Ухвала суду № 39620934, 26.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/864/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І.В.Номер провадження 22-ц/788/1221/14 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Таран С. А.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 02 червня 2014 року

у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції, боржники: ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 02 червня 2014 року задоволено скаргу ОСОБА_3.

Визнано незаконною та протиправною поведінку державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Бистрової Н.Б.

Скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №41806194 від 12 березня 2014 року.

Скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №41806553 від 12 березня 2014 року.

Зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції поновити виконавче провадження ВП №41806194 з примусового виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 листопада 2013 року по справі №587/2600/13-ц за виконавчим листом №587/2600/13-ц від 28 листопада 2013 року.

Зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції поновити виконавче провадження ВП №41806553 з примусового виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 листопада 2013 року по справі №587/2600/13-ц за виконавчим листом №587/2600/13-ц від 28 листопада 2013 року.

Зобов'язано відділ Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції вжити всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 листопада 2013 року по справі №587/2600/13-ц, а саме: виконати вимоги ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказану ухвалу суду відділ ДВС Сумського районного управління юстиції оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відділ ДВС, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що державний виконавець обґрунтовано зупинив виконавчі провадження стосовно повернення заявнику автомобіля, так як під час проведення виконавчих дій було встановлено, що спірний автомобіль відсутній за місцем проживання боржників, тому його було оголошено в розшук, що й стало підставою для зупинення виконавчих проваджень, чого безпідставно не врахував суд.

Крім того, керівник виконавчої служби в апеляційній скарзі посилається і на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі визнав протиправною саме поведінку державного виконавця, що не передбачено процесуальним законодавством.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення керівника виконавчої служби та боржників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про задоволення апеляційної скарги, пояснення представника заявника ОСОБА_3 ОСОБА_7 про залишення ухвали суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заочного рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, витребувано від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належний ОСОБА_3 автомобіль марки ВАЗ, модель 21099, 1995 року випуску, кузов (коляска) - НОМЕР_2, колір - коричневий, тип - легковий седан - В, ідентифікатор - НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язано ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повернути вказаний автомобіль, а також свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 01 березня 2002 року та ключі від автомобіля ОСОБА_3 (а.с.4).

28 листопада 2013 року Сумським районним судом Сумської області було видано два виконавчих листа для примусового виконання вказаного рішення суду кожним з відповідачів (а.с.5, 6).

Спочатку було відмовлено у відкритті виконавчих проваджень за виконавчими листами, що підтверджується постановами державного виконавця від 02 грудня 2013 року, але відповідно до ухвали Сумського районного суду від 20 січня 2014 року, якою скарга ОСОБА_3 була частково задоволена, постановами державного виконавця відділу ДВС Сумського РУЮ від 03 лютого 2014 року були відкриті виконавчі провадження в частині зобов'язання боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути ОСОБА_3 належний йому автомобіль разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та ключами від того автомобіля (а.с.7, 8, 9-10, 11, 12).

В подальшому, виконавче провадження з примусового виконання вказаних виконавчих листів було зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.38, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що постановою державного виконавця від 12 березня 2014 року оголошено розшук автомобіля, що належить ОСОБА_3, про що свідчать постанови державного виконавця від 12 березня 2014 року (а.с.13, 14, 15).

Задовольняючи дану скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, який оголошено у розшук, є власністю стягувача ОСОБА_3, а не боржників, та є предметом стягнення згідно рішення суду та матеріалів виконавчого провадження, відтак, постанови державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження у зв'язку з оголошенням розшуку належного стягувачу транспортного засобу є незаконними, так як зупинення виконавчого провадження можливо, якщо оголошено розшук транспортного засобу саме боржника.

Також суд послався на невиконання державним виконавцем всіх заходів примусового виконання рішення суду щодо повернення заявнику його автомобіля.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

У ч.1 ст.40 вказаного Закону зазначено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що питання про оголошення розшуку майна боржника та зупинення у зв'язку з цим виконавчого провадження повинно вирішуватись державним виконавцем лише щодо належного боржнику майна з метою його подальшої реалізації для погашення майнових вимог кредиторів до боржника.

У зв'язку із зазначеним, встановивши належність автомобіля, щодо якого накладено арешт, на праві власності саме ОСОБА_3, який є стягувачем, а не боржником у даній справі, про що також було відомо і державному виконавцю на момент ухвалення оскаржуваних постанов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність постанов державного виконавця про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим правомірно скасував вказані постанови, зобов'язавши державного виконавця поновити виконавчі провадження, а також зобов'язав державного виконавця вжити всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення по справі, а саме: виконати вимоги, передбачені ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки з матеріалів справи вбачається, що державний виконавець проявив бездіяльність стосовно цього, хоча зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, направлені на примусове виконання рішень.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності рішень державного виконавця по зупиненню виконавчих проваджень не ґрунтуються на законі.

В той же час, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд безпідставно визнав незаконною та протиправною поведінку державного виконавця з приводу примусового виконання рішення суду.

Зокрема, виходячи з вимог ч.2 ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця неправомірними і зобов'язує його або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Отже, враховуючи, що скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою, тому неправомірними є рішення та бездіяльність державного виконавця, а не його поведінка, як помилково вказав суд.

За таких обставин, коли ухвала суду першої інстанції стосовно вказівки на незаконну та протиправну поведінку державного виконавця постановлена з порушенням норм процесуального права, її необхідно змінити, визнавши неправомірними постановлені рішення та бездіяльність державного виконавця стосовно примусового виконання рішення суду. В іншій частині ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.3, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1 п.5, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 02 червня 2014 року в даній справі в частині визнання незаконної та протиправної поведінки державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції змінити, визнавши рішення та бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції неправомірними.

В іншій частині ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 02 червня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -