Постанова № 39611377, 01.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа№ 911/4510/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від прокурора - Некрасов О.М.

від позивача - 1 не з`явився

від позивача - 2 Дяченко Є.Г.

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора м. Києва на рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року (головуючий суддя Конюх О.В., судді: Третьякова О.О., Рябцева О.О. )

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

до Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод»

про звернення стягнення на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» про звернення стягнення на майно.

В процесі розгляду позову від представника позивача - 2 надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі штрафними санкціями.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року позов був задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду Київської області в частині відмови у стягненні пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 08.05.2014 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.05.2014 року) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Представник прокурора та позивача - 2 в судове засідання на вказану дату з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник позивача - 1 та відповідача в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання скарги були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача - 2, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

18.03.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Київ», правонаступником якого є позивач - 2 ПАТ «АКБ «Київ» та Відкритим акціонерним товариством «Кагарлицький цукровий завод», правонаступником якого є відповідач ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», (позичальник) був укладений кредитний договір № 04/2008 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів з метою покриття виробничих витрат, пов'язаних з підготовкою до сезону виробництва цукру, закупівлею безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників цукрового буряка та інші поточні потреби.

28.09.2010 року між ПАТ «АКБ "Київ» та ВАТ «Кагарлицький цукровий завод», правонаступником якого є ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», було укладено додаткову угоду № 5, згідно якого сторони дійшли згоди про продовження строку користування кредитом згідно кредитного договору до 01.09.2014 року та домовились про викладення кредитного договору в новій редакції, а саме:

- ліміт кредиту 5 570000 доларів США; строк користування кредитом: з 18.03.2008 року по 01.09.2014 року (включно); розмір плати за користування кредитом 12% річних, при цьому: розмір плати за користування кредитом, яку сплачує позичальник - 6% річних; розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету - 6% річних.

Також сторонами погоджено графік погашення кредиту частинами по 1114000,00 доларів США до 05.10.2010 року, до 15.09.2011 року, до 15.09.2012 року, до 15.09.2013 року та до 01.09.2014 року всього: 5570000 доларів США (пункт 2.2 Кредитного договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач - ПАТ "АКБ "Київ" належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 5570000 доларів США, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами (копії наявні в матеріалах справи).

Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 4.4.1. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим договором.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 2 визнає за відповідачем часткову сплату грошових коштів за кредитом та нарахованих процентів за користування кредитом, що підтверджується відповідними виписками ПАТ «АКБ «Київ» по особовому рахунку відповідача за період з 18.03.2008 року по 05.02.2014 року.

Господарським судом Київської області було встановлено, що станом на 17.10.2013 року заборгованість позичальника за кредитним договором - ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод», складала 2128 597,02 долари США, в тому числі: 2039 950,00 доларів США заборгованості за кредитом, та 88647,02 доларів США процентів за кредитом.

Відповідно до положень частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 4.2.8. кредитного договору встановлено, що у разі погіршення фінансового стану позичальника, використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від здійснення контролю з боку кредитодавця, а також невиконання позичальником інших взятих на себе зобов'язань, кредитодавець має право відмовитись від Кредитного договору, достроково стягнути кредит, проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Пунктом 14 додаткової угоди від 28.09.2010 року № 5 до кредитного договору сторони додатково погодили, що у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 9, 12 цієї додаткової угоди, протягом більше 30 днів, кредитодавець направляє позичальнику письмове повідомлення про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору та у відповідності до положень частини 2 ст. 1050 ЦК України, 10.09.2013 року позивачем 2 надіслано на адресу ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» повідомлення від 10.09.2013 року № 25-03/1184 про дострокове погашення кредиту, в якому ПАТ «АКБ "Банк» повідомив відповідача, що станом на 09.09.2013 року за ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» рахується сума заборгованості в розмірі 3362 734,85 доларів США.

Зазначена вимога отримана відповідачем 12.09.2013 року, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 14.1 позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, з дати отримання повідомлення кредитодавця, визначеного в пункті 14 цієї додаткової угоди, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, дія цього договору вважається припиненою.

Оскільки відповідачем суду не подано доказів того, що він надав відповідь на отримане ним повідомлення та/або задовольнив вимогу банку та сплатив нараховану станом на 09.09.2013 року заборгованість за кредитним договором, то станом на день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача за кредитом, враховуючи реалізоване право банку вимагати дострокового погашення кредиту та сплати процентів, а також збільшення періоду, за який належать до сплати проценти за користування кредитом, становить 3259187,66 доларів США, з яких 2039950,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 1114000,00 доларів США строкової заборгованості за кредитом, 105237,66 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що у зв'язку із наявністю простроченого грошового зобов'язання за кредитом, з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 154 708,24 доларів США, розрахована виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення, з яких: 150 293,85 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та 4 414,39 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів.

Як вбачається з пункту 8.1. кредитного договору, сторони встановили, що при порушенні повернення кредиту та сплати процентів за його користування згідно кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання вказаних відносин, і має пріоритетне застосування щодо правовідносин відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань між сторонами у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

За таких обставин, здійснюючи розрахунок ціни позову, прокурор вірно застосував не договірну ставку пені 0,1%, а подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період прострочення. Разом із тим, всупереч вимогам частини 6 ст. 232 ГК України, згідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, прокурором здійснено розрахунок пені не за шість місяців, а за рік.

Звертаючись із апеляційною скаргою до суду, прокурор заперечував проти визначеного судом першої інстанції періоду нарахування пені, а саме обмеження такого строку 6-ма місяцями замість року, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що відповідно до п. 8.1 сторони визначили, що при порушені строку повернення кредиту та процентів за його користування, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення за весь час прострочки.

Проте колегія суддів, не погоджується з таким твердженням прокурора та підтримує висновок з даного питання суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до чю.6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Умовами договору сторони чітко не визначили більш тривалого строку, ніж зазначено у даній статті кодексу, не зазначили що цей період становить 7,8 місяців чи рік, а тому судом першої інстанції вірно