Ухвала суду № 39630236, 03.07.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/326/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М. Провадження № 22-ц/773/1054/14 Категорія: 27 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Антонюк К.І.,

суддів - Веремчук Л.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: представника позивача - Плеханова О.М.

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_2 та позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

06 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений споживчий кредитний договір №DNH4KS30690139, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6 910,52 грн. зі сплатою 25,08% річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення до 06.07.2009 року. Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у нього станом на 24.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 81 814,65 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 08.01.2006 року в сумі 81 814,65 грн. та судові витрати в розмірі 818,15 грн.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 14.05.2014 року позов в даній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 08.01.2006 року в сумі 2 204,31 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги. Покликаючись на неповне дослідження і з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача Плеханов О.М. апеляційну скаргу банку підтримав, просив відмовити в задоволенні скарги відповідача.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору №DNH4KS30690139 від 08.01.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, банк надав позичальнику споживчий кредит в сумі 6 910,52 грн. на строк до 06.07.2009 року включно зі сплатою 25,08% річних на суму залишку за користування кредитом.

Відповідно до договору позичальник зобов'язувався для погашення заборгованості до 17 числа кожного місяця здійснювати щомісячний платіж в розмірі 250,10 грн. При порушення зобов'язання позичальник зобов'язувався сплачувати банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6 % на місяць розрахованих від суми залишку кредитної заборгованості за кредитом.

В заяві про отримання кредиту відповідач зазначив, що він ознайомився та згідний з Умовами надання споживчого кредиту та висловив свою згоду, що заява разом з запропонованими умовами є кредитним договором.

Умовами надання споживчого кредиту встановлена позовна давність по вимогах про стягнення кредиту, відсотків, неустойки за даним кредитним договором тривалістю 5 років.

Згідно довідки банку заборгованість за кредитним договором станом на 24.01.2014 року утворилась в розмірі 81 814,65 грн., з них: 5 645,58 грн. - заборгованість за кредитом, 26 552,23 8 грн. - заборгованість за процентами, 45 244,71 грн. - пеня, 500 грн. штраф (фіксована частина), 3 872,13 грн. - штраф (процентна частина).

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов виходив з того, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинно здійснюватися позичальником частинами до 17 числа кожного місяця, а тому початок перебігу позовної давності, яка за договором встановлена тривалістю п'ять років, для стягнення цих платежів, необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 6 лютого 2014 року, тому суд у зв'язку зі спливом позовної давності по вимогах банку щодо заборгованості по платежах станом до 6 лютого 2009 року відмовив в позові та стягнув заборгованість в межах п'ятирічного річного строку позовної давності в розмірі 2204,31 грн.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними з огляду на наступне.

Як вбачається з кредитного договору від 8 січня 2006 року сторони встановили як строк дії договору до моменту виконання позичальником в повному обсязі взятих на себе зобов'язань до - 6 липня 2009 року так і строк виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів в розмірі 250,10 грн. в місяць.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно зі ч. 3 ст. 254 ЦК України спливав у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом останній платіж здійснено відповідачем 7 травня 2007 року в сумі 511,89 грн. з вимогами про повернення кредиту банк звернувся до суду 6 лютого 2014 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 259 ЦК України передбачається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання щодо повернення боргу частинами та встановлено відповідальність за невиконання цього обов'язку, то права кредитора вважаються порушеними з моменту недотримання боржником строку погашення кожного щомісячного платежу, а відтак і початком перебігу позовної давності за кожний грошовий платіж починається з моменту переривання строку його погашення.

В зв'язку з тим, що відповідач з червня 2007 року не здійснював повернення чергових платежів, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України банк мав право вимагати дострокового погашення кредиту.

Отже, відповідно до вищезазначених положень закону та встановлених в судовому засіданні обставин суд правильно відмовив в позові щодо стягнення заборгованості станом до 6 лютого 2009 року у зв'язку зі спливом позовної давності та стягнув платежі, які підлягали сплаті по договору після 6 лютого 2009 року в межах п'ятирічного строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо застосування загальної позовної давності не можуть бути взяті до уваги, оскільки за домовленістю сторін, яка підтверджується заявою відповідача та умовами, встановлена збільшена позовна давність.

Доводи апеляційної скарги позивача також не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_2 та позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: