року в присутності прокурора Володарського району Донецької області.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 10 вересня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.