Ухвала суду № 39627706, 21.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2014 рокусправа № 804/10689/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень та визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003281702 від 12.07.2013 року на суму 46 265,70 грн. та № 0003291702 від 12.07.2013 року на суму 7907,79 грн.

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в акті про результати документальної планової перевірки № 237/172/НОМЕР_3 від 02.07.2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року стосовно підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код ЄДРПОУ 33906299) їх реальності та повноти відображення в обліку висновків про визнання відсутності у ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_3) об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з лютого 2012 року по грудень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Ферріт-Д" та ТОВ "Ангстрем Континенталь", оскільки факт реальності господарської операції підтверджується видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними.

13.09.2013 року позивачем було подано заяву про уточнення другої заявленої позовної вимоги та просить суд визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування висновків акту про результати документальної планової перевірки № 237/172/НОМЕР_3 від 02.07.2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого

законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року стосовно підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Ферріт-Д" (код ЄДРПОУ 36441206) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код ЄДРПОУ 33906299).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003281702 від 12.07.2013 року на суму 46 265,70 грн. та № 0003291702 від 12.07.2013 року на суму 7907,79 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи первинні документи свідчать про фактичний рух активів та зміни у капіталі товариства та зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник зазначив про нереальність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Ферріт-Д" та ТОВ "Ангстрем Континенталь" наступних причин:

- податковими органами під час перевірки ТОВ "Ангстрем Континенталь" встановлено, що останнє здійснює діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам;

- податковими органами під час перевірки ТОВ "Ферріт-Д" встановлено, що у останнього відсутній об'єкт оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) в 2012 році.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині визнанння протиправними та скасовання податкових повідомлень - рішень Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003281702 від 12.07.2013 року на суму 46 265,70 грн. та № 0003291702 від 12.07.2013 року на суму 7907,79 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 10.06.2013 року по 21.06.2013 року відповідачем проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якого складено акт № 237/172/НОМЕР_3 від 02.07.2013 року, на підставі якого відповідачем прийнято на направлено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0003291702 від 12.07.2013 року на суму 7907,79 грн. та № 0003281792 від 12.07.2013 року на суму 46 265,70 грн.

Суд першої інстанції вірно не погодився з висновками відповідача зробленими у акті № 237/172/НОМЕР_3 від 02.07.2013 року щодо нереальності договорів укладених позивачем з ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь", у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

- встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

- встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

- встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

- встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь" є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь" правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь" своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь".

Колегія суддів також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ "Ферріт-Д", ТОВ "Ангстрем Континенталь" (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д" укладено договір поставки № 200212/1А від 20.02.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ "Ферріт-Д" зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язався його оплатити.

Факт поставки товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Ферріт-Д" позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Вказані документи відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ТОВ "Ферріт-Д" виписали позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міндоходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Ферріт-Д" станом на день розгляду справи не анульовано, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ "Ферріт-Д" було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом першої інстанції на підставі відомостей отриманих з сайту Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua) встановлено, що ТОВ "Ферріт-Д" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Ферріт-Д" було зареєстрованою юридичною особою.

Також встановлено, що товар придбаний позивачем у ТОВ "Ферріт-Д" використовувався у господарській діяльності позивача, оскільки видами діяльності позивача є роздрібна торгівля меблями.

Щодо тверджень відповідача про те, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних підтверджує відсутність факту перевезення товару, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за господарською операцією позивача з ТОВ "Ферріт-Д" складені у відповідності до законодавства України.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, відсутність у позивача лише товарно-транспортних накладних не може слугувати беззаперечною підставою для висновку про відсутність здійснення господарської операції, оскільки з інших документів наданих позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а саме: видаткових та податкових накладних ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ТОВ "Інвест-Партнер Трейдинг", АТ "Лінде Газ Україна", ПАТ "Евраз-ДМЗ ім. Петровського", копії яких знаходяться у матеріалах справи вбачається, що товар отриманий позивачем від ТОВ "Ферріт-Д" передавався вказаним вище третім особам.

Судом першої інстанції встановлено, що товар, який вказаний у видаткових накладних та податкових накладних ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ТОВ "Інвест-Партнер Трейдинг", АТ "Лінде Газ Україна", ПАТ "Евраз-ДМЗ ім. Петровського" є тотожним товару, який отримував позивач від ТОВ "Ферріт-Д".

Таким чином, вказані вище податкові та видаткові накладні ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ТОВ "Інвест-Партнер Трейдинг", АТ "Лінде Газ Україна", ПАТ "Евраз-ДМЗ ім. Петровського" є тими документами у розумінні інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку", які можуть підтверджувати, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі викладеного, судом першої інстанції вірно встановлено рух товарів між ТОВ "Ферріт-Д" та позивачем.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ангстрем Континенталь" укладено договір № 0207/1 від 02.07.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ "Ангстрем Континенталь" зобов'язувалось виконати для позивача роботи стосовно збору меблів з наданих матеріалів та фурнітури, а позивач зобов'язувався оплатити вказані роботи.

Факт виконання робіт ТОВ "Ангстрем Континенталь" позивачу підтверджується копіями актів виконаних робіт, які знаходяться у матеріалах справи.

Вказані документи відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ТОВ "Ангстрем Континенталь" виписало позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міндоходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Ангстрем Континенталь" станом на день розгляду справи не анульовано, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ "Ангстрем Континенталь" було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом першої інстанції на підставі відомостей отриманих з сайту Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua) вірно встановлено, що ТОВ "Ангстрем Континенталь" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Ангстрем Континенталь" було зареєстрованою юридичною особою.

Щодо тверджень відповідача щодо неможливості виконання ТОВ "Ангстрем Континенталь" робіт із збору меблів для позивача через відсутність трудових ресурсів, обладнання, то колегія суддів зазначає натупне.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, не надання позивачем документів до перевірки, щодо підтвердження наявності у ТОВ "Ангстрем Континенталь" трудових ресурсів, обладнання не може слугувати беззаперечною підставою для висновку про відсутність здійснення господарської операції, оскільки з інших документів наданих позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а саме: письмових пояснень ТОВ "Ангстрем Континенталь", актів виконаних робіт, які підписано між ТОВ "Ангстрем Континенталь" та Промінь СТОВ, а також листів контрагентів позивача, а саме: ТОВ "Фікс-Трейд", ТОВ "Укрветком", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", для яких ТОВ "Ангстрем Континенталь" здійснював роботи по збору меблів, вбачається, що роботи по зборці меблів здійснено.

Суд першої інстанції на підставі письмових пояснень ТОВ "Ангстрем Континенталь" вірно встановив, що останнє для виконання робіт для позивача залучало третіх осіб, зокрема, Промінь СТОВ, що підтверджується копіями актів виконаних робіт, які підписано між ТОВ "Ангстрем Континенталь" та Промінь СТОВ.

Також у матеріалах справи наявні письмові пояснення контрагентів позивача, а саме: ТОВ "Фікс-Трейд", ТОВ "Укрветком", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", для яких ТОВ "Ангстрем Континенталь" здійснював роботи по збору меблів, та у яких вказано, що зборка меблів здійснена.

На підставі викладеного, судом першої інстанції вірно встановлено рух активів між позивачем та ТОВ "Ангстрем Континенталь".

Враховуючи викладене, колегія суддів зазнчає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 року № 0003281702 та № 0003291702 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень та визнання протиправними дій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай