Ухвала суду № 39632826, 16.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/1268/14-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л.М.Провадження № 22-ц/780/3228/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 26 16.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка А.С., Журби С.О.,

При секретарі - Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 квітня 2011 року він уклав з відповідачем договор позики на суму 20 000 доларів США та 12 000 доларів США, на підтвердження чого відповідачем власноруч були написані відповідні розписки. Кошти в сумі 20 000 доларів США позичені під 24 % річних, позика в сумі 12 000 доларів США безпроцента.

Сторони домовилися, що відповідач мав повернути позивачу позичені кошти найближчим часом. Оскільки всупереч договору відповідач коштів не повернув, позивач просив суд стягнути з нього на свою користь 32000 доларів США позики, 115 099,20 грн. процентів з позики 20 000 доларів США за три

роки користування нею, 8 632,44 грн - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання з позики 12 000 доларів США, та відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 470 841,85 грн. та 3643 грн. судових витрат, всього 474495,85 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга. ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В ст. 1046 ЦК України вказано, що за договором позики одна сторона \позикодавець\ передає у власність другій стороні \позичальникові\ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів \суму позики\ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не передбачено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем

вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Судом встановлено, що 24.10.2008 року ОСОБА_2 позичив ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000 \дванадцять тисяч\ доларів США під 24 відсотка річних, терміном на один рік. Даний факт засвідчено письмовою розпискою.

В судовому засіданні також встановлено, що у передбачений договором від 24.10.2008 року строк, відповідач позичених коштів не повернув, але визнав свої зобов»язання перед позивачем у повному обсязі, що було засвідчено двома розписками, датованими 19.04.2011року, написаними відповідачем власноручно. Оригінали даних розписок приєднані судом до матеріалів справи.

Згідно розписки від 19.04.2011 року, ОСОБА_1 визнав, що позичив у ОСОБА_2 20 000 доларів США під 24 відсотка річних, строком на один рік, зобов»язавшись сплатити в кінці строку всю суму позики з відсотками.

За умовами договору, засвідченому у розписці від 19.04.2011 року, ОСОБА_1 визнавав свій борг перед ОСОБА_2 в сумі 12 000 доларів США та зобов»язувався сплатити його у найближчі строки.

Сторони не заперечували той факт, що всі вищезгадані розписки були написані особисто ОСОБА_1 До теперішнього часу, відповідач позичені кошти не повернув, зустрічей з позивачем уникає.

За таких обставин, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за договорами позики від 19.04.2011 року в національній валюті України по курсу НБУ до долара США на день ухвалення рішення в сумі 350 547,20 грн. \тобто, 32 000 доларів США х 10,9546 грн офіційний курс долара США до української гривні на 31.03.2014 року за інформацією офіційного інтернет-представництва Національного банку України\, 24 % річних за користування позикою 20 000 доларів США. \розрахунок: 20 000 дол. США х 7,993 грн. офіційний курс долара США станом на 19.04.2011 року х 24 % : 12 міс = 3 197,20 грн. проценти за місяць х 35 міс. за період з 19.04.2011року по 31.03.2014 року = 111 902 грн., 3 відсотки річних від простроченої суми грошового зобов»язання 12 00,0 доларів США - /розрахунок: 12 000 дол. США х 7,993 грн. курс долара на 19.04.2011 року х З % річних : 12 міс. = 239,79 грн. в місяць х 35 місяців прострочення = 8 392,65 грн.\.

Так як суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: