Рішення № 39617303, 25.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р.Справа № 42/86-09 (н.р. 29/421-07)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Яризько В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Феськи, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача 1. Харківської міської ради, м. Харків, 2. КП "Харківське міське БТІ", м. Харків, про виселення та визнання права власності за участю представників:

позивача - Беспалов В.Г. (ліквідатор), Коваленко Н.О. (дов.),

відповідача - ОСОБА_1 (паспорт), ОСОБА_4 (дов.),

третьої особи - Харківська міська рада - не з'явився,

третьої особи - КП "Харківське міське БТІ" - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2007р. СТОВ "Маяк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про виселення з будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою суду від 09.08.2007р. вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі.

12.09.2008р. позивачем було надано доповнення до позовної заяви, згідно якого позивач просить визнати право власності СТОВ "Маяк" на магазин за адресою : АДРЕСА_2, м. Харків.

Дане доповнення було прийнято судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2008р. в задоволенні позовних вимог СТОВ "Маяк" було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009р. у задоволенні апеляційної скарги СТОВ "Маяк" відмовлено, рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2008р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009р. касаційну скаргу СТОВ "Маяк" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2008р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи в слуханні справи оголошувались перерви до 23.04.2013р. о 10:00 год., 30.04.2013р. о 10:30 год., 25.06.2014р. о 10:00 год.

Позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що приміщення магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_2, колишня адреса : АДРЕСА_3, належить СТОВ "Маяк", оскільки 01.07.1995р. в процесі приватизації вказаний магазин безоплатно був переданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на баланс радгоспу "Пролетарій Харківщини" (правонаступником якого є КСП Пролетар Харківщини, а в подальшому СТОВ "Маяк"), на вказане приміщення в 2000 році був складений технічний паспорт. Позивач посилається на те, що приватний підприємець ОСОБА_1, тобто відповідач у справі, будучи орендарем магазину незаконно оформив на себе право власності на магазин СТОВ "Маяк", змінивши адресу : АДРЕСА_2.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що приміщення магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_2, збудовано ним за власні кошти, ним правомірно оформлено право власності на спірне приміщення, а також оформлений договір оренди землі, на якій розташовано спірне приміщення.

Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки внаслідок падіння будівельного крану 17.05.2014р. спірна нежитлова будівля повністю зруйнована, тобто знищена, а отже відсутній предмет спору в даній справі.

Крім того відповідач просить застосувати строк позовної давності, оскільки відповідач вважає, що про наявність порушеного права позивач дізнався в вересні 2001р., а ліквідатору позивача - в 2004році, при цьому даний позов поданий до суду лише в липні 2007р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Представник третьої особи - Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - КП "Харківське міське БТІ" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався належним чином. 23.04.2013 р. від третьої особи через канцелярію суду надійшов лист вих. № 901/3 від 18.04.2013р., в якому зазначає, що на теперішній час КП „ХМБТІ" не є суб'єктом владних повноважень, з 01.01.2013р. не має доступу до державного Реєстру прав власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим просить суд врахувати зміни в законодавстві при розгляді даної справи, слухати справу за відсутності представника БТІ та постановити рішення відповідно до діючого законодавства України.

Суд дійшов висновку, що нез'явлення третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

30.09.2013р. позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до винесення вироку у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. До даного клопотання позивачем додані копії акту опису та арешту майна ОСОБА_1, акту державного виконавця, а також листа слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 30.09.2013р. про те, що 03.09.2013р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні 23.06.2014р. представник позивача підтримав вказане клопотання та просив суд зупинити провадження у справі.

Судом у судовому засіданні 23.06.2014р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до винесення вироку у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки на час розгляду клопотання суду не надано доказів знаходження на розгляді в суді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

24.06.2014р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання позивача обґрунтовано тим, що на даний час внаслідок падіння будівельного крану спірну будівлю було зруйновано, а отже на даний час відсутні перешкоди в доступі експертів до спірної будівлі, при цьому внаслідок зруйнування доступними для огляду є стіни та матеріал, з якого така будівля побудована.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, судом встановлено, що ухвалами суду від 30.04.2013р., 30.09.2013р., 12.12.2013р., 24.03.2014р. по справі призначалась судова будівельно - технічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання : Який рік будівництва будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 літ. А-1? Призначена судом експертиза не була проведена внаслідок нездійснення відповідачем оплати вартості експертизи, а також внаслідок того, що відповідачем тричі експерт та комісія експертів не були допущені до обстеження спірної будівлі. Суд вважає, що на даний час необхідність в проведенні експертизи відпала, при цьому призначення в четвертий раз протягом року судової експертизи є затягуванням розгляду даної справи. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

У 1987 році радгоспом "Пролетарій Харківщини" було побудовано і встановлено на території Олексіївського ринку м. Харкова, за адресою: АДРЕСА_3, магазин у вигляді металевого павільйону для торгівлі овочевою продукцією. Цей павільйон було взято на баланс радгоспу, згідно інвентаризаційної картки № 6 основних засобів (т. 2 а.с. 39).

У 1990 році павільйон було реконструйовано.

На підтвердження виконання робіт по реконструкції павільйону до матеріалів справи доданий договір підряду від 1990р., укладений між радгоспом "Пролетарій Харківщини" та будівельною фірмою "Ретро" ПТЦ "Харьковчанка" (т. 2 а.с. 40-42), кошторис на реконструкцію магазину (т. 2 а.с. 43-50). Відповідно до договору та кошторису, був укріплений фундамент, павільйон був обкладений цеглою, споруджена шиферна покрівля та підведені комунікації: електроенергія, каналізація, тепло і водопостачання. Згідно з актом від грудня 1990р. робочою комісією радгоспу "Пролетарій Харківщини" прийняті виконані роботи по будівництву магазина - павільйону в м. Харкові, комісія дійшла висновку, що роботи виконані в повному обсязі у відповідності з робочим проектом та кошторисною документацією, об'єкт введений в експлуатацію (т. 2 а.с.51).

В подальшому ці межі було погоджено з міським управлінням архітектури і складено відповідний акт, підписаний КСП "Пролетар Харківщини та управлінням архітектури (т. 2 а.с. 68-69).

Наявність та розташування магазину "Овочі та фрукти" радгоспу "Пролетарій Харківщини" зазначено у технічному звіті 1994 року Олексіїівського ринку на плані зовнішніх меж землекористування (т. 2 а.с. 54).

01.07.1995р. в процесі приватизації вказаний магазин № 1 було безоплатно передано Регіональним відділенням фонду державного майна в Україні на баланс радгоспу "Пролетарій Харківщини" (договір № 296 від 01.07.1995р., т. 2 а.с. 55-58).

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на державне майно переходить до покупця з моменту кладення даного договору та його нотаріального посвідчення.

У грудні 1995р. радгосп "Пролетарій Харківщини" було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство "Пролетарій Харківщини".

Знаходження магазину на території Олексіївського ринку м. Харкова станом на 1999 рік підтверджується також технічною довідкою меж земельної ділянки в м. Харкові (т. 2 а.с. 52-53).

22.04.2000р. правонаступником КСП "Пролетарій Харківщини" стало сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" (позивач), що підтверджується статутом (т. 2 а.с. 59-61).

За актом від 20.03.2000р. КСП "Пролетарій Харківщини" передало правонаступнику СТОВ "Маяк" безоплатно на баланс приміщення овочевого магазину за адресою : АДРЕСА_2, площею забудови 152,2 кв.м, загальною площею 136,5 кв.м., який побудований у 1990 році. (т.2 а.с. 63).

Відповідно до листа Регіонального відді лення Фонду Державного майна України по Харківській області від 08.11.2011 за № 03-1 1325, згідно з яким за договором безоплатної передачі державного майна цілісного майнового ком плексу № 296 від 01.07.1995 радгоспу "Пролетар Харківщини", правонаступником якого є СТОВ "Маяк", було передано відповідно до матеріалів інвентаризації (інвентаризаційний опис № 2 основних засобів) будівлю магазину № 1 за адресою: АДРЕСА_2, про що регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області 25.10.2007 за № 12-10882 внесені зміни в Перелік нерухомого майна (тобто, магазин № 1 та будівля за адресою: АДРЕСА_2 є тією самою будівлею) (т. 2 а.с. 79).

Викладене свідчить про те, що радгосп "Пролетарій Харківщини", а в подальшому СТОВ "Маяк" на законних підставах набули право власності на приміщення магазину, розташованого на Олексіївському ринку м. Харкова площею забудови 152,2 кв.м, загальною площею 136,5 кв.м., який побудований у 1990 році.

Судом також встановлено, що 31.10.2002р. СПД - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з проханням узаконити самовільно побудований магазин-пиріжкову, який розташований по АДРЕСА_2 та межує з територією Олексіївського ринку.

Пунктом 38 додатку до рішення 13 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 30.04.2003 № 102/03 СПД - фізичній особі ОСОБА_1 було надано дозвіл на розміщення самовільно побудованого магазину-пиріжкової по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 38-39).

27.06.2003р. магазин-пиріжкова ПП ОСОБА_1, розташований за адресою : АДРЕСА_2, прийнятий в експлуатацію, про що складений акт державної технічної комісії, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 16.07.2003р. № 701 (т. 1 а.с. 40, 42-43).

На підставі висновку КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 2329481 щодо можливості видачі СПД - фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтва на право власності на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2, на підставі п. п. 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, ст.ст. 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 22.07.2003 р. Харківським міським головою видано розпорядження № 1758 про видачу СПД - фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно (т. 1, а.с. 41).

22.07.2003 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі вищенаведеного розпорядження видано СПД - фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спірне майно (т. 1 а.с. 14).

Вказане свідоцтво 23.07.2003 було зареєстроване в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер 1970864 (т.1 а.с. 15).

09.02.2005р. між відповідачем та Харківською міською радою укладений договір оренди землі, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 248-253).

З матеріалів справи також вбачається, що 12.07.2000р. на магазин по реалізації плодоовочевої продукції по вул. Л.Свободи складений технічний паспорт, в якому фондоутримувачем зазначено СТОВ "Маяк". В даному технічному паспорті визначені такі технічні характеристики об'єкту : загальна площа забудови 152,5 кв.м, загальна площа та площа нежитлових приміщень 136,5 кв.м., матеріал стін - метал, цегла, рік побудови - 1990. Технічний опис конструктивних елементів : фундамент - цегляний, цоколь - цегляний; зовнішні, внутрішні - металевий каркас, металевий лист, обкладено в 1 цеглу; перекриття, капітальні стіни - цегляні в 0,5 цегли, дах - шифер, односхилий; підлога - плитка; зовнішня обробка - проста, штукатурка, фасад - плитка; внутрішня обробка - проста, штукатурка, шпалери, плитка, інженерні комунікації - центральні (т. 2 а.с. 64-67, т. 5 а.с. 115-122).

Крім того, в матеріалах справи міститься технічний паспорт від 20.07.2000р. на будівлю, що розташована за адресою : АДРЕСА_2, в якому фондоутримувачем зазначено ПП ОСОБА_1. В технічному паспорті від 20.07.2000р. містяться ті самі характеристики будівлі, що і в технічному паспорт від 12.07.2000р., зокрема, рік побудови - 1990 (т. 5 а.с. 123-131).

14.03.2003 р. на магазин-пиріжкову, що розташований за адресою : АДРЕСА_2, виданий технічний паспорт ОСОБА_1, в якому щодо вказаного об'єкту містяться ті самі технічні характеристики, що і в раніше виданих технічних паспортах на вказану будівлю, однак зазначений рік побудови - 2000 (т. 1 а.с. 44-48).

Листом вих. № 3901 від 04.12.2007р. КП "Харківське міськБТІ" повідомило позивача про те, що при виготовлені 14.03.2003р. ПП ОСОБА_1 технічного паспорту на будівлю літ. "А-1" був помилково вказаний рік побудови об'єкту - 2000, належні документи, які б підтверджували дату побудови - 2000р., в матеріалах інвентаризації відсутні і цей запис є необґрунтованим. Крім того в листі повідомляється, що згідно наявних в КП "Харківське МіськБТІ" відомостей, технічний паспорт, виданий 12.07.2000р. СТОВ "Маяк", та технічний паспорт, виданий 20.07.2000р. ПП ОСОБА_1, оформлені на одну і ту ж спірну будівлю 1990 р. побудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ( т. 2 а.с. 81).

Відповідачем до матеріалів справи також доданий лист КП "Харківського міського бюро технічної інвентаризації" вих. № 252 від 20.06.2013р., в якому зазначається, що порядок проведення технічної інвентаризації визначено "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктові нерухомого майна", затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001р. № 127 зареєстрованої в Мін'юсті України 10.07.2001р. за № 582/5773 із змінами та доповненнями. Цей порядок поширюється і на будівлі які є самочинно побудованими. Параграф 9 "Інструкції" передбачає встановлення року побудови об'єкта, без уточнення методики. Відомості щодо року забудови в матеріали інвентаризаційних справ вносяться на підставі даних забудовника (власника або користувача нерухомого майна) (т. 4 а.с. 71).

Стосовно даного листа суд зазначає, що Інструкція, на яку є посилання в листі, не діяла під час складання технічних паспортів у липні 2000 року, а отже вже при складанні технічного паспорту від 14.03.2003р., враховуючи дану Інструкцію рік побудови спірної будівлі був вказаний за даними ПП ОСОБА_1, а саме 2000, що було вказано помилково, про що і повідомлено листом вих. № 3901 від 04.12.2007р. Отже відомості, що зазначені в листі КП "Харківського міського бюро технічної інвентаризації" вих. № 252 від 20.06.2013р. не спростовують даних зазначених в технічних паспортах на спірну будівлю від липня 2000 року.

В процесі розгляду даної справи судом у судовому засіданні 25.09.2009р. оглянуті оригінали інвентаризаційних справ, на об'єкти за адресами : АДРЕСА_3, та АДРЕСА_2 з яких встановлено, що за інвентаризаційною справою за адресою : АДРЕСА_3, обліковується об'єкт нерухомості, який не має відношення до предмету спору в даній справі; з інвентаризаційної справи за адресою : АДРЕСА_2 вбачається, що право власності на спірне майно було зареєстровано на ФО П ОСОБА_1, потім на підставі рішення господарського суду право власності було зареєстровано на СТОВ "Маяк", а після скасування вказаного рішення господарського суду право власності знову було перереєстровано на ФО П ОСОБА_1, що зафіксовано в ухвалі суду від 25.09.2009р.

Викладене свідчить про те, що приміщення магазину, розташованого на Олексіївському ринку м. Харкова площею забудови 152,2 кв.м, загальною площею 136,5 кв.м., отриманий СТОВ "Маяк" як правонаступником КСП "Пролетарій Харківщини", яке є правонаступником радгоспу "Пролетарій Харківщини", є тією самою будівлею, на яку набув право власності ФО П ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 22.07.2003 р. та розташована така будівля за адресою : АДРЕСА_2.

Даний висновок підтверджується також листом Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин вих. № 1470 від 25.02.2004р., яким повідомлено позивача стосовно відмови КП "Міськпроект" виповнити обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для обслуговування магазину СТОВ "Маяк" по АДРЕСА_3, а саме в листі зазначено, що відповідно замовлення № 9-748 від 05.08.03р. КП "Міськпроект" було виконано ПП ОСОБА_1 обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для оформлення права користування по АДРЕСА_2, для обслуговування та експлуатації не житлової будівлі площею, орієнтовно 0,24 га. Виконана робота була видана особисто ПП ОСОБА_1 07.08.2003 року. При обстеженні ділянки, проведеної КП "Міськпроект", було встановлено, що будівля по документам ПП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, і неповним документам СТОВ "Маяк" за адресою АДРЕСА_3, є однією тією самою (т. 2 а.с. 72).

В обґрунтування своєї позиції по справі стосовно того, що приміщення, на яке ПП ОСОБА_1 набув право власності на підставі свідоцтва про право власності від 22.07.2003 р., побудовано в 2000 році, відповідачем до матеріалів справи надані наступні документи :

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт від 08.10.2000р. та акт приймання виконаних підрядних робіт від 08.10.2000р. щодо виконання будівельних робіт приміщення кафе на Олексіївському ринку, відомість ресурсів від 18.07.2001р. (т. 4 а.с. 103-109);

- містобудівне обґрунтування від 2002р., видане КП "НТЦ Земельної інформаційної системи", в якому зазначено, що будівництво магазину було виконано на протязі 2000-2001 років (т. 4 а.с. 98-99);

- експертний висновок ПП "Спецстройпроект-1" про стан будівельних конструкцій та встановлення року будівництва магазина-пиріжкової за адресою : АДРЕСА_2, згідно з яким визначений рік будівництва спірного об'єкту - 2000-2001 роки (т. 4 а.с. 74-82).

