Ухвала суду № 39620271, 02.07.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4510/14 р.

Справа № 619/1344/14-ц Головуючий 1 інстанції Болибок Є.А.

Категорія: кредитні Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарі - Пільгун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 195792,47 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 07.07.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №6/5/35/2008/980-К/161, згідно якого банк надав кредит в сумі 134000 грн. на строк до 20.06.2015 року, зі сплатою 19,3 % на рік. Відповідачка повинна була щомісячно, у встановлені договором строк здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту. Станом на 04.03.2014 року заборгованість за кредитним договором становила 195792,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 112608,40 грн., заборгованості по відсоткам - 56088,04 грн., заборгованості по пені - 10126,50 грн., заборгованості за штрафом (10%) - 13400 грн., заборгованості за індексацією - 3569,53 грн. В якості забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та всіх інших платежів, передбачених договором від 07.07.2008 року, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки та останній поручився за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору, у повному обсязі як солідарний боржник.

У судове засідання представник позивача не з'явився.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 195792,47 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1957, 92 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість в розмірі 195792,47 грн., суму сплаченого судового збору 1957,92 грн. та суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги 978,96 грн. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що банк скористався своїм правом вибору засобу правового захисту шляхом звернення за вирішенням спору безпосередньо до суду.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по кредиту з поручителя ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення поручителю вимоги виконати зобов'язання позичальника, передбаченої договором.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що 07.07.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір «автопакет» №6/5/35/2008/980-К/161, згідно якого банк надав позичальниці кредит в сумі 134000 грн. на строк до 20.06.2015 року, зі сплатою 19,3% на рік. В якості забезпечення виконання договору, між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно якого поручитель відповідає перед баком в повному об'ємі всім належним майном та грошовими коштами ( а.с. 12 - 17 ).

Умови договору позичальницею своєчасно не виконувалися, в зв'язку з чим станом на 04.03.2014 року виникла заборгованість в сумі 195792,47 грн. ( а.с. 5 - 11 ).

Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 3.2.5 - 3.2.8 договору від 07.07.2008 року, банк набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині. Повідомлення, що направляються банком поручителю повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом ( за адресою, що вказана в договорі ) чи надана особисто поручителю ( а.с. 14).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належність та допустимість доказів визначаються ст. ст. 57-59 ЦПК України.

Доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача - поручителя повідомлення з вимогою виконати зобов'язання, чи вручення такого повідомлення особисто ОСОБА_4 представниками банку суду не надано.

Не надано таких доказів представником банку і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Посилання представника банку в апеляційній скарзі на те, що замість направлення поручителю вимоги про необхідність погашення заборгованості, вони звернулися з позовом до суду, що в контексті рішення Конституційного суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року не може бути підставою для відмови у прийнятті до розгляду судом позовної заяви, судовою колегією не приймаються.

Позовні вимоги банку розглянуті судом по суті з постановленням рішення. Направлення вимоги банком поручителю прямо передбачено договором і не може вважатися досудовим врегулюванням спору. Жодних застережень, які б давали можливість кредитору отримати заборгованість з боржника та поручителя в інший спосіб, ніж це зазначено в договорі та передбачено Законом, договір кредиту від 07.07.2008 року не містить.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи, викладені банком в апеляційній скарзі, висновок суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Рішення суду в частині стягнення коштів з ОСОБА_3 сторонами не оскаржувалося, судовою колегією не переглядалося.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відхилити.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді