Постанова № 39622626, 01.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1602/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВСУ, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2014 року Харківський національний університет внутрішніх справ в особі представника ОСОБА_1 (надалі - позивач або ХНУВС) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач або ОСОБА_2) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВСУ в розмірі 44 965,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 з 30.08.2010 по 28.02.2014 перебував на службі в органах внутрішніх справ та навчався у навчально-науковому інституті підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС та на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до укладеного між ним, ХНУВС та УМВС України в Полтавській області договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Всього на утримання відповідача було витрачено 44 965,68 грн. Разом з тим, не відпрацювавши трирічний термін в органах внутрішніх справ, наказом від 07.03.2014 № 73 о/с лейтенант міліції ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням, що є підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі. У добровільному порядку вказану суму витрат ОСОБА_2 не сплатив, що й змусило позивача звернутися з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справ. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника.

До суду повернулось зворотнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом невідомої особи від 13.05.2014, конверт направлявся за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11), зазначену в позовній заяві. Разом з тим, у судове засідання від 20.05.2014 ніхто не з'явився, натомість надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з отриманням повістки членом сім'ї адресата та неможливістю належним чином повідомити особу відповідача ОСОБА_2, оскільки останній відсутній на території України.

За клопотанням члена сім'ї ОСОБА_2 розгляд справи було відкладено, його слухання призначено на 20.05.2014.

Відповідно до ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства якщо зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків не відоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останній відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщується оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми, 17.06.2014 в газеті "Зоря Полтавщини" за № 87-88 (22396-22397) надруковано оголошення про виклик до суду ОСОБА_2 (а.с.30-31).

Таким чином, суд вважає, що відповідач, будучи повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

За приписами ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі зазначеного суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про міліцію" (надалі - Закон про міліцію) на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про міліцію працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 № 62 встановлено, що початком проходження служби в органах внутрішніх справ, військової служби у внутрішніх військах МВС уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до ВНЗ.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.

Наказом ректора ХНУВС від 10.08.2010 № 403 о/с ОСОБА_2 з 30.08.2010 прийнято на службу в органи внутрішніх справ та зараховано курсантом 1-го курсу до навчально - наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю "правознавство" з присвоєнням спеціального звання "рядовий міліції" (а.с. 6).

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч. 5 ст. 18 Закону про міліцію).

На виконання зазначеної норми 01.09.2010 між відповідачем, позивачем та УМВС України в Полтавській області був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 9-10). При цьому пунктом 2.3.6 договору зазначено, що у разі відрахування з начального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим рахунком.

Підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку згідно пункту 3 договору є:

- дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням дисципліни;

- відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання (зв. бік а.с. 9).

28.02.2014 наказом ректора ХНУВС № 33 о/с відповідач, як випускник 4-го курсу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції за напрямом підготовки "правознавство" ХНУВС, був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований для подальшого проходження служби до УМВС України в Полтавській області з 28.02.2014 (а.с.7).

07.03.2014 наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 73 о/с (а.с. 8), згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, лейтенанта міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору карного розшуку Гребінківського районного відділу УМВС України в Полтавській області звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "ж" (за власним бажанням).

Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону про міліцію курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах визначено Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 (надалі - Порядок).

Так, пунктом 2 Порядку визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ХНУВС, виданої відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з цього утриманням в університеті в розмірі 44 965,68 грн (а.с. 11).

Враховуючи, що відповідача звільнено за пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків), що є підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку згідно з пунктом 3 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010, ОСОБА_2 повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в ХНУВС.

Проте зазначена сума витрат на час розгляду справи судом відповідачем не відшкодована.

Згідно з п. 6 Порядку, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

З огляду на те, що заперечень відповідачем суду не надано та інших доказів в спростування зазначеного позивачем судом не встановлено, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 44 965,68 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВСУ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Октябрським РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області 14.10.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 3125520110566 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВС України в розмірі 44 965,68 грн (сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя Л.О. Єресько