Ухвала суду № 39615624, 02.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1644/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною та скасування постанови ,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Людмили Володимирівни від 28.04.2014 року про повернення виконавчого листа №2-а-1/07 від 28.01.2008 року, виданого Староміським районним судом м Вінниці про стягнення з Міністерства фінансів України недоплаченої заробітної плати судді та втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати на користь ОСОБА_2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем незаконно враховано вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року, який набрав чинності з 01.01.2013 та повернуто виконавчий лист відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, з підстав встановленої законом заборони щодо стягнення коштів з рахунків боржника - Міністерства фінансів України, як органу державної влади.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Людмили Володимирівни від 28.04.2014 року про повернення виконавчого листа №2-а-1/07 від 28.01.2008 року, виданого Староміським районним судом м. Вінниці про стягнення з Міністерства фінансів України недоплаченої заробітної плати судді та втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати на користь ОСОБА_2.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року по справі № 802/1644/14-а та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує на те, що виконавчий лист №2-а-1/07 від 28.01.2008 року, виданий Староміським районним судом м. Вінниці передбачає стягнення грошових коштів, не має зобов'язальний характер тому порядок його виконання чітко встановлено на даний час Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.01.2013 та від 15.04.2013 №267).

Позивач та треті особи не скористались правом регламентованим статтею 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до статті 197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, при цьому, за приписами частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судова колегія Вінницького апеляційного адміністративного суду, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що виконавчим листом №2-а-1/07 виданим 28.01.2008 року встановлено: Староміський райсуд м. Вінниці 31.01.2007 року, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, ДСА України, ТУ ДСА Вінницької області про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати, вирішив стягнути з Міністерства фінансів України недоплачену заробітну плату та втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати на користь ОСОБА_2 78327 (сімдесят вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 72 коп. Вказані кошти списати з розрахункового рахунку Державного казначейства України №351133300101, МФО 300001, код 20055032, ОПЕРУ управління НБУ в м. Києві.

Постановою від 28.04.2014 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В., повернуто виконавчий лист №2-а-1/07 виданий 28.01.2008 року стягувачу, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено повернення виконавчого документа стягувачу у разі наявної встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства без наявності законних підстав прийняв постанову про повернення виконавчого документу.

Судова колегія Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач в лютому 2008 року пред'явив до виконання виконавчий лист № 2-а-1/08 виданий 28 січня 2008 року Староміським районним судом м. Вінниці про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати, вирішив стягнути з Міністерства фінансів України недоплачену заробітну плату та втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати на користь ОСОБА_2 78327 грн. 72 коп.

Тобто з лютого 2008 року на виконанні у відповідача перебував зазначений вище виконавчий лист.

Постановою від 28.04.2014 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В., повернуто виконавчий лист №2-а-1/07 виданий 28.01.2008 року стягувачу, на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування свого рішення, Державна виконавча служба України посилалась на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постанову КМУ №45 від 30.01.2013.

В статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Так, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок повернення виконавчого документа стягувану та вказує , що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в тому числі у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який згідно зі статтею 1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з статтею 4 цього Закону, особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, яка зазначає, виконання таких рішень суду здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" , крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється Державною казначейською службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на Державну казначейську службу України з одночасним направленням повідомлення такому органу. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах Державної казначейської служби України та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013, яка набрали сили з 06.02.2013, затверджена нова редакція Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 ( далі Порядок № 845). Зазначений порядок прийнятий відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 2 Порядку № 845 вказано, що в його розумінні боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відтак, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів ( пункт 3 Порядку № 845).

Відповідно до пункту 7 Порядку №845, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не надано доказів існування будь-яких підстав для повернення позивачу виданого 28 січня 2008 року Староміським районним судом м. Вінниці по справі №2-а-1/07 виконавчого листа про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати в розмірі 78327 грн. 72 коп.

Вивчивши зміст спірної постанови ВП №6262488, наведені вище положення чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, на думку судової колегії апеляційної інстанції про те, що приймаючи рішення про повернення виконавчого документу стягувачеві - позивачу, яке оформлено у вигляді наведеної постанови, відповідач діяв у спосіб, що не передбачений ані Законом України "Про виконавче провадження", ані Порядком № 845.

Отже, існують підстави для скасування постанови ВП №6262488 від 28.04.2014.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає апеляційному суду право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Крім того, Вінницьким апеляційним адміністративним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 18 червня 2014 року, відповідно до статті 88 КАС України відстрочено Державній виконавчій службі України сплату судового збору, за апеляційне оскарження судового рішення, до закінчення апеляційного розгляду справи.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Оскільки Державна виконавча служба України при зверненні до апеляційного суду не сплатила судовий збір, його сплату було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, тому, враховуючи, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп., адже позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого листа.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року - без змін.

Стягнути з Державної виконавчої служби України на користь Державного бюджету України 36 грн. 54 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, сплату якого відстроченого згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Біла Л.М.

Граб Л.С.