Ухвала суду № 39631414, 02.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року м. Київ К/800/57158/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року

у справі № 826/10357/13-а

за позовом приватного акціонерного товариства «Гео Спектр» (далі - позивач, ПрАТ «Гео Спектр»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Гео Спектр» звернулось у липні 2013 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2012 року № 0005282260 та № 0005292260.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.11.2012 року № 0005282260 та № 0005292260.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України; п. 44.6. ст. 44, пп. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6., ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (правонаступником якого є ПрАТ «Гео Спектр») з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Єврофокс Україна» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої складено акт № 437/22-604/30306997 від 10.10.2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог: пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2. ст. 138 ПК України щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 297 150,00 гривень; п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 283 000,00 гривень.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0005282260 від 16.11.2012 року, яким ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 520 013,00 гривень, з яких основний платіж складає 297 150,00 гривень та штрафні санкції на суму 222 863,00 гривні; № 0005292260 від 16.11.2012 року, яким ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 495 250,00 гривень, з яких основний платіж складає 283 000,00 гривень та штрафні санкції на суму 212 250,00 гривень.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову погодився з висновками відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано доказів та не було встановлено судами фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Висновки відповідача про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з акту перевірки, що висновки про заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та про безтоварність господарських операцій зроблені відповідачем без вивчення та аналізу первинних документів, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна». Перевіряючими не прийнято до уваги, що документи (договори, акти, податкові накладні та інші первинні документи) були вилучені в ході обшуку в приміщенні ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» працівниками ГВПМ ДПТ у Подільському районі м. Києва (протокол обшуку від 24.05.2012 року).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ «Гео Спектр» зверталося до начальника СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проханням повернути вилучені 24.05.2012 року під час обшуку первинні документи щодо взаємовідносин ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» з підприємствами, зокрема з ТОВ «Єврофокс Україна» (Договір № 0812/02 від 11.01.2012 року; акти виконаних робіт № 1 від 25.02.2012 року; № 2 від 28.02.2012 року; № 3 від 29.02.2012 року; податкові накладні). Також було подано скаргу прокурору Подільського району м. Киева Севруку Ю.Г. на незаконні дії працівників податкової міліції під час обшуку від 24.05.2012 року.

Таким чином, первинні документи по взаємовідносинам ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна» не повернуто підприємству та не було надано для проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до п. 85.9. ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на запит ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15.07.2013 року про надання копій первинних документів по взаємовідносинам ПрАП «Промислово-геофізична компанія Надра» з ТОВ «Єврофокс Україна», які були вилучені під час обшуку 24.05.2012 року, слідчим СУ ФР у Подільському районі м. Києва повідомлено, що частина вилучених документів направлена до ГВПМ у Подільському районі м. Києва для додаткової перевірки, а інша повернута службовим особам ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра», але докази передачі документів відсутні.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Єврофокс Україна» підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом апеляційної інстанції: копіями актів виконаних робіт, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до законодавства України; копією договору з додатками; платіжними дорученнями, які підтверджують факт оплати позивачем робіт за договором № 0812/02 від 11.01.2012 року. Відповідачем надано копії податкових накладних, на підставі яких позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який вірно зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо неможливості виконання ТОВ «Єврофокс Україна» робіт по обробці та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах у зв'язку з відсутністю достатньої матеріально-технічної (бурильні машини, вантажопідйомне обладнання, великогабаритний транспорт) та трудової бази - фактично не міг здійснювати великомасштабні геофізичні дослідження (поза межами його реєстрації у м. Києві) у великих обсягах та на значні суми, що відповідно передбачало би транспортування великогабаритної спеціалізованої техніки з м. Києва до м. Архангельська, або укладення ТОВ «Єврофокс Україна» договорів оренди великогабаритної спеціалізованої техніки з підприємствами нерезидентами, що знаходяться у м. Архангельську, не відповідають обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем надано Галузевий стандарт України (Геофізичні дослідження та роботи у нафтогазових свердловинах), яким передбачено виконання робіт по обробці та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах та пояснення специфіки виконуваної роботи, яку проводила компанія ТОВ «Єврофокс Україна» на замовлення ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» - даний процес обробки та інтерпретації промислово-геофізичних досліджень немає жодного відношення до натурних свердловинних вимірювань Архангельського газоконденсатних родовищ, які географічно знаходяться на українській території шельфу Чорного моря (а не у м. Архангельську), та базується лише на обробці даних. ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» передавала ТОВ «Єврофокс Україна» наявну геологічну інформацію отриману товариством при виконанні польових досліджень. Така інформація отримується в електронному вигляді та передається в електронній формі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що результати обробки та інтерпретації даних промислово-геофізичних досліджень на свердловинах зазначених газоконденсатних родовищ були використані позивачем під час проведення власної господарської діяльності в сфері геології.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджено факт виконання ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» зобов'язань за спірним правочином, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними/фіктивними, та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом. Послуги та товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання даних товарів/послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про виконання позивачем усіх необхідних умов, передбачених податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо нікчемності правочинів неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, тому не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі № 826/10357/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно