Ухвала суду № 39634769, 24.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6265/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пенелопа" до Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пенелопа" звернулася до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Вишгородською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пенелопа" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Реалтранс Груп" за період з 01.05.2012 по 30.06.2012, ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" за період з 01.08.2012 по 31.01.2013. Результати перевірки оформлені актом від 04.11.2013 № 1291/22-00/35784286.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги - п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 470621 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року на суму 210321 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 69180 грн. та за ІV квартал 2012 року на суму 191120 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 451379 грн., в тому числі за травень 2012 року на суму 85934 грн., за червень 2012 року на суму 114372 грн., за серпень 2012 року на суму 23851 грн., за вересень 2012 року на суму 42035 грн., за жовтень 2012 року на суму 26917 грн., за листопад 2012 року на суму 52447 грн., за грудень 2012 року на суму 102656 грн., за січень 2013 року на суму 3167 грн.

12 листопада 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0005632202 від 12.11.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів" на суму 451379 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 112 845 грн.; - №0005622202 від 12.11.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму 470 621 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 117 655 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ "Пенелопа" звернулося до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав на наявність підтвердження здійснення фактичних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Пенелопа" (замовник) та ТОВ "Реалтранс Груп" (виконавець) укладено договір про надання рекламно-маркетингових послуг від 27.04.2012 №77-134.

Відповідно до вказаного договору замовник доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення рекламно-маркетингових заходів з метою просування продукції клієнта.

Умови проведення заходів, необхідних для надання послуг Сторони погоджують у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору.

У додатках №1-16 до Договору №77-134 Позивач та Виконавець погодили послуги та строки з розробки та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів по комплексу препаратів компанії "Актавіс", відповідно до яких ТОВ "Реалтранс груп" зобов'язується виконати на спеціалізованих заходах для лікарів.

Послуги по розробці та розповсюдженні рекламно-інформаційних матеріалів по комплексу препаратів компанії "Актавіс" були виконані в повному обсязі та оплачені, що підтверджується наступними документами:

- податковими накладними: від 30.05.2012 №3004 на суму 39474,23 грн.; від 30.05.2012 №3005 на суму 39202,27 грн.; від 30.05.2012 №3006 на суму 51870,62 грн.; від 30.05.2012 №3007 на суму 48438,36 грн.; від 30.05.2012 №3019 на суму 48609,94 грн.; від 30.05.2012 №3020 на суму 25612,16 грн.; від 30.05.2012 №3021 на суму 52789,09 грн.; від 30.05.2012 №3022 на суму 30526,20 грн.; від 30.05.2012 №3023 на суму 43722,79 грн.; від 30.05.2012 №3025 на суму 56339,64 грн.; від 30.05.2012 №3026 на суму 49480,81 грн.; від 30.05.2012 №3024 на суму 31538,71 грн.; від 26.06.2012 №2607 на суму 27960,00 грн.; від 26.06.2012 №2608 на суму 28820,00 грн.; від 26.06.2012 №2609 на суму 58300,00 грн.; від 26.06.2012 №2610 на суму 42350,00 грн.; від 26.06.2012 №2611 на суму 47200,00 грн.;

- актами надання послуг: від 30.05.2012 №3003; від 30.05.2012 №3004; від 30.05.2012 №3005; від 30.05.2012 №3006; від 30.05.2012 №3010; від 30.05.2012 №3011; від 30.05.2012 №3013; від 30.05.2012 №3014; від 30.05.2012 №3016; від 30.05.2012 №3017; від 30.05.2012 №3015; від 26.06.2012 №2601; від 26.06.2012 №2602; від 26.06.2012 №2603; від 26.06.2012 №2604; від 26.06.2012 №2605;

- звітами про надання рекламно-маркетингових послуг: №1 до додатку №1 від 30.05.2012; №2 до додатку №2 від 30.05.2012; №3 до додатку №3 від 30.05.2012; №4 до додатку №4 від 30.05.2012; №5 до додатку №5 від 30.05.2012; №6 до додатку №6 від 30.05.2012; №7 до додатку №7 від 30.05.2012; №8 до додатку №8 від 30.05.2012; №9 до додатку №9 від 30.05.2012; №10 до додатку №10 від 30.05.2012; №11 до додатку №11 від 30.05.2012; №12 до додатку №12 від 26.06.2012; №13 до додатку №13 від 26.06.2012; №14 до додатку №14 від 26.06.2012; №15 до додатку №15 від 26.06.2012; №16 до додатку №16 від 26.06.2012;

- платіжними дорученнями: від 30.05.2012 №25; від 30.05.2012 №24; від 30.05.2012 №26; від 30.05.2012 №27; від 05.06.2012 №29; від 05.06.2012 №34; від 05.06.2012 №30; від 05.06.2012 №31; від 05.06.2012 №32; від 19.06.2012 №35; від 22.06.2012 №38; від 05.06.2012 №33; від 26.06.2012 №39; від 26.06.2012 №40; від 26.06.2012 №41; від 26.06.2012 №43; від 05.06.2012 №42.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Пенелопа" (замовник) та ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" (Виконавець) було укладено усний договір про надання рекламно-маркетингових послуг.

Послуги по розробці та розповсюдженні рекламно-інформаційних матеріалів по комплексу препаратів компанії "Актавіс" Позивачу надавалися на підставі рахунків, в яких ТОВ "Пенелопа" та ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" згодили всі істотні умови по наданню вищевказаних послуг.

У рахунках №П12-01/П1210 Позивач та Виконавець погодили послуги та строки з розробки та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів по комплексу препаратів компанії "Актавіс", відповідно до яких ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" зобов'язується виконати на спеціалізованих заходах для лікарів (Південний регіон).

Послуги по розробці та розповсюдженні рекламно-інформаційних матеріалів по комплексу препаратів компанії "Актавіс" ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" підтверджується наступними документами:

- податковими накладними: від 30.06.2012 №3001 на суму 23001,00 грн.; від 30.06.2012 №3002 на суму 28500,00 грн.; від 30.06.2012 №3003 на суму 48000,00 грн.; від 30.06.2012 №3004 на суму 53500,00 грн.; від 30.06.2012 №3005 на суму 58400,00 грн.; від 30.06.2012 №3006 на суму 58200,00 грн.; від 30.06.2012 №3007 на суму 58150,00 грн.; від 30.06.2012 №3008 на суму 58250,00 грн.; від 30.06.2012 №3009 на суму 58400,00 грн.; від 30.06.2012 №3010 на суму 37200,00 грн.;

- актами здачі-прийняття виконаних робіт: від 30.06.2012 №3001; від 30.06.2012 №3002; від 30.06.2012 №3003; від 30.06.2012 №3004; від 30.06.2012 №3005; від 30.06.2012 №3006; від 30.06.2012 №3007; від 30.06.2012 №3008; від 30.06.2012 №3009; від 30.06.2012 №3010;

- звітами про надання рекламно-маркетингових послуг: №1 до рахунку №П12-М від 26.06.2012; №2 до рахунку №П12-02 від 26.06.2012; №3 до рахунку №П12-03 від 26.06.2012; №4 до рахунку №П12-04 від 26.06.2012; №5 до рахунку №П12-05 від 26.06.2012; №6 до рахунку №П12-06 від 26.06.2012; №7 до рахунку №П12-07 від 26.06.2012; №8 до рахунку №П12-08 від 26.06.2012; №9 до рахунку №П12-09 від 26.06.2012; №10 до рахунку №П12-10 від 26.06.2012;

- рахунками: від 26.06.2012 №П12-01; від 26.06.2012 №П12-02; від 26.06.2012 №П12-03; від 26.06.2012 №П12-04; від 26.06.2012 №П12-05; від 26.06.2012 №П12-06; від 26.06.2012 №П12-07; від 26.06.2012 №П12-08; від 26.06.2012 №П12-09; від 26.06.2012 №П12-10;

- платіжними дорученнями: від 05.07.2012 №46; від 05.07.2012 №47; від 05.07.2012 №48; від 05.07.2012 №49; від 05.07.2012 №50; від 05.07.2012 №51; від 05.07.2012 №52; від 05.07.2012 №53; від 05.07.2012 №54; від 05.07.2012 №55.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Пенелопа" (замовник) та TOB "ТК "Універсальна" (виконавець) було укладено договори про надання рекламно-маркетингових послуг від 07.08.2012 №П01, №П02, №П03, №П04, №П05, №П06, №П07, №П08, №П09, №П10, №П11; від 07.09.2012 №П13, №П14, №П15, №П16, №П17; від 01.10.2012 №П18, №П19, №П20; від 01.11.2012 №П21, №П22, №П23, №П24, №П25, №П26, №П27, №П28, №П29, №П30, №П31, №П32, №П33, №П34, №П35, №П36, №П37, №П38, №П39, №П40, №П41; від 01.12.2012 №П42.

Відповідно до договорів замовник доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення рекламно-маркетингових заходів з метою просування продукції клієнта.

Послуги по розробці та розповсюдженні рекламно-інформаційних матеріалів були виконані в повному обсязі та оплачені, що підтверджується наступними документами:

- податковими накладними: від 31.08.2012 №25, №26, №28, №29, №27; від 26.09.2012 №2, №3, №4, №6, №7; від 27.09.2012 №5; від 26.10.2012 №10, №9, №6, №7, №8; від 15.11.2012 №3, №2, №1; від 23.11.2012 №4, №7, №6, №5; від 18.12.2012 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10; від 19.12.2012 №11, №12, №13; від 20.12.2012 №14, №15, №16, №17; від 29.01.2013 №2.

- актами надання послуг: від 31.08.2012 №41, №42, №44, №45, №43; від 26.09.2012 №46, №47, №48; від 27.09.2012 №50, №51, №49; від 26.10.2012 №65, №64, №61, №62, №63; від 15.11.2012 №118, №117, №116; від 23.11.2012 №119, №122, №121, №120; від 18.12.2012 №99, №100, №101, №102, №103, №104, №105, №106, №107, №108; від 19.12.2012 №109, №110, №111; від 20.12.2012 №112, №113, №114, №115; від 29.01.2013 №2;

- платіжними дорученнями: від 24.09.2012 №95, №96, №97, №98; від 26.09.2012 №101, №102, №103, №104; від 27.09.2012 №105, №106, №107; від 26.10.2012 №117, №118, №119, №120, №121; від 15.11.2012 №128, №129, №130; від 23.11.2012 №133, №134, №135, №136; від 18.12.2012 №142, №143, №144, №145, №146, №147, №148, №149, №150, №151; від 19.12.2012 №154, №155, №156; від 20.12.2012 №157, №160, №158, №159; від 29.01.2013 №4;

- звітами про надання рекламно-маркетингових послуг №1 - №40.

Суми податку на додану вартість, підтверджені зазначеними податковими накладними, позивач включив до складу податкового кредиту за період травень-грудень 2012 року та січень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних та відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Згідно з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" рекламних послуг.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вказані рекламні послуги придбавались позивачем для виконання договору №0204 від 25.04.2012, укладеного між ТОВ "Актавіс України" та ТОВ "Пенелопа", належним чином копія якого наявна в матеріалах справи.

Отже, податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" рекламних послуг.

Крім того, на час укладання та виконання зазначених правочинів, у ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс" та ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Таким чином, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" підтверджені первинними документами, які були надані податковому органу на перевірку, та копії яких наявні в матеріалах справи.

За результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "Реалтранс Груп", ТОВ "НВП "Пульсар Плюс", ТОВ "Торгова компанія "Універсальна" позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість та визначив валові витрати.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, правовідносини за спірною господарською операцією в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Таким чином, наявні в матеріалах справи податкові накладні, рахунки, акти надання послуг, договори, звіти про надання рекламно-маркетингових послуг, платіжні доручення, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Отже, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

За таких обставин, надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку щодо реальності господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.