Справа№592/1193/14-ц
Провадження №2/592/718/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2014 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., при секретарі - Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SUH6GA00000178 від 03.09.2007 року. Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 10000,00 доларів США строком до 29.08.2017 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 03.09.2007 року уклали договір іпотеки № SUH6GA00000178. Згідно з пунком 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру НОМЕР_1 загальною площею 42,37 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м. і розташовану у будинку АДРЕСА_1 Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк» виконав повністю, однак відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 22 лютого 2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №SUH6GA00000178 від 03.09.2007 року у сумі 21315,53 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну боржнику ОСОБА_1 двокімнатну квартиру за НОМЕР_1 загальною площею 42,37 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м. і розташовану у будинку АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк». Згідно з ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2 Таким чином, відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з квартири НОМЕР_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Позивач просить суд ухвалити рішення, яким виселити з квартири АДРЕСА_1 загальною площею 42,37 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю із зазначених в позові підстав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона не має можливості на даний час погасити заборгованість за кредитним договором, іншого житла не має.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтвердила в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №SUH6GA00000178 від 03.09.2007 року (а.с.5-7).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 10000,00 доларів США строком до 29.08.2017 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
03.09.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № SUH6GA00000178. Згідно з пунком 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру НОМЕР_1 загальною площею 42,37 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м. і розташовану у будинку АДРЕСА_1 (а.с.8-9).
Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Згідно з рішенням апеляційного суду Сумської області від 15.05.2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № SUH6GA00000178 від 03.09.2007 року у сумі 21228,57 доларів США станом 18 вересня 2012 року, яка складається з 9447,75 доларів США - борг за кредитом, що в гривневому еквіваленті становить 75487,52грн., 5393,03 доларів США - борг по процентам за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 43090,31грн., 5547,79 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, що в гривневому еквіваленті становить 44326,84грн., 840 доларів США - заборгованість по комісії, що в гривневому еквіваленті становить 6711,60грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну боржнику ОСОБА_1 двокімнатну квартиру за НОМЕР_1 загальною площею 42,37 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м. і розташовану у будинку АДРЕСА_1, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» на прилюдних торгах за початковою ціною 70700 грн. для подальшої реалізації, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням «ПриватБанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.44-46).
На час розгляду справи в суді заборгованість відповідачем ОСОБА_1 не сплачена.
В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 (а.с.35).
Згідно з ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Відсутні докази, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір найму (оренди) житла за згодою іпотекодержателя.
Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому.
У ч.2 і ч.3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» встановлений певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».
З роз'яснень п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року вбачається, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
В серпні 2013 року на адресу ОСОБА_1 була направлена письмова вимога про виселення з квартири, яка була отримана ОСОБА_1 28 серпня 2013 року, що підтверджується копією вимоги та копією поштового повідомлення про вручення вимоги (а.с.12, 13-15, 42,43).
Відповідачем ОСОБА_1 вимоги банку не виконані. Відповідно банк має право вимагати виселення відповідача ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1
Проте, банк не дотримався зазначеного порядку при зверненні до суду з позовом про виселення ОСОБА_2 та передчасно звернувся з вимогами про виселення ОСОБА_2
Про те, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає ОСОБА_2 банку стало відомо під час судового розгляду справи.
Суд не вбачає підстав брати до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що вона повідомляла сину про надходження вимоги банку про виселення, оскільки відсутні письмові докази повідомлення ОСОБА_2 про виселення з квартири до звернення з позовом до суду, відповідач ОСОБА_2 участі в розгляді справи не брав, письмових пояснень не надавав.
З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача і виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1
Керуючись ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А. Котенко
Судове рішення № 39623900, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 26.06.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 592/1193/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: