Постанова № 39612682, 28.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 р. Справа № 804/6209/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняБерднику С.О. за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_3 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дій відповідача та стягнення 15950,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2014р. гр. ОСОБА_3 звернувся з позовом до Дніпропетровського обласного центру зайнятості та просить:

- визнати незаконними дії відповідача з приводу невиплати позивачеві грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу у розмірі 15950,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому при виході на пенсію не було виплачено грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, яка належить державним службовцям при виході на пенсію як це передбачено ст. 37 Закону України «Про державну службу». 29.04.2014р. з метою отримання вказаної допомоги позивач звернувся до відповідача з заявою, однак відповідач листом №12/11-1741 відмовив у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2014р. Закону України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу» виключено з 01.04.2014р. Однак позивач вважає таку відмову необґрунтованою, так як відповідно до Прикінцевих положень вказаного вище Закону, зміни щодо виключення ч.13 ст.37 набирають чинності з 01.05.2014р., тоді як право на отримання грошової допомоги при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів виникло у позивача - 25.04.2014р. та згідно ст.58 Конституції України закони не мають зворотної дії в часі, а тому вважає, що дії відповідача, пов'язані з відмовою у виплаті йому грошової допомоги згідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» не ґрунтується на нормах Закону.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 21.05.2014р. надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути адміністративну справу без участі відповідача (а.с.26).

Окрім того, відповідачем 21.05.2014р. були надані письмові заперечення на позов у яких відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачеві посилаючись на те, що відсутні правові підстави для одержання позивачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» яким виключено з 01.04.2014р. ч.13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», а твердження позивача, що зміни щодо виключення ч. 13 ст. 37 набирають чинності з 01.05.2014р. вважає необґрунтованими та станом на 23.04.2014р. у позивача було вже відсутнє право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 окладів відповідно до Закону України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-УІ.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи наведене, подану відповідачем заяву про розгляд справи за його відсутності, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача з урахуванням наданих відповідачем письмових заперечень на позов.

Судом у ході судового розгляду справи встановлено наступні обставини у справі.

12.11.1998р. гр. ОСОБА_3 було прийнято на посаду головного ревізора контрольно-ревізійного відділу Дніпропетровського обласного центру зайнятості, що підтверджується копією виписки з наказу від 12.11.1998р. №86-ос та даними, наведеними у копії трудової книжки позивача (а.с.14, 30-31).

23.04.2014р. за наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості №44-ос ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи згідно п.2 ст. 40 КЗпП України (а.с.12).

З 25.04.2014р. позивачем подані документи до УПФУ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на призначення пенсії як державного службовця, що підтверджується копією довідки за №785/12/10 від 29.04.2014р. (а.с.13).

29.04.2014р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993р. ( далі - Закон №3723) - (а.с.8).

29.04.2014р. відповідач листом №12/11-1741 повідомив позивача про відсутність підстав на одержання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, якщо пенсія призначається після 31.03.2014р. у зв'язку з тим, що ч.13 ст. 37 Закону №3723 виключена з 01.04.2014р. згідно Закону України Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-УІІ від 27.03.2014р. (далі - Закон №1166) - (а.с.9).

Позивач вважає дії відповідача з приводу невиплати йому грошової допомоги державному службовцю при виході на пенсію в розмірі 10 місячних окладів незаконними, так як відповідно до Закону №1166, який набрав чинності 01.04.2014р., за яким виключено ч.13 ст. 37 Закону №3723 набирає чинності з 01.05.2014р., тоді як право у позивача на отримання грошової допомоги при виході на пенсію, передбаченої ч.13 ст. 37 Закону №3723 виникло у позивача 25.04.2014р.

Заслухавши позивача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

За приписами ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших осіб похилого віку в Україні» №3721-ХІІ від 06.12.1993р. ( далі - Закон №3721) передбачено, що особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоровя, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.1 ст. 37 Закону №3723, право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

У відповідності до ч.13 ст. 37 Закону №3723 у редакції, чинній до 01.05.2014р. було визначено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Частина 13 ст. 37 Закону №3723 була скасована згідно абз.2 п.п.2 п. 24 Законом №1166 та відповідно до абз.1 ч. 2 Прикінцевих положень цього Закону, абз.2 п.п.2 п.24 Закону №1166 набирають чинності з 1 травня 2014р.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що до 01.05.2014р. грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів повинна була виплачуватися державному службовцю за умов виходу на пенсію з посад державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію у вищевказаних нормах не встановлено.

Так, із наданих суду документів вбачається, що позивач з 1995р. проходив державну службу на посадах державного службовця у Житомирському міському центрі зайнятості, Дніпропетровському обласному центру зайнятості та 23.04.2014р. був звільнений з посади начальника контрольно-ревізійного відділу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоровя, що перешкоджає продовження даної роботи згідно п.2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу від 23.04.2014р. № 44-ос та відомостями, наведеними у копії трудової книжки позивача (а.с.12, 29-31).

Також, згідно відомостей наведених у трудовій книжці позивача видно, що позивач має трудовий стаж державної служби більше 10 років ( а.с.29-31).

Окрім того, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з приводу призначення йому пенсії державного службовця з 25.04.2014р., що підтверджується відповідною копією довідки №785/12/10 від 29.04.2014р. (а.с.13).

Таким чином, з наведеного видно, що позивач скористався своїм правом дострокового виходу на пенсію, передбаченого ст.21 Закону №3721.

Отже, суд приходить до висновку, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до вимог чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в ч.1 ст.37 Закону №3723.

Відповідна правова позиція також узгоджується і з позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 26.11.2013р. у справі №1-14/2013.

Приймаючи до уваги те, що позивач був звільнений з посади державного службовця 23.04.2014р., має стаж державної служби на момент звільнення більше 10 років, скористався своїм правом дострокового виходу на пенсію згідно до вимог ст. 21 Закону №3721 - 25.04.2014р., звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової допомоги, визначеної ч.13 ст. 37 Закону №3723, яка станом на 29.04.2014р. була чинна, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у виплаті йому вказаної грошової допомоги.

Згідно наданої відповідачем довідки №56 від 29.04.2014р., посадовий оклад позивача на посаді начальника відділу Дніпропетровського обласного центру зайнятості станом на 23.04.2014р. складав 1595,00 грн. (а.с.10).

Отже, грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів з урахуванням наданої довідки про розмір посадового окладу позивача складає 15950,00 грн.

Частина ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано жодних доказів та не наведено жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про обґрунтованість відмови позивачеві у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбаченої ч.13 ст.37 Закону №3723 станом на момент звернення з заявою позивача до відповідача - 29.04.2014р.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність правових підстав для одержання позивачем грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2014р. Законом №1166, яким виключено ч.13 ст. 37 Закону України «Про державну службу», оскільки такі доводи спростовуються абз.1 ч. 2 Прикінцевих положень цього Закону згідно якого абз.2 п.п.2 п.24 Закону №1166 щодо виключення ч.13 ст.37 Закону №3723 набирає чинності з 1 травня 2014р.

З огляду на те, що позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової допомоги, передбаченої ч.13 ст. 37 Закону №3723 - 29.04.2014р., то відмова відповідача у виплаті позивачеві вказаної грошової допомоги саме 29.04.2014р. з посиланням на те, що ч.13 ст. 37 Закону №3723 скасовано Законом №1166, який набрав чинності з 01.04.2014р. є безпідставним та таким, що суперечить абз.1 ч. 2 Прикінцевих положень цього Закону згідно якого абз.2 п.п.2 п.24 Закону №1166 в частині виключення ч.13 ст.37 Закону №3723 набирає чинності з 01.05.2014р. та за нормами ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, з урахуванням ч.3 ст. 2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з приводу невиплати позивачеві грошової допомоги державного службовця при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів, встановленої ч.13 ст. 37 Закону №3723 чинної до 01.05.2014р. сума якої становить 15950,00 грн. вчинені не у спосіб, що передбачений Конституції та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому вказані дії відповідача підлягають визнання протиправними з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України та відновлення порушеного права позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової допомоги у розмірі 15950,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов гр. ОСОБА_3 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дій відповідача та стягнення 15950,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_3 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості (49038, м.Дніпропетровськ, вул. Горького, 2, р/р №37173003000617 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 03490909) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) - грошову допомогу у розмірі 15950,00 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.06.2014р.

Суддя С.О. Конєва