Постанова № 39634578, 01.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

01 липня 2014 року справа № 814/1399/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до

Фермерського господарства "Єнісей",

вул. Садова, 5, с. Новоукраїнка, Березнегуватський район,

Миколаївська область, 56220

про

стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

в сумі 7 940,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до відповідача, Фермерського господарства "Єнісей", про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 7 940,10 грн.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2013 року відповідач не подавав до центру зайнятості звіти за формою № 3 – ПН із вакансіями для осіб з обмеженими фізичними можливостями, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення суду не подав.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідно до частини 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII (далі - Закон N 875-XII).

Відповідно до статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону N 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані, зокрема, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік свідчить, що кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складає 1 особу.

Згідно листа Миколаївського обласного центру зайнятості від 16.04.2014 № 04-965/10/0/18-14 відповідач протягом 2013 року не подавав до служби зайнятості звіти за формою № 3 – ПН (арк. справи 7).

03.03.2014 відповідач подав Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, в якому самостійно визначив суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7844 грн (арк. справи 6).

Згідно статті 20 Закону N 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 20 Закону N 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За несвоєчасну сплату санкцій відповідачу нарахована пеня у розмірі 93, 35 грн (арк. справи 5).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення санкцій, пені чи доказів вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Єнісей" (вул. Садова, 5, с. Новоукраїнка, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56220, код за ЄДРПОУ 20888111) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код за ЄДРПОУ 37992781) 7843, 75 грн (сім тисяч вісімсот сорок три гривні 75 к.) адміністративно-господарських санкцій та 96, 35 грн (дев'яносто шість гривень 35 к.) пені.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Т. О. Гордієнко