Постанова № 39633489, 03.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2252/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

за участю: представника прокуратури - Пальона О.О.,

представника позивача - Нальотов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Кобеляцького району Полтавської області , в інтересах держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2014 року позивач Прокурор Кобеляцького району Полтавської області , в інтересах держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2412,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з тим, що відповідач у встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок та строк не сплатила єдиний внесок, за особовим рахунком останнього утворилася заборгованість, вимогу про стягнення якої заявлено позивачем.

Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) як фізична особа - підприємець 28.01.2003 року зареєстрована Кобеляцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР №25660170000000476. /а.с.8/.

Відповідач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 28.01.2003 року за №967, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про взяття на облік платника податків. /а.с.14/. Відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується матеріалами справи.

За відповідачем за період з 01.10.2013 року по 20.01.2014 року утворилася заборгованість з його сплати у розмірі 2412,70 грн. /а.с.25/.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників /абзац 2 частини другої статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

Згідно другого абзацу пункту 3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 8 наведеного вище Закону кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику /частина четверта статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника /частини дванадцята статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.

На підставі абзацу 10 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів має право звернутися до суду позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 року по 20.01.2014 року у зв'язку з чим за вказаний період утворилась заборгованість у загальному розмірі 2412,70 грн.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2412,70 грн не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені частиною другою статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою статті 361 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (іден.номер НОМЕР_1) на користь Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (р/р 37198204001613, банк ГУДКС України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 38742715, МФО 831019) боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 липня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко