Постанова № 39633081, 03.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. Справа № 921/1289/13-г/7

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Томкевич Н.М.

за участю представників:

від позивача - Небельський Р.О.;

від відповідача - Рісний М.Б., Шмигельська О.В.;

від третьої особи - Трач В.І.,

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка", б/н від 01.04.2014р.(вх. № 01-05//1785/14 від 11.04.14р.)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.03.14 р.

у справі № 921/1289/13-г/7, суддя Стадник М.С.,

позовом Приватного підприємства "Д" Торговий дім Тернопіль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка", м. Тернопіль

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас», м. Червоноармійськ

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.03.2014р. у справі № 921/1289/13-г/7 позов задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Галичина Ласунка" на користь Приватного підприємства "Д" Торговий дім "Тернопіль" стягнуто 287 100грн. 00коп. - боргу по орендній платі, 18 422грн.12коп. - 3%річних, 1 310грн.35коп.-інфляційних втрат,618грн.40 коп. пені, 6 149грн.02 коп.- судового збору та 10000 грн.00 коп.- вартості послуг адвоката.

Стягнуто з Приватного підприємства "Д" Торговий дім "Тернопіль" в доход Державного бюджету України 8 455грн. 30 коп. судового збору.

В частині стягнення 16 888,67 грн. боргу по орендній платі, 1 437,02 грн.-3% річних, 246,78 грн. інфляційних втрат та 72 578,86 грн. пені - в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, передбачених договорами суборенди від 23.09.2010р., від 20.12.2010р. та від 25.01.2011р., не здійснював оплати за користування орендованими приміщеннями, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в примусовому порядку з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, спричинених затримкою виконання зобов'язання по оплаті орендної плати.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2014р. у справі № 921/1289/13-г/7, ТОВ "Галичина Ласунка" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, без номера від 01.04.2014р.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 11.04.2014р. справу за № 921/1289/13-г/7 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням в.о.голови суду від 14.04.2014р. у склад колегії для розгляду справи №921/1289/13-г/7 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.05.2014р.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою суду від 14.05.2014р. з метою повного, об'єктивного та всестороннього розгляду спору, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", розгляд справи відкладено до 17.06.2014р.

Домовленості щодо врегулювання спору в добровільному порядку сторонами не досягнуто.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково подані в суд апеляційної інстанції докази, судовою колегією встановлено наступне.

10 липня 2009р. між ЗАТ "Агрокомбінат", в особі директора Спяка П.С., який діяв на підставі статуту (Орендодавець) та ПП "Д"Торговий дім Тернопіль" в особі директора ОСОБА_7, який діяв на підставі статуту (Орендар), було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, для здійснення господарської діяльності з правом передачі в суборенду іншим орендарям. Строк дії договору сторонами визначено з 10.07.2009р. по 10.07.2014р.

23 вересня 2010р., 20.12.2010р. та 25.01.2011р. між ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" в особі директора ОСОБА_7 (Суборендодавець) та ТОВ "Галичина Ласунка" в особі директора Білика М.М. (Суборендар) було укладено договори суборенди нежитлового приміщення, відповідно до умов яких Суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування, а Суборендар приймає нежитлові складські приміщення, розташовані за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, площею: 470,00 кв.м. (за ціною 11,00 грн. за один кв.м. з ПДВ) для складування вафельної продукції (п. 1.1 договору від 23.09.2010р.); 366, 00 кв.м. (за ціною 11,00 грн. за один кв.м. з ПДВ) для складування вафельної продукції (п. 1.1 договору від 20.12.2010р.); 524,00 кв.м. (за ціною 11,00 грн. за один кв.м. з ПДВ) для складування вафельної продукції.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач посилався, зокрема, на невиконання відповідачем умов укладених Договорів суборенди нерухомого майна від 23.09.2010р., від 20.12.2010р. та від 25.01.2011р.

Частиною 1 ст.208 ЦК України визначено, що правочини між юридичними особами необхідно вчиняти в письмовій формі.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Преамбулою Договорів суборенди від 20.12.2010р. та від 25.01.2011р. визначено, що сторонами цих договорів є суборендодавець ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" в особі директора ОСОБА_7 та суборендар ТОВ "Галичина Ласунка" в особі директора Білика М.М., а відповідно до Договору суборенди від 23.09.2010р. суборендодавець - ПП "Д" Торговий дім Тернопіль" в особі директора ОСОБА_7 та суборендар - ВАТ "Галичина Ласунка" в особі директора Білика М.М.

В процесі перегляду рішення в апеляційному порядку, апелянтом на розгляд суду подано Висновок експерта від 14.06.2014р. №1-518/14 про проведення почеркознавчої експертизи, проведеної на підставі постанови від 11.06.2014р. слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Маракіна С.С. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2014р. за №12014210010000604.

Зокрема, вказаним Висновком встановлено, що підписи у графі "Директор ОСОБА_7" та у нижньому лівому куті кожного аркуша договору суборенди нежитлового приміщення №21/2010 від 23 вересня 2010 року, у графі "Директор ОСОБА_7" та у нижньому лівому куті кожного аркуша договору суборенди нежитлового приміщення від 20 грудня 2010 року, у графі "Директор ОСОБА_7" договору суборенди нежитлового приміщення від 25 січня 2011 року, додатку №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 25.01.2011р., у графі "Директор ОСОБА_7" двох додатків №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.12.2010р. виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Крім того, в ході розгляду спору по суті судом встановлено, що ОСОБА_7 обіймав посаду директора ПП "Д" Торговий дім "Тернопіль" з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року , що підтверджується записами під №32 від 01.03.2009р. та №33 від 31.12.2010р., зробленими в трудовій книжці ОСОБА_7

Будучи допитаним у якості свідка в досудовому кримінальному розслідуванні №1204210010000604, ОСОБА_7 підтвердив, що не укладав та не підписував з ТОВ "Галичина Ласунка" договір суборенди нежитлового приміщення від 25.01.2011року, та станом на 25.01.2011р. директором ПП "Д" торговий дім "Тернопіль " не був (протокол допиту свідка від 24.04.2014р.)

Платіжні доручення №1141 від 07.06.2012р. на суму 4 026 грн. та №1322 від 28.04.2012р. на суму 4 026грн. про перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ "Галичина Ласунка" на ПП "Д" Торговий дім "Тернопіль" в графі "призначення платежу" не містять посилань на договори суборенди від 23.09.2010р., від 20.12.2010р. чи від 25.01.2011р.

В актах прийому-передачі майна з оренди від 29.09.2012р., від 31.05.2012р. та від 01.10.2012р. особою, яка підписала ці акти від імені ПП "Д" Торговий дім "Тернопіль" зазначено керівника Спяк П.С.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2014р., станом на 29.09.2012р., на 31.05.2012р. та на 01.10.2012р. (дати підписання актів прийому-передачі) директором ПП "Д" "Торговий дім "Тернопіль" є Гурневич Олександр Ярославович, який фактично є керівником позивача та наділений повноваженнями підписанта документів з 11.05.2012р.

Окрім цього, приміщення, яке зазначено в договорі суборенди від 25.01.2011р. є одночасно предметом договору суборенди від 01.02.2011р., укладеного між ПП "Д" Торговий дім "Тернопіль" та ТОВ "Агозахист Донбас", та перебуває у фактичному користуванні останнього.

У відповідності до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В силу частини 2 статті 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 ГПК України), якими в силу статті 32 даного Кодексу є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що скаржником подано суду докази, які свідчать про те, що Договори суборенди, на підставі яких заявлено позов у даній справі, підписані від імені суборендодавця не уповноваженою на це особою, а також докази, які свідчать про те, що підписи, вчинені на цих договорах не належать особі, яка зазначена як підписант договору від імені позивача, судова колегія дійшла висновку про те, що вказані Договори не можна вважати укладеними та підписаними від імені ПП "Д" Торговий дім "Тернопіль". Відповідно, вказані договори не можуть бути підставою для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір за розгляд справи покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, 107 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.03.2014р. у справі № 921/1289/13-г/7 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

3. Судові витрати з розгляд справи покласти на позивача у справі.

Стягнути з Приватного підприємства "Д"Торговий дім Тернопіль" (вул. Кіквідзе, буд.13-В, оф.41, м. Київ, ідентифікаційний код 35578237) в доход Державного бюджету України 8 455, 30 грн. судового збору за подання позовної заяви та 2 825, 08 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Стягнути з Приватного підприємства "Д"Торговий дім Тернопіль" (вул. Кіквідзе, буд.13-В, оф.41, м. Київ, ідентифікаційний код 35578237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка" (вул. Поліська, 10, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00447238) 1 402, 57 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 07 липня 2014р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.