Рішення № 39628570, 01.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9744/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бондар О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Києві про оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та відшкодування завданої шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Києві про оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та відшкодування завданої шкоди посилаючись на те, що 11.03.2013 року він отримав постанову головного державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження № 36255364 від 30.01.2013 року, на підставі виконавчого листа №2604/4548/12, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 25.01.2013 року про стягнення боргу в сумі 4490 грн. 42 коп. У виконавчому провадженні допущені суттєві порушення норм ЗУ «Про виконавче провадження», якими порушені права боржника, а відповідно його та його сім'ї. В порушення вимог ч. 5 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику лише 05.03.2013 року та вручена 11.03.2013 року, вже після спливу строку наданого для добровільного виконання. Після звернення 18.03.2013 року до суду з позовною заявою про оскарження неправомірних дій, він 26.03.2013 року отримав супровідний лист від 07.03.2013 року в якому повідомлялось про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з направленням за належністю до ВДВС Дарницького РУЮ в місті Києві. Жодного документу, вказаного в супровідному листі він не отримував, тому 01.04.2013 року звернувся до ВДВС з заявою, а 01.07.2013 року з повторною заявою про надання документів, але до цього часу реагування з боку ВДВС немає. Повідомлень з ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві теж не було, а з вересня 2013 року боржник отримала пенсію в зменшеному розмірі. Після чого було з'ясовано, що відрахування здійснюються на підставі виконавчих документів, що надійшли не з ВДВС Дарницького РУЮ в місті Києві, а з Дніпровського ВДВС. Постанова про відновлення виконавчого провадження не виносилась та не надавалась боржнику, тому немає жодних підстав для відрахувань з пенсії ОСОБА_2 Всі ці дії суперечать ЗУ «Про виконавче провадження», тому просить суд визнати дії та бездіяльність посадових осіб ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві протиправними; визнати постанову про відкриття виконавчого провадження №36255364 від 30.01.2013 року не чинною; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві скасувати постанови про стягнення судових витрат від 01.02.2013 року та стягнення виконавчого збору від 01.02.2013 року; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві відізвати з ПФУ виконавчі документи про відрахування з пенсії ОСОБА_2, які надані до ПФУ 20.08.2013 року; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві повернути ОСОБА_2 кошти, що вирахувані з пенсії на час прийняття рішення судом.

Ухвалою суду від 01.07.2014 року закрито провадження за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ ц м.Києві про оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та відшкодування завданої шкоди в частині зобов'язання ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві скасувати постанови про стягнення судових витрат від 01.02.2013 року, стягнення виконавчого збору від 01.02.2013 року; зобов'язання ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві відізвати з ПФУ виконавчі документи про відрахування з пенсії ОСОБА_2, які надані до ПФУ 20.08.2013 року; зобов'язання ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві повернути ОСОБА_2 кошти, що вирахувані з пенсії на час прийняття рішення судом.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить суд визнати дії та бездіяльність посадових осіб ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві протиправними та визнати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36255364 від 30.01.2013 року не чинною.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 25.01.2013 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий документ про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Буревісник-3» в розмірі 4490 грн. 42 коп. На підставі виконавчого листа 30.01.2013 року головним державним виконавцем органу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ м. Києва винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.8).

Наполягаючи на позові позивач в судовому засіданні пояснив, що він отримав на руки вказану постанову лише 11.03.2013 року, а згідно постанови строк для добровільного виконання встановлений лише до 06.02.2013 року, після чого будуть застосовані штрафні санкції. Позивач в судовому засіданні вважає, що дії відповідача не відповідають Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправними. Також позивач наполягає на тому, що саме він є позивачем не дивлячись на той факт, що він не є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею ст. 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Таким чином, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал місцевих загальних судів, які винесені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, мають розглядатись в порядку ст.383 Цивільного процесуального кодексу України.

Як роз'яснено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Інформаційному листі від 28 січня 2013 року за № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, перелічені в частині сьомій статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до скарг сторін виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції тощо.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 26 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявник, інші заінтересовані особи, їхні представники.

За змістом ст. 26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулась до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються судами, згідно ст. 383 ЦПК України за участю, як заінтересованих осіб, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, в даному випадку обраний спосіб захисту не відповідає діючому законодавству і повинен відповідати зверненню у вигляді скарги на дії державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2013 року стягувачем є ЖБК «Буревісник - 3», боржником є ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_1 звертатись до суду від свого імені не має право, оскільки він не є боржником у виконавчому провадженні, а тому його права, свободи та інтереси не порушені.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 4, 26, 169, 209, 212-215, 218, 223, 383 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Києві про оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та відшкодування завданої шкоди відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя