Рішення № 39620941, 26.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/508/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярошенко Т. О.Номер провадження 22-ц/788/1208/14 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Таран С. А. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, в інтересах яких діє ОСОБА_3, Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», Охтирської міської ради Сумської області, виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, служба у справах дітей Охтирської міської ради, Приватне підприємство «Житлокомсервіс», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, дублікату свідоцтва про право власності на житло, виключення з державного реєстру відомостей про право власності, усунення перешкод в користуванні приміщенням, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з даним позовом і після зміни вимог просили визнати недійсними свідоцтво та дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 07 жовтня 2011 року на ім'я ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_7, ОСОБА_6, виключити з державного реєстру прав власності реєстрацію права власності ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вказану квартиру та усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 в користуванні мешканцями будинку АДРЕСА_1 приміщенням загального користування - сходовою клітиною (колясочною) площею 8,6 кв.м, яка знаходиться на першому поверсі другого під'їзду, шляхом демонтажу самочинно спорудженої стіни та приведення цього приміщення у первісний стан за рахунок відповідачки ОСОБА_3

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що відповідачка ОСОБА_3 самочинно, без узгодження з мешканцями будинку та без дозволу місцевої влади у незаконний спосіб здійснила перебудову своєї квартири та заволоділа приміщенням загального користування - сходовою клітиною (колясочною) площею 8,6 кв.м, внаслідок чого площа її квартири збільшилась на відповідний розмір. Також відповідачка з недотриманням вимог закону отримала дублікат свідоцтва про право власності на цю квартиру, а також здійснила державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно в багатоквартирному будинку, де мешкає зі своїми неповнолітніми дітьми.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2014 року, в яке були внесені виправлення ухвалою цього ж суду від 26 травня 2014 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визнано недійсним дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,9 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто по 1/3 частині кожній, видане виконавчим комітетом Охтирської міської ради 07 жовтня 2011 року замість втраченого свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради 26 липня 2010 року реєстр 110.

Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто по 1/3 частині за кожною на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,9 кв.м, здійсненої на підставі вказаного дублікату свідоцтва про право власності від 07 жовтня 2011 року.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приміщенням загального користування сходової клітини площею 8,6 кв.м, яка знаходиться на першому поверсі другого під'їзду вказаного будинку, шляхом демонтажу самочинно спорудженої стіни зі сходової клітини та приведення цього приміщення будинку в первісний стан за рахунок відповідачки ОСОБА_3.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по справі в сумі 2487,20 грн.

Вказане рішення суду в частині щодо задоволення вимог відповідач оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом при ухваленні рішення не надано оцінки тим обставинам, що всі власники квартир під'їзду № 2 в будинку АДРЕСА_1 надали відповідачці письмову згоду на приватизацію приміщення на сходовій клітині, яке знаходиться на першому поверсі в цьому будинку і навколо якого розгорівся даний спір. Також, як стверджує відповідач, вона отримала усну згоду заступника голови міської ради на збільшення площі її квартири, чого також не врахував суд.

Крім того, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачі в суді не довели, яким чином відповідачка ОСОБА_3, збільшивши у законній спосіб площу своєї квартири, порушила їх права та інтереси, оскільки вони можуть вільно користуватись сходовою клітиною, а також стосовно того, що всі переобладнання в спірній квартирі були виконані відповідачкою після того, як вона отримала дублікат свідоцтва про право власності на те жиле приміщення, у зв'язку з чим зобов'язання суду усунути перешкоди в користуванні спірним приміщенням є для неї крайньою мірою.

Відтак, на її думку, суд першої інстанції неправомірно та несправедливо поклав відповідальність за видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру та щодо наступних відповідних дій лише на неї, так як відповідальність стосовно порушення прав позивачів мають нести й інші відповідачі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 липня 2010 року, яке пройшло відповідну процедуру реєстрації, відповідачці ОСОБА_3 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності, тобто по 1/3 частині кожній, належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 55,9 кв.м (а.с.131-132).

15 вересня 2011 року в газеті «Роксолана максі» за № 37 (807) була опублікована об'ява про те, що втрачене свідоцтво про право власності на житло, видане 26 липня 2010 року виконкомом Охтирської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, вважати недійсним (а.с.133-134).

За зверненням ОСОБА_3 до КП «Охтирське міське БТІ» стосовно втрати вищезазначеного свідоцтва про право власності на житло, 07 жовтня 2011 року їй було видано дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, але загальною площею вже 65,9 кв.м, із зазначенням співвласників вказаної квартири ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, тобто по 1/3 частині за кожною, а також 26 вересня 2011 року був виготовлений новий технічний паспорт на вказану квартиру загальною площею 65,9 кв.м, яка складається із трьох жилих кімнат (а.с.84, 87-88).

Того ж дня, тобто 07 жовтня 2011 року, право власності вказаних осіб на цю трьохкімнатну квартиру було зареєстровано в КП «Охтирське МБТІ» (а.с.85).

Мешканці будинку, в якому знаходиться спірна квартира, неодноразово звертались до відповідних дозвільних та правоохоронних органів з питанням щодо порушення їх прав з боку ОСОБА_3, яка переобладнала свою квартиру шляхом приєднання до неї нежилого приміщення загального користування, яким вони мали б користуватись як колясочною (а.с.8, 9, 10, 11, 12, 13, 14).

Вказані державні органи відреагували на факти порушень.

Зокрема, актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеним інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від 08 травня 2013 року за № 237 за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил встановлено, що ОСОБА_3 в листопаді 2010 року самочинно здійснила реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом збільшення загальної площі приміщення з 52,8 кв.м, яка була у двокімнатній квартирі, до 65,9 кв.м у трьохкімнатній квартирі, тобто у спосіб приєднання до квартири нежилого приміщення, без наявності проектної документації та документа, який давав би право на виконання будівельних робіт, чим порушила ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Також за наслідками вказаної позапланової перевірки ОСОБА_3 видано припис про необхідність здійснення заходів щодо прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири відповідно до чинного законодавства або привести приміщення квартири у первісний стан (а.с.72-73, 74).

