Ухвала суду № 39620551, 27.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/7314/13-к Головуючий у 1 інстанції: Лєсной С.Є.

Провадження № 11-кп/783/373/14 Доповідач: Пешков М. І.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

27 червня 2014 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Пешков М.І., перевіривши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі директора філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 14 квітня 2014 року у кримінальному провадженні № 32012150000000001 відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 292, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в :

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 24 вересня 2013 року у кримінальному провадженні №32012150000000001, визнано винними та засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 292, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до різних строків покарання, на підставі ст. 75 КК України обвинувачених звільнено від відбуття покарання з випробуванням та у відповідності до ст. 76 КК України на них покладені обов'язки. Також, вироком суду частково задоволено цивільний позов ПАТ «Укртранснафта про стягнення із обвинувачених на користь позивача 613934,36 грн., вирішено питання речових доказів, зокрема МПП «Лідія» повернуто належні йому речові докази.

МПП «Лідія» в особі його представника ОСОБА_7 звернувся із клопотанням до Сихівського районного суду м.Львова (т.37 а.с. 328-332), в якому просив постановити ухвалу, якою зазначити повернення речових доказів МПП «Лідія» відповідно до актів прийому передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне збереження із зазначенням кількості та індивідуально-визначених ознак речових доказів із філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта».

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 14 квітня 2014 року клопотання представника МПП «Лідія» задоволено, ухвалено повернути МПП «Лідія» речові докази відповідно до актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне збереження, зокрема згідно акту прийому-передачі ТМЦ від 16.11.2012 року ( в с.Оноківці Закарпатської області), згідно акту передачі на відповідальне зберігання ТМЦ від 6.12.2012 року (в с.Козьова Львівської області), згідно акту прийому-передачі ТМЦ від 19.11.2012 року (в м.Рівне).

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду ПАТ «Укртранснафта» в особі директора філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Сихівсього районного суду м.Львова від 14.04.2014 року скасувати.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, на підставі яких можна зробити висновок, що речові докази, які суд вирішив повернути МПП «Лідія» належать саме цьому підприємству і в ухвалі суду не міститься жодного обґрунтування на підтвердження того, що саме МПП «Лідія» є належним власником чи володільцем речових доказів. Вивчивши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку про повернення скарги апелянту за наступних обставин.

Як зазначено вище вироком Сихівського районного суду міста Львова від 24 вересня 2013 року у кримінальному провадженні №32012150000000001, вирішено долю частини речових доказів, а саме: про повернення МПП «Лідія» згідно з накладними, в особі директора ОСОБА_8 належного підприємству майна.

28.11.2013 року вирок Сихівського районного суду міста Львова від 24.09.2013 року вступив у законну силу.

За фактичних обставин ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 14.04.2014 року тільки підтверджено за вироком суду від 24.09.2013 року про повернення речових доказів МПП «Лідія» із зазначенням відповідно до актів прийому передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне збереження із зазначенням кількості та індивідуально-визначених ознак речових доказів, які знаходяться на відповідальному зберіганні у філії МН «Дружба» ПАТ «Укртраснафта» і яка дані речові докази на звернення представника МПП «Лідія», не повертає.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілим від злочинних дій обвинувачених, являється ПАТ «Укртраснафта», представник даного товариства ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності № 102 виданого головою правління ПАТ «Укртраснафта», був представником потерпілої сторони в районному суді (т. 37 а.с. 165).

Представником ПАТ «Укртраснафта», як вирок суду від 24.09.2013 року так і ухвала районного суду від 14.01.2014 року, в апеляційній інстанції, не оскаржувалися.

Однак, як вирок суду від 24.09.2013 року з підстав невідповідності призначених обвинуваченим покарань тяжкості злочинів, неправильного вирішення питання речових доказів та питання заходів забезпечення кримінального провадження, а так само ухвалу районного суду від 14.04.2014 року про її скасування, оскаржив директор відокремленої від ПАТ «Укртранснафта» філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ОСОБА_1

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 28.11.2013 року апеляційна скарга на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 24.09.2013 року повернута апелянту, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу (т. 37 а.с. 272-273).

До апеляційної скарги на ухвалу районного суду від 14.04.2014 року скаржник долучив нотаріально завірену довіреність, видану головою правління ПАТ «Укртранснафта», згідно якої директора філії МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 уповноважено вести справи в судах з правами, які надані позивачу, відповідачу, третій особі, тощо. Щодо наділення повноваженнями представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні на оскарження в апеляційному порядку вироку чи ухвали, таких у довіреності не має.

Крім того, слід визнати, що філія «Магістральні нафтопроводи «Дружба», є відокремленим підрозділом ПАТ «Укртраснафта».

У даному кримінальному провадженні філія МН «Дружба» не була стороною і потерпілим, її представник не приймав участі під час розгляду провадження, а тому директор філії МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 не мав права подавати апеляцій скаргу на ухвалу районного суду від 14.04.2014 року, оскільки відповідно до кримінального провадження потерпілим визнано юридичну особу, а саме: ПАТ «Укртранснафта».

Згідно п. 7, п. 8 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати потерпілий чи його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а також цивільний позивач, його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Отже, директор філії МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_1 не мав права подавати апеляційну скаргу на дану ухвалу районного суду.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Враховуючи на вище зазначене апеляційна скарга ПАТ «Укртранснафта» в особі директора філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 14 квітня 2014 року, підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 399 КПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ПАТ «Укртранснафта» в особі директора філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 14 квітня 2014 року повернути апелянту.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Пешков М.І.