Постанова № 39632977, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 року Справа № 904/9491/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Науменка І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Букоємський Р.В. (дов. № 14-138 від 13.05.14 р.)

від відповідача: Касьян І.В. (дов. № 13 від 20.12.13 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року по справі № 904/9491/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 476 902, 26 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. у справі № 912/9491/13 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 1 476 902, 26 грн. задоволено частково.

Вказаним рішенням стягнуто з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь позивача 52 793,19 грн. інфляційних втрат, 163 993,26 грн. - 3% річних, 129 677,88 грн. пені, 641 568,75 грн. штрафу, 26 371,34 грн. судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014р. скасувати в частині зменшення розміру пені на 55 576,10 грн. та зменшення розміру штрафу на 274 958,04 грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, стягнути з відповідача 55 576,10 грн. пені та 274 958,04 грн. штрафу; в іншій частині - рішення залишити без змін.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи; неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також визнано встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи.

Скаржник вказує у сказі, що в оскаржуваному рішенні в частині зменшення пені та штрафу місцевий господарський суд не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого нарахування, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Позивач вважає, що при вирішенні питання щодо зменшення пені та штрафу господарський суд повинен був об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Також судом взагалі не було з`ясовано, чи були заподіяні позивачу збитки неналежним виконанням зобов`язання, а також не було оцінено розмір таких збитків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Чимбар Л.О. (доповідач), суддів Чохи Л.В., Антоніка С.Г. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 28.04.14 р. на 12 год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.14 р. розгляд справи було відкладено на 19.05.14 р. на 12 год., у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.14 р. розгляд справи було відкладено на 02.06.14 р. на 12 год. 45 хвилн., у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.14 р. розгляд справи було відкладено на 11.06.14 р. на 14 год. 45 хвилн., оскільки відповідач втрете не з`явився в судове засідання.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.06.2014 р., у зв'язку з лікарняним судді -доповідача Чимбар Л.О., проведено повторний автоматичний розподіл справи № 904/9491/13 і справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М., суддів Євстигнееєва О.С., Кощеєва І.М.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає рішення законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

КП теплових мереж "Криворіжтепломережа» вказує у відзиві, що господарський суд надав належну оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, та вірно встановив, що споживання газу по договору № 11-8ТЕ здійснювалося виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. А дебіторська заборгованість споживачів за послуги теплопостачання становить понад 321 млн. грн., у тому числі населення - понад 121 млн., державний бюджет - понад 25 млн. грн., підприємства - понад 6 млн. грн., у зв`язку з чим підприємство не змогло своєчасно розрахуватися з позивачем. Але незважаючи на даний факт все ж таки на 100% розрахувалося за природний газ.

Відповідач вважає, що господарським судом правомірно взято до уваги не лише ступінь виконання зобов`язання, але й майновий стан сторін, зокрема, наявність тяжкого матеріального становища КПТМ «Криворіжтепломережа», що підтверджується звітом про фінансові результати за 10 місяців 2013 р. - підприємство не тільки не отримує прибуток, а є збитковим підприємством.

Розпорядженням голови суду від 02.07.2014 р. № 201, у зв`язку з відрядженням судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець) був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №11-8ТЕ від 30.09.2011 р.

Відповідно з п.п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору продавець протягом періоду з липня 2012 р. по грудень 2012 р. передав у власність відповідачу імпортований природний газ на загальну суму 48 170 130,05 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.38-46).

За умовами п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору є господарськими зобов'язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 530 ч. 1 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.2 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір стягнення з відповідача на користь позивача суми пені та штрафу до 70% від належної до стягнення суми і стягнув 129 677,88 грн. пені та 641 568,75 грн. штрафу, а також визнав вірно розрахованими та обґрунтованими та стягнув інфляційні втрати у сумі 52 793,19 грн. та 3 % річних у сумі 163 993,26 грн.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанцій повно і всебічно перевірили всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке необхідно залишити без змін.

Доводи скаржника відносно того, що судом не було з`ясовано чи були заподіяні позивачу збитки неналежним виконанням зобов`язання, а також не було оцінено розмір таких збитків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не є предметом спору у даній справі.

Більш того, судом першої інстанції зменшено штраф та пеня, які є лише санціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом. Позивач не надав до матеріалів справи доказів наслідків порушення відповідачем своїх зобов`язань.

На підстав викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 р. у справі № 904/9491/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

І.М. Науменко

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2014 р.