Крім того, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2013 року за № 214 ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП (порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва) та її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу (а.с.75, 76).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що дублікат свідоцтва про право власності на квартиру для відповідачки ОСОБА_3 був виданий КП «Охтирське МБТІ» з порушенням норм законодавства, він не відповідав оригіналу свідоцтва, тому визнав його недійсним, виключивши також реєстрацію права спільної часткової власності на вказане нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як здійснену на підставі вказаного недійсного дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Дійшовши висновку про порушення прав позивачів з боку відповідачки, суд першої інстанції зобов'язав її усунути перешкоди позивачам в користуванні спірним нежилим приміщенням загального користування, розташованого на сходовій клітині (колясочна), шляхом демонтажу самочинно спорудженої стіни зі сходової клітини та приведення цього приміщення в первісний стан і все це зробити за рахунок відповідачки ОСОБА_3

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону, а також рішення ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, які встановлені судом і на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, судом детально проаналізовані всі посилання стосовно підтвердження вимог позову і наведені переконливі мотиви для задоволення позову.

Зокрема, суд дійшов правильного висновку, що спірний дублікат свідоцтва про право власності на квартиру є недійсним, оскільки був виданий з порушенням вимог закону, а саме: ч.2 ст.382 ЦК України, ст.152 ЖК України, ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.6.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (яке діяло на час видачі дублікату свідоцтва про право власності на квартиру), у яких йдеться про те, що нежилими приміщеннями у багатоквартирному будинку, яким є спірне приміщення, розташоване на сходовій клітині першого поверху у другому під'їзді будинку АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_3 із своєю сім'єю, функціональне призначення якого полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, мають користуватись всі мешканці будинку без пріоритетного права на це когось із них, тому ніхто із мешканців квартир не має права окремо набути у власність вказане приміщення.

Що стосується порядку видачі дубліката свідоцтва про право власності, то він має відповідати оригіналу такого свідоцтва, що повинно було перевірити Охтирське МБТІ на момент видачі дубліката свідоцтва.

Крім того, переобладнання і перепланування жилого приміщення, а відповідачка за рахунок приєднання спірного нежилого приміщення фактично зробила із двохкімнатної квартири трикімнатну, відповідно, збільшивши як жилу, так і загальну площу своєї квартири, має проводитись з дозволу виконкому місцевої ради.

Враховуючи, що як принцип, так і процедура видачі відповідачці дубліката свідоцтва про право власності на житло не була дотримана, тому і реєстрація права власності на вказане нерухоме майно підлягає виключенню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А з огляду на те, що порушені права позивачів з боку відповідачки щодо вільного користування спірним нежилим приміщенням в багатоквартирному будинку мають бути поновлені, тому правильним є висновок суду про захист порушеного права позивачів шляхом усунення відповідачкою перешкод в користуванні спірним нежилим приміщенням на сходовій клітині площею 8,6 кв.м у спосіб приведення того приміщення у первісний стан і здійснення для цього необхідних дій.

Доводи апеляційної скарги про те, що всі власники квартир у під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_1, а також заступник голови міської ради надали відповідачці згоду на приватизацію нежилого приміщення на сходовій клітині першого поверху не свідчать про наявність законних підстав для збільшення площі її двохкімнатної квартири за рахунок спірного приміщення, так як такі підстави матеріалами справи не встановлені.

До посилань в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є належними позивачами у даній справі колегія суддів ставиться критично, враховуючи, що матеріалами справи доведено, що вони проживають у вказаному багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 і на законних підставах мають право вільно користуватись спірним нежилим приміщенням, однак таке їх право порушено відповідачкою (а.с.140-144, 145, 146, 147).

До того ж, матеріалами справи доведено наявність перешкод з боку відповідачки у користуванні позивачами спірним нежилим приміщенням, що було встановлено в ході позапланової перевірки вказаного питання інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що відповідачка у законний спосіб отримала дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а відтак, правомірно провела в ньому переобладнання, так як вказані посилання нічим не підтверджені, доказом чому не може бути і постанова слідчого органу про закриття кримінального провадження від 01 квітня 2013 року, так як в ній йдеться про відсутність ознак кримінального правопорушення по факту отримання відповідачкою ОСОБА_3 дубліката свідоцтва про право власності на жиле приміщення (а.с.16-17).

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо порушення судом норм матеріального права, безпідставності приведення квартири відповідачки до первинного стану, висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм матеріального та процесуального права, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В той же час, заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про наявність підстав для покладення судових витрат, окрім ОСОБА_3, і на іншого відповідача, а саме: КП «Охтирське МБТІ», оскільки матеріалами справи доведено, що саме працівниками цієї установи було видано ОСОБА_3 дублікат свідоцтва про право власності на квартиру від 07 жовтня 2011 року та проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності на спірне нерухоме майно з порушенням вимог законодавства.

Відтак, на думку колегії суддів, зобов'язання щодо компенсації понесених позивачкою ОСОБА_4 судових витрат, пов'язаних із розглядом даної цивільної справи, має бути покладено в дольовому порядку на відповідачів ОСОБА_3 та КП «Охтирське МБТІ», тобто по 1243,60 грн. (2487,20 грн. / 2) кожним з них, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат необхідно змінити.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2014 року в даній справі в частині стягнення судових витрат змінити, стягнувши в дольовому порядку з ОСОБА_3, Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по справі в сумі 2487,20 грн., тобто по 1243,60 грн. з кожного з них.

В іншій оскаржуваній частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -