Постанова № 39618786, 25.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 р. Справа №805/7005/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар’їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар’їнської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 013 681,00 грн., мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує заборгованість з податку на додану вартість, що виникла у результаті несплати узгодженого податкового зобов’язання за податковою декларацією за березень 2014 року №9021771548 від 18.04.2014 року. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з рахунків у банках, що його обслуговують у сумі 1 013 681,00 грн.

Прокурор до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через службу діловодства суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, через службу діловодства суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4) зареєстровано в якості юридичної особи 10.04.2006 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ, перебуває на обліку платника податків в податковій інспекції, що підтверджується довідкою 4-ОПП, діє на підставі статуту.

Судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року із самостійно визначеним податковим зобов’язанням по податку на додану вартість у розмірі 1 013 681 грн.

Відповідачем узгоджене податкове зобов’язання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 1 013 681 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем, на адресу відповідача, направлена податкова вимога №162/6330 від 21.12.2009 року та №2/3/169 від 25.01.2010 року.

Таким чином, заходи, прийняті податковим контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Мар’їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар’їнської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 1 013 681(один мільйон тринадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Повний текст постанови складено 30 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.