Постанова № 39636909, 31.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/6751/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Клейн С.Ю.,

за участю:

представника позивача - Акінжал Г.О.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України у Петровському районі м. Донецька

до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія"

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 307 546, 22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Петровському районі м. Донецька до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 307546, 22 грн , обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

На підприємстві ВП «Шахта ім. Челюскінців» ДП ДВЕК працювали 77 громадян, які були зайняті на роботах, що дають право їм на призначення пенсій на пільгових умовах, згідно п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931-ХІІ від 06.12.1991 року та їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1931 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до п. "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в розмірі 100 відсотків з 1996 року.

З 1 січня 2004 року відповідно до вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003р. передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій.

ВП «Шахта ім. Челюскінців» ДП ДВЕК має покрити фактичні витрати управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо тяжкими умовами правці за Списком № 2 за період з 01.11.2011 року по 30.04.2012 рік на загальну суму 307 546,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 13.08.2012 року, 31.08.2012 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності від нього до суду не надходило. В матеріалах справи є надана через канцелярію суду заява відповідача від 17.09.2012 року про визнання адміністративного позову та надання суду акту звірки розрахунків (а.с. 76-78).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" є юридичною особою та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, і є відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька, як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька за період з 01.11.2011 року по 30.04.2012 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам Відокремленого підрозділу "Шахта ім. Челюскінців" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком № 2 на суму 307 546, 22 грн.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 307 546, 22 грн.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ст. 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, працівникам відповідача правомірно призначені та виплачені пенсії відповідно до п. "б -з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

П. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б - з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року у справі за позовною заявою ВП "Рембудмонтаж" до УПФУ в м. Рубіжному Луганської області.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як було з'ясовано судом, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідач в порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого, відповідно до поданого суду розрахунку, має заборгованість за період з 01.11.2011 року по 30.04.2012 року у розмірі 307 546,22 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу, відповідач у наданої суду заяві та акті звірки (а.с. 74-78) визнає наявність заборгованості в розмірі, зазначеному у позовній заяві.

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України у Петровському районі м. Донецька до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 307 546, 22 грн - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (Код ЄДРПОУ 33161769) на користь Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.11.2011 року по 30.04.2012 року на загальну суму 307546, 22 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 31 серпня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 05 вересня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.