Постанова № 39630996, 02.07.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1326/14-а

Провадження № 2-а/0203/98/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Науменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

27 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у січні 2014 року він звернувся до відповідача з проханням прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 12.07.2013 р., для стягнення на його користь з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська грошових коштів. Своїм листом відповідач відмовив у виплаті йому коштів, чим порушив приписи Закону України від 05.06.2012 р. № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI). Відмова була обумовлена тим, що на ім'я боржника у відповідача відкрито лише рахунок 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», що не дозволяє відповідачу виконати рішення суду. Позивач вважає, що така відмова є незаконною, що стало причиною його звернення до суду з позовом про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання відповідача виконати судове рішення щодо стягнення на користь позивача грошових коштів (а.с.а.с. 2 - 6, 18).

У судовому засіданні позивач позов підтримав, а представник відповідача - заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2011 р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено постанову про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити нарахування і виплатити позивачеві підвищення пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком від 01.12.2010 р. з урахуванням проведених виплат (а.с. 15).

12 липня 2013 на підставі вказаної постанови позивачеві було видано виконавчий лист (а.с. 11).

22 листопада 2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було постановлено ухвалу, якою було змінено спосіб і порядок виконання постанови від 07.07.2011 р. на стягнення відповідних коштів з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (а.с.а.с. 12 - 14).

10 грудня 2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий лист від 12.07.2013 р. було повернуто позивачеві з посиланням на те, що вказаний виконавчий документ підлягає виконанню органами Державної казначейської служби України (а.с.а.с. 9, 10).

13 січня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття до виконання виданого у справі виконавчого листа.

14 січня 2014 року відповідач своїм листом № 03-34/38 відмовив позивачеві у прийнятті до виконання виконавчого документу (а.с.а.с. 16, 17).

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011 Казначейство України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника органами Казначейства здійснюється у відповідності з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

У відповідності з пунктом 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 Порядку.

Судом встановлено, що на ім'я боржника (Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська) у відповідача до 01.10.2013 р. було відкрито лише рахунки групи 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування». Від 01.10.2013 р. групу рахунків 3719 адмініструє Міністерство доходів та зборів України. Інших рахунків, відкритих на ім'я Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, не обліковувалось та не обліковується дотепер.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/7858/13-а від 22.11.2013 р. постановлено провести стягнення на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.

За правилами частини 3 статті 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватись та не зараховуються до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів.

Рахунки, відкриті в органі Казначейства, використовуються виключно для зарахування коштів єдиного внеску, а Положенням про рух коштів не передбачено отримання фінансування та проведення видатків, зокрема щодо оплати пенсій, підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного фонду України проводиться через рахунки, відкриті в комерційних банках (пункт 2 статті 76 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Чинним законодавством не передбачено повноважень органу Казначейства на здійснення списання коштів з рахунків боржника, відкритих в інших банківських установах, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні заявленого позову відмовити.

Керуючись статтями 7 - 12, 17 - 20, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у позові до Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її ухвалення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також ухвалення постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10-денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення 5-денного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 07 липня 2014 року.

Суддя М.О. Католікян