До матеріалів справи також доданий технічний висновок про стан основних конструкцій будівлі магазину по АДРЕСА_2, складений Харківською державною академією міського господарства станом на 17.12.2002р., в якому зазначено, що одноповерхова будівля магазину по АДРЕСА_2, розташовано в системі забудови торговими підприємствами на території Олексіївського ринку та експлуатується з 1990 року (т. 5 а.с. 132-136).

Харківська національна академія міського господарства листом № 05-372 від 28.11.2007р. повідомила позивача про те, що дійсно в грудні 2002р. Харківською державною академією міського господарства на підставі листа і технічного паспорта на будівлю від 20.07.2000р. фондоутримувача ПП ОСОБА_1 здійснювалось обстеження об'єкта-магазину за адресою АДРЕСА_2 з метою визначення технічного стану будівлі магазину і можливості приймання цієї будівлі в експлуатацію. В результаті виконаної співробітниками академії роботи з виїздом на місце було встановлено, що будівля магазину по АДРЕСА_2, побудовано і експлуатується з 1990 року. Несучі конструкції будівлі мають двопрогонової металевий каркас. Будівля в плані - прямокутне з зовнішніми розмірами 12,30 м (фасад) і 12,40 м (бік). Стан будівельної частини будівлі відповідає будівельним нормам і не вимагає яких-небудь обов'язкових капітальних або відновлювальних робіт. Стан будівлі дозволяє продовжити його експлуатацію. За результатами роботи відповідно до ліцензії НОМЕР_2 від 19.10.2001 р. було виконано технічний висновок, який було видано замовнику ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 80).

Відповідачем до матеріалів справи наданий лист Харківської національної академії міського господарства за вих. № 1617 від 28.05.2013р., в якому повідомляється, що Харківською національною академією міського господарства розглянуті документи : копія технічного паспорта від 14.03.2003 року; копія містобудівного обґрунтування КП "НТЦ ЗІС"; копія відповіді ХНУ будівництва та архітектури, виходячи з яких фраза "Будівля магазину по АДРЕСА_2 побудовано і експлуатується з 1990 року" виключається з Висновку про технічний стан магазину по АДРЕСА_2 від грудня 2002; - відповіді № 05-372 від 28.11.2007 року (т. 5 а.с. 73).

Суд зазначає, що Висновок про технічний стан магазину по АДРЕСА_2 складався станом на грудень 2002, на підставі наявних на той час документів та діючих норм, а також відповідно до технічного паспорту на будівлю, виданого в липні 2000 року, а отже в 2013 році неможливо враховувати технічний паспорт від 14.03.2003р. для здійснення яких-небудь висновків станом на грудень 2002р., крім того як вже встановлено судом в технічному паспорті від 14.03.2003р. помилково зазначений рік будівництва 2000.

В листі Харківського національного університету будівництва та архітектури вих. № 12-03/1035 від 22.05.2013р. зазначається, що Випробувальна лабораторія будівельних матеріалів, виробів і конструкцій Харківського національного університету будівництва та архітектури не може видати експертний висновок про точну дату будівлі за адресою АДРЕСА_2 в м. Харкові, оскільки приладова база для такого аналізу відсутня. Даний лист також не може враховуватись при наданні висновку 2002 року, такий лист взагалі не може враховуватись будь-якою іншою організацією, що складає відповідний експертний висновок, оскільки такий лист не є нормативною базою або документом, що встановлює технічні правила та норми, а лише стосується неможливості надання експертного висновку Харківським національним університетом будівництва та архітектури.

Крім того діючими нормами не передбачена можливість внесення в 2013 році листом змін до Висновку про технічний стан магазину по АДРЕСА_2 складався станом на грудень 2002, враховуючи, що такий висновок був представлений до державних та інших органів та був підставою для отримання певних документів. Суд також звертає увагу, що в листі Харківської національної академії міського господарства за вих. № 1617 від 28.05.2013р. на адресу ФО П ОСОБА_1 зазначається про внесення змін до листа вих. № 05-372 від 28.11.2007р. на адресу СТОВ "Маяк", що взагалі неможливо.

На підставі викладеного судом не приймається посилання відповідача на лист Харківської національної академії міського господарства за вих. № 1617 від 28.05.2013р.

Проаналізувавши надані сторонами до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку, що спірна будівля була побудована в 1990 році, а відповідачем не доведений факт такого будівництва в 2000 році.

Зокрема, технічні паспорти станом на липень 2000 року (т. 5 а.с. 115- 131) містять детальний опис будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_2, яка має площу забудови 152, 5 кв.м, загальну площу 135,7 кв.м., що свідчить про наявність вказаної будівлі, яка повністю побудована та обладнана всіма комунікаціями станом на липень 2000 року, в той час коли документи, які надані відповідачем в якості побудови приміщення в 2000 році датовані жовтнем 2000 року (т. 5 а.с. 41-47).

Зокрема, з акту приймання відповідачем виконаних АТ "Будівельний торговий дім" підрядних робіт за жовтень 2000 року, а саме розділу 3 вбачається, що зовнішні стіни виконані з цегли об'ємом 8,5 куб.м., а відповідно до розділу 10 внутрішнє оздоблення виконано штукатуркою по цегляній кладці, при цьому в даному акті не зазначено про виготовлення та встановлення металевого каркасу або виконання робіт по металевому каркасу, який фактично є несучою конструкцією спірної будівлі.

В відомості ресурсів до Договірної ціни від 18.07.2001р. відсутнє посилання на закупівлю цегли та металевого каркасу.

З аналізу наданих відповідачем документів, а саме довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 08.10.2000р. та акт приймання виконаних підрядних робіт від 08.10.2000р., відомості ресурсів від 18.07.2001р., суд дійшов висновку, що такі документи не свідчать про здійснення будівництва повністю спірної будівлі. не є документами, що підтверджують будівництва

Крім документів за жовтень 2000 року відповідачем не надано інших документів на підтвердження виконання будівельних робіт та понесення витрат на будівництво протягом 2000 року, не надано доказів підведення централізованих комунікацій до спірної будівлі саме відповідачем, в той час коли в технічних паспортах містяться відомості про те, що спірна будівля обладнана центральним теплопостачанням, водопостачанням, електрикою від міської мережі, каналізацією станом на липень 2000 року, такі документи не надавались відповідачем і під час замовлення висновків про технічний стан будівлі.

При цьому з кошторису, що наданий позивачем (т. 2 а.с. 43-50) вбачається, що саме радгосп "Пролетарій Харківщини" здійснював капітальну реконструкцію будівлі в 1990 році, укріплював фундамент, стіни, підводив комунікації до будівлі тощо.

Суд також зазначає, що всі технічні висновки про стан будівельних конструкцій будівлі, що розташована за адресою : АДРЕСА_2 а саме містобудівне обґрунтування від 2002 року (т. 5 а.с.54-55), експертний висновок ПП "Спецстройпроект-1" від 2013 року (т. 5 а.с. 15-23), висновок про технічний стан будівельних конструкцій приміщення магазина-пиріжкової від 2014р. містять наступний опис будівлі : приміщення одноповерхове, прямокутне, з розмірами 12,40 х 12,30 м, площа забудови 152,5 кв.м., загальна площа 135,7 кв.м., зовнішні та внутрішні несучі стіни будівлі магазина - пиріжкової виконані з білої та червоної цегли по металевому каркасу, крівля - шиферна, фундамент - стрічковий бетонний, підлога - бетонна стяжка та плитка, зовнішні стіни обліцовані плиткою, внутрішні - плиткою та штукатуркою. Даний опис відповідає всім технічним характеристикам, що зазначені в технічних паспортах від липня 2000 року, в яких визначений рік будівництва спірної будівлі 1990 року, а також такі технічні характеристики відповідають змінам, що були здійснені радгоспом "Пролетарій Харківщини" під час реконструкції металевого павільйону, а також свідчить про те, що металевий павільйон став основою для спірного магазину - пиріжкової, який був обкладений цеглою.

Суд звертає увагу на те, що всі технічні висновки про стан будівельних конструкцій будівлі, що розташована за адресою : АДРЕСА_2 а саме містобудівне обґрунтування від 2002 року (т. 5 а.с.54-55), експертний висновок ПП "Спецстройпроект-1" від 2013 року (т. 5 а.с. 15-23), висновок про технічний стан будівельних конструкцій приміщення магазина-пиріжкової від 2014р. були отримані на замовлення відповідача та при їх виконання були враховані лише ті документи, що були надані відповідачем, однак зазначення в таких висновках про те, що рік будівництва спірної будівлі - 2000 є помилковими та суперечать іншим документам, які надані сторонами до матеріалів даної справи. Суд також розцінює критично поведінку відповідача щодо недопуску тричі до обстеження спірної будівлі судових експертів, яким було доручено проведення судової будівельно-технічної експертизи по даній справі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 86 ЦК Української РСР в редакції 2003 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про власність", який діяв станом на 2003 рік) власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346 ЦК України.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що СТОВ "Маяк" на законних підставах набуло право власності на приміщення магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 яке побудовано в 1990 році. В подальшому відповідачем отримано свідоцтво про право власності на дане приміщення, однак отримання відповідачем такого свідоцтва порушує право власності позивача на спірне приміщення, а отже порушене право підлягає судовому захисту.

Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі, оскільки спірна будівля на даний час зруйнована, а отже предмет спору відсутній.

Суд зазначає, що зруйнування магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно права власності на таке приміщення, встановлення власника приміщення може мати значення для вирішення питання відшкодування шкоди, що завдана зруйнуванням, крім того зруйнований об'єкт може бути відновлено власником.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання за СТОВ "Маяк" права власності на магазин за адресою : АДРЕСА_2, м. Харків, є обґрунтованими.

Судом також встановлено, що приміщенням магазину за адресою : АДРЕСА_2, м. Харків, користується відповідач, що ним не заперечується.

Враховуючи, що відповідач користується майном, яке належить на праві власності позивачу, а також враховуючи положення ст. 387 ЦК України, якою передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, суд вважає позовні вимоги в частині виселення з будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 літ. А-1, обґрунтованими.

Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що про порушене право позивач дізнався в лютому 2004 року під час розгляду справи № 11/434-03, зокрема постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2004р. у вказаній справі встановлено, що нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_3, у власність СТОВ "Маяк" не переходила.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2004р. у справі № 11/434-03, на яку посилається відповідач, не містить вказівок про порушення саме відповідачем права власності позивача, що є предметом спору в даній справі.

Позивач звертався за захистом свого порушеного права з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності.

Позивач вважав себе належним власником спірної будівлі, до якої його не пускав відповідач, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача зі спірної будівлі.

В статті 268 ЦК України визначені вимоги, на які позовна давність не поширюється, однак такий перелік є невичерпним. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України, яка викладена в п. 5.1 Пленуму Вищого господарського суду України.

Позивач лише під час розгляду даної справи дізнався про отримання відповідачем свідоцтва про право власності на спірну будівлю, у зв'язку з чим ним були подані доповнення до позовної заяви, які були прийняті судом, а отже про особу, яка порушує його право власності відповідач дізнався в серпні 2008р., а доповнення до позову подані 12.09.2008р.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущений строк позовної заяви при звернення з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

При розподілі судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, згідно з якою у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що при подачі позову про виселення позивачем оплачено державне мито (судовий збір) у сумі 85,00 грн., крім цього сплачено 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які входили до складу судових витрат на момент подачі позову. При подачі доповнень до позовної заяви в частині визнання права власності на приміщення позивачем доплачено державне мито в сумі 17,00 грн.

Спір про визнання права власності на майно є майновим, а державне мито повинно справлятись, виходячи з вартості такого майна.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" станом на 12.09.2008р. ( на день подачі доповнення до позовної заяви) ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно акту приймання-передачі спірного майна від КСП "Пролетарій Харківщини" правонаступнику СТОВ "Маяк" від 20.03.2000р. остаточна вартість приміщення складає 280000,00 грн. Документів, що підтверджують іншу вартість спірного майна станом на 12.09.2008р. до матеріалів справи не надано.

Отже до сплати за подачу позову про визнання права власності на спірне майно підлягало державне мито в сумі 2800,00 грн., а позивачем сплачено лише 17,00 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачене ним державне мито в загальній сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Недоплачений позивачем судовий збір у сумі 2783,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (61052, м. Харків, провул. Пискунівський, 4, код 30713226) право власності на магазин, розташований за адресою : АДРЕСА_2 м. Харків, загальною площею 135,7 кв.м.

Виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 м. Харків.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (61052, м. Харків, провул. Пискунівський, 4, код 30713226) державне мито в загальній сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 2783,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Яризько Т.А. Лавренюк О.В. Бринцев