Ухвала суду № 39633073, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19448/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛВ» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛВ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛВ» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 вересня 2013 року № 0007632206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем у період із 08 по 14 серпня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 21 серпня 2013 року складено акт № 373/26-54-22-06-35524621 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках по імпортному контракту від 28 грудня 2012 року № 281212 на підставі листа уповноваженого банку ПАТ "Фортуна-Банк" від 13 травня 2013 року № 340/11-4-1, відповідно до висновків якого, позивачем несвоєчасно повернуто валютні кошти за контрактом з компанією "Vebra Investments LTD" (Кіпр) у розмірі 1992000,00 доларів США на 51 день, чим порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі акту перевірки, 04 вересня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у розмірі 2436074,57 грн.

За результатами розгляду заперечень та скарги в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки та оскаржуване рішення залишені без змін.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно при складання оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 28 грудня 2012 року між позивачем та компанією укладено контракт, за умовами якого компанія зобов'язалась продати, а позивач - придбати на умовах DDU (ICC Incoterms 2000) дизельне паливо (країна походження: Російська Федерація).

Згідно з п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5 контракту, поставка товару буде здійснена до 30 червня 2013 року.

Датою поставки вважається дата підписання компанією, позивачем та підприємством (у ємкостях якого товар поставляється) акту прийому-передачі товару.

Передоплата/оплата 100% попередньої вартості товару має бути здійснена не пізніше 31 січня 2013 року у доларах США банківським переказом.

У ході перевірки виявлено, що на виконання умов контракту позивачем 03 січня 2013 року здійснено попередню оплату у розмірі 1992000,00 доларів США. Граничний термін надходження товару - 03 квітня 2013 року.

Однак, у встановлений строк товар від компанії до позивача не надійшов. Валютні кошти у розмірі 1992000,00 доларів США повернуто позивачу та зараховано на його поточний рахунок 24 травня 2013 року, тобто із перевищенням строку розрахунків по імпортних операціях на 51 день.

У зв'язку з викладеними обставинами, відповідачем нараховано позивачу пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, конвертованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (1992000,00 доларів США * 0,3% * 51 день * 7,993 грн. = 2436074,57 грн.).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Вимогами ст. 2 цього закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як вбачається з матеріалів справи, валютні кошти у розмірі 1992000,00 доларів США повернуто позивачу та зараховано на його поточний рахунок 24 травня 2013 року, тобто із перевищенням строку розрахунків по імпортних операціях на 51 день.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛВ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 26.06.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.