Ухвала суду № 39625199, 07.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"07" липня 2014 р.

Справа № 916/1969/14

за позовом: Державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва”

до відповідача: Приватного малого підприємства "ІРИНА"

про розірвання договору та зобов'язання повернути майно

Суддя Погребна К.Ф.

ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного малого підприємства "ІРИНА"в якій просить суд розірвати договір та зобов’язання повернути майно.

Ухвалою господарського суду Одеської області вищезазначена заява була повернута на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України. Крім того пунктом 2 відповідної ухвали заявнику було повернуто судовий збір.

Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва” 04.07.2014р. звернулось до суду із заявою в порядку ст. 89 ГПК України.

Пунктом 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 9 встановлено, що Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або : в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або : в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

З листа Міністерства Фіннансів України від 11.06.2012 р. N 31-08330-10-18/14701. щодо питань повернення судового збору зазначено, що Бюджетним кодексом України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України ( пункт 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" ).

Згідно частини другої статті 45 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 ( набрав чинності з 1 січня 2011 року) Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тож у разі виникнення підстави для повернення судового збору його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N 845.

Зазначеною постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, зокрема, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до ст. 3 ЗУ „Про виконавче провадження”, яке встановлює виконання рішень іншими органами, зазначено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що повернення сплаченого судового збору у розмірі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн., сплаченого за подання позовної заяви на підставі платіжного доручення № 92 від 05.05.2014р. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн. сплаченого за подання позовної заяви на підставі платіжного доручення № 115 від 22.05.2014р. здійснюється з Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області за Законом, а тому окремого його зазначення в ухвалі суду про повернення судового збору не потребує.

Статтею 89 ГПК України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачаєте правових підстав для надання роз’яснень або внесення виправлень в ухвалу суду від 27.05.2014р. , а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Державне підприємство "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва” про роз’яснення та внесення виправлення в ухвалу суду від 27.05.2014р.

Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Державному підприємству "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва” про роз’яснення та внесення виправлення в ухвалу суду від 27.05.2014р. у справі № 916/1969/14.

Суддя Погребна К.Ф.