Постанова № 39636899, 17.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/10160/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-49

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіна Н.П.

при секретарі Клейн С.Ю.

за участю:

представника позивача - Ломовцева А.В.,

представника відповідача - Максімчика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Торезантрацит»

про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Торезантрацит" про стягнення суми боргу (з урахуванням уточнених позовних вимог) у розмірі 7 049 529,01 грн, а саме: фінансових санкцій та пені у розмірі 2 630 065,79 грн та недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 4 419 463,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Державне підприємство 'Торезантрацит" є юридичною особою, та зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Торезі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон). Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності га господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця). У тому числі філії, представництва, відділення ті ніші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено ст. 9 Закону № 2464. Частиною 8 зазначеної статті передбачено, що платники единого внеску зобов'язані сплачувати такий внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за таким періодом. Базовим звітним періодом для вищевказаних платників - є календарний місяць.

Ч. 2 ст. 1 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, він підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464). Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За даним особового рахунку боржника встановлено, що ДП «Торезантрацит» своєчасно не сплачує суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 4 419 463,22 грн.

П. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду застосовують до платника єдиного внеску фінансову санкцію за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платників.

Крім того, на суми недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафної санкцій та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Цей механізм зарахування забезпечує рівність платників у питаннях додержання платіжної дисципліни та відповідальності у разі її порушення. Тільки такий порядок зарахування забезпечує рівність застрахованих осіб у частині зарахування періодів роботи до страхового стажу, у разі якщо страхувальник має боги зі сплати єдиного внеску. Тобто до страхового стажу включаються періоди роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку. Іншого порядку зарахування платежів законодавством не передбачено.

Заборгованість ДП «Торезантрацит» з фінансових санкцій та пені станом на час розгляду справи становить 2 630 065,79 грн, а саме:

Фінансова санкція за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 40 від 01.02.2012 року на суму 1186125,29 грн.

Фінансова санкція за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 407 від 05.06.2010 року на суму 1443940,50 грн.

Строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються за правилами законів про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Так, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-УІ від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України від 15.05.2012 року № 4676-VI "Про внесення зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску забов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску, як передбачено.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми враховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Так, начальником управління Пенсійного фонду України в м. Торезі було винесене рішення від 01.02.2012 року № 40 про застосування до державного підприємства «Торезантрацит» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу та пені у розмірі 1 186 125,29 гривень

Також було винесено рішення від 05.06.2012 року № 407 про застосування до державного підприємства «Торезантрацит» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу та пені у розмірі 1 443 940,50 гривень

Відповідач вказані рішення оскаржував до головного управління Пенсійного фонду України, до Пенсійного фонду України, рішенням першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в задоволенні скарг ДП Торезантрацит, рішення управління залишено без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав суду клопотання щодо встановлення порядку виконання постанови шляхом розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач - Державне підприємство "Торезантрацит" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003 року, реєстраційний номер 1 264 120 0000 000010, ідентифікаційний код юридичної особи - 32366906. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в місті Торезі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідач своєчасно не сплачує суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи у відповідача виникла недоїмка за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 4 419 463,22 грн.

01.02.2012 року позивачем прийнято рішення № 40 про застосування до ДП «Торезантрацит» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу та пені у розмірі 1 186 125, 29 грн.

05.06.2012 року позивачем прийнято рішення № 407 про застосування до ДП «Торезантрацит» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу та пені у розмірі 1 443 940, 50 грн.

Рішення прийняті на підставі даних карток особового рахунку платника, де відображена сума виниклої заборгованості, дати та суми її зарахування відповідно до дня списання банком сум здійснених підприємством платежів з рахунку платника, кількість днів затримки, суми штрафу та пені.

Вказані рішення оскаржувались відповідачем до органів Пенсійного фонду України.

Рішенням першого заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено в задоволенні скарг ДП «Торезантрацит», рішення № 40 від 01.02.2012 року та № 407 від 05.06.2012 року - залишені без змін, що визнається сторонами по справі.

Позивач в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, наказами та розпорядженнями Пенсійного фонду України та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 3 роз. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону відповідач є платником єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.ч. 7 й 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Вказаний порядок детально відображено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, відповідно до пп. 7.2.2 п. 7 розділу VII якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Як з'ясовано в ході судового розгляду, позивачем правомірно застосовані наведені положення законодавства. Через несвоєчасну сплату за спірний період єдиного внеску суб'єктом владних повноважень правильно до страхувальника застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як зазначалась вище, представником відповідача було надано заяву про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення. В обґрунтування заяви представник вказав, що своєчасне (в короткий термін) виконання відповідачем постанови суду у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово - економічним становищем ДП «Торезантрацит», а саме - негативною динамікою виробничих показників, а також у зв'язку з не доодержанням бюджетного фінансування, яке привело до недоліку коштів. Як зазначив представник відповідача, фінансовий стан підприємства не стабільний, фінансово залежний від бюджетного фінансування, значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.

Також, причинами нестабільного фінансового становища за 1 півріччя 2012 року є:

- дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв'язку із чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу;

- недолік бюджетного фінансування для оснащення лав і прохідницьких вибоїв, відсутність мінімально необхідного фінансування на підтримку в працездатному стані діючого очисного фронту;

- зріст цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва.

Рухоме та нерухоме майно ДП «Торезантрацит» знаходиться у податковій заставі, що також ускладнює виконання постанови суду, оскільки виключає можливість вільного розпорядження належним підприємству майном.

Згідно наказу Мінпаливенерго від 10.11.2005 року № 568 ДП «Торезантрацит» включено в перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно вимогам Закону України від 23.06.2005 № 2711 -IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Заборгованість ДП «Торезантрацит» по податкам складається з заборгованості, яка не попадає під дію Закону, тому її погашення в короткій термін може привести до ще більшого погіршення фінансового становища, що не відповідає меті Закону.

Представник позивача проти встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення виконання рішення не заперечував, але залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Ознайомившись із наданими матеріалами, судом було встановлено, що заборгованість ДП «Торезантрацит» зі сплати єдиного соціального внеску в Пенсійний фонд України (разом зі штрафними санкціями та пенею) станом на час розгляду справи становить 7 049 529,01 грн, в тому числі єдиний соціальний внесок в сумі 4 419 463,22 грн, фінансові санкції та пеня - 2 630 065,79 грн.

Надані суду Баланси підприємства за 2010 та 2011 роки та Звіти про фінансові результати ДП «Торезантрацит» за 2010 рік, 2011 рік вказує на той факт, що діяльність підприємства є збитковою, та вбачається значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською та залежністю ДП «Торезантрацит» від кредиторів.

Вищезазначене свідчить про нестабільність загального фінансового стану ДП «Торезантрацит» та його збитковість, крім того, суд приймає до уваги той факт, що заявник згідно наказу Мінпаливенерго від 10.11.2005 року № 568 включено в перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711-ІV, метою якого є саме сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутства та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вказані обставини дійсно ускладнюють виконання судового рішення про стягнення бюджетної заборгованості та з урахуванням викладеного вважає за можливе задовольнити заяву боржника про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення виконання зазначеної постанови суду на 60 місяців відповідно до графіку погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 11, 69-71, 94, 159-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (ЄДРПОУ 32366906) суму боргу у розмірі 7 049 529,01 (сім мільйонів сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 01 копійка, з яких: сума фінансових санкцій - 2 630 065 (два мільйона шістсот тридцять тисяч шістдесят п'ять) гривень 79 копійок, сума недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування - 4 419 463 (чотири мільйона чотириста дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 22 копійки.

Встановити порядок виконання судового рішення, а саме - розстрочити виконання зазначеної постанови строком на 60 місяців, починаючи сплату з вересня 2012 року по лютий 2017 року включно наступним чином:

- з вересня 2012 року по липень 2017 року включно в сумі 118 000,00 (сто вісімнадцять тисяч) грн 00 коп щомісячно;

- у серпні 2017 року - 87 529 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) 01 копійка.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 17 серпня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.