Вирок № 39629749, 13.02.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2014 Справа №607/22456/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210010004150 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25 лютого 2009 року Заліщицьким районними судом Тернопільської області за ч.1 ст. 263 КК України з призначенням покарання у виді штрафу 510 грн.;

- 16 лютого 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 22 листопада 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, зарахувавши в цей строк повністю відбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком (16 лютого 2010 року) у виді 2 років позбавлення волі та вважати невідбути 1 рік позбавлення волі. Звільнений по строку відбуття покарння 05 липня 2013 року;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Антюка І.П., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_1, 06 листопада 2013 року о 10 год. 30 хв., який перебуваючи в приміщенні під'їзду №1, що по АДРЕСА_2 в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 06 листопада 2013 року о 10 год. 30 хв., ОСОБА_1 перебуваючи між першим та другим поверхами, під'їзду № 1, що по АДРЕСА_2, в м. Тернополі, переконавшись, що його дії не будуть поміченими сторонніми особами, таємно викрав дитячу коляску марки «dolmatin 2006», яка належить ОСОБА_3, вартість якої становить 525 грн. Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 525 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

28 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1, в присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме, у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_1, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілою є ОСОБА_3 15 листопада 2013 року обвинуваченого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди.

В статті 471 КПК України, визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 28 листопада 2013 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, які підтримують та просять затвердити угоду про примирення, думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши у потерпілої, що вона розуміє наслідки укладання угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2013 року, укладеною між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3, та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за викладених в угоді обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання - 06 листопада 2013 року.

По справі є процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-452/13 від 11 листопада 2013 року в розмірі 342 грн. 30 коп. (триста сорок дві гривні 30 копійок), дактилоскопічної експертизи №17/347/13 від 11 листопада 2013 року в розмірі 367 грн. 08 коп. (триста шістдесят сім гривень 08 копійок), на загальну суму 709 грн. 08 коп. (сімсот дев'ять гривень 08 копійок), які суд вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового рослідування при здійсненні провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013210010004150, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, рахувати з часу затримання - 06 листопада 2013 року.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-452/13 від 11 листопада 2013 року в розмірі 342 грн. 30 коп. (триста сорок дві гривні 30 копійок), дактилоскопічної експертизи №17/347/13 від 11 листопада 2013 року в розмірі 367 грн. 08 коп. (триста шістдесят сім гривень 08 копійок), на загальну суму 709 грн. 08 коп. (сімсот дев'ять гривень 08 копійок), стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін