Ухвала суду № 39616215, 07.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/974/2014(м)

264/4148/14-ц

Категорія 24 Головуючий 1 інстанції Хараджа О.О.

Суддя - доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року м.Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Ігнатоля Т.Г., Мироненко І.П.,

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2014 року відкрито провадження по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, справу направити для продовження розгляду до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області, посилаючись на те, що суд порушив правила підсудності, встановлені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правовою позицією Конституційного Суду України положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, необхідно розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абзац сьомий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 28 квітня 2010 року N 12-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 8 липня 2010 року N 18-рп/2010); перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, наведений у статті 293 Кодексу, не є вичерпним (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010) - Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення пункту 10 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України.

Тому, апеляційний суд вважає можливим переглянути ухвалу суду від 8 травня 2014 року в порядку ст.ст.292,293 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, крім іншого, відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію в сумі 2 529,19 грн. та судових витрат у розмірі 243,60 грн.

За даним позовом 08 травня 2014 року судом відкрито провадження в порядку вимог ст. 122 ЦПК України і розгляд справи відбувся 2 червня 2014 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі за позовом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила про те, що вона вважає дії підприємства по складанню акту про порушення Правил користування електричною енергією неправомірними і у зв'язку з цим, вона звернулася з відповідною заявою до Іллічівського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецький області. Тому, заява ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, а як зустрічна, підлягає розгляду в порядку кримінального провадження. При цьому, вважає, що акт, на підставі якого позивачем пред'явлені вимоги про стягнення 2 529,19 грн., вже визнаний судом неправомірним, про що зазначено в ухвалі суду від 7 серпня 2013 року.

З доводами скарги погодитися не можна.

Відповідно до ч.1,4 ст.122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Згідно з вимогами ст.ст.118,119 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Позовна заява подається в письмовій формі.

У відповідності з ч.1 ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Зі справи вбачається, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 2 529,19 грн. подана в установленому законом порядку до відповідного суду.

Посилання в апеляційній скарзі щодо необхідності застосування п.3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України і відмови у відкритті провадження у справі, оскільки у провадженні цього ж суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що вказана ухвала суду першої інстанції від 8 травня 2014 року постановлена з додержанням вимог процесуального права, а доводи апеляційної скарги, про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Оскільки при оскарженні судового рішення ОСОБА_1 не оплатила судовий збір, він підлягає стягненню апеляційним судом в розмірі 121,80 грн. Підстав для звільнення відповідачки від оплати судового збору в скарзі не наведено і судом не встановлено. Посилання на необхідність стягнення судового збору з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є необґрунтованими, оскільки позов підприємства не випливає зі злочину і спір по суті не вирішено (а.с.62,65).

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, ст. 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, ІНН НОМЕР_2, пенсіонерка, проживає АДРЕСА_1, тел.НОМЕР_4, НОМЕР_3) в дохід держави судовий збір в розмірі 121,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М.Кочегарова

Судді: Т.Г.Ігнатоля

І.П.Мироненко