Постанова № 39630551, 26.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року 12 год. 45 хв. м. Львів № 813/3443/14

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/2419/13-а

за позовомДрогобицького міськрайонного центру зайнятості, представник - не прибувдоОСОБА_1 - не прибув простягнення коштів в сумі 984,57 грн

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми коштів, витрачених на професійну перепідготовку за період з 30.12.2013 до 18.03.2014 у розмірі 984,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач уклав договір з позивачем щодо перепідготовки у Бориславському професійному ліцеї за навчальною програмою «швачка» зі строком навчання з 30.12.2013 по 03.06.2014. Бориславським професійним ліцеєм видано наказ № 2 «В-СНН» від 21.03.2014, згідно з яким ОСОБА_1 з 18.03.2014 відраховано з професійного навчання за невиконання вимог навчального плану та навчальних програм. Оскільки, відповідач відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» добровільно не повернув витрат на професійну перепідготовку, Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 20.06.2014 за вх. № 21798 подав клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надходило.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності сторін у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 10.12.2013 звернувся до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.

Відповідно до наказу Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості від 11.12.2013 № НТ131211 ОСОБА_1 надано статус безробітного.

Як вбачається з витягів із наказів, позивачем 17.12.2013 року на підставі п.п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» відповідачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 17.12.2013 року.

Відповідно до договору від 27.12.2013 № 130213122700001 укладеного між Дрогобицьким МРЦЗ та ОСОБА_1 відповідач був направлений на перепідготовку у Бориславський професійний ліцей за навчальною програмою «швачка» зі строком навчання з 30.12.2013 по 03.06.2014.

З наявної в матеріалах справи копії корінця відмітки про прийняття на професійне навчання вбачається, що ОСОБА_1 зараховано до складу навчальної групи № Ш-33ЦЗ, зі строком навчання з 30.12.2013 по 03.06.2014 рік.

Наказом Бориславського професійного ліцею від 21.03.2014 року № 2 «В-СНН» ОСОБА_1 за невиконання вимог навчального плану та навчальних програм з 18.03.2014 відрахований зі складу слухачів групи Ш-32 ЦЗ.

Згідно з розрахунком вартості навчання безробітного ОСОБА_1, витрати, що підлягають стягненню становлять 984,57 грн.

Позивачем 27.03.2014 відповідно до п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» видано наказ № НТ140327 про повернення виплат за період з 10.12.2013 по 18.03.2014 року на загальну суму 984,57 грн.

Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 скеровано лист-претензію про відшкодування коштів у сумі 984,57 грн, однак, кошти відповідачем добровільно повернуто не було.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався такими нормами законодавства.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно цієї ж статті безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право зокрема на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Одним із видів соціальних послуг є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Стаття 35 Закону України «Про зайнятість населення» встановлює, що професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби

зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Як вбачається з п. 2.1.1 договору укладеного між позивачем та відповідачем, на відповідача покладено обов'язок приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань.

Відповідно до п. 3.1.2 договору у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю) набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої допомоги з безробіття у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад та витрати на проживання.

Враховуючи те, що наказом Бориславського професійного ліцею від 21.03.2014 року № 2 «В-СНН» ОСОБА_1 за невиконання вимог навчального плану та навчальних програм з 18.03.2014 відрахований з професійного навчання, відповідач повинен повернути позивачу витрати на професійну перепідготовку.

Доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості суду не представлено.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, матеріалів справи, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (вул. П. Орлика, 3а, м. Дрогобич, МФО 825014, банк: ГУДКСУ у Львівській області, р/р 37173301900109, ЗКПО 22408552) кошти в сумі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 57 копійок.

3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01 липня 2014 року.

Суддя Кедик М.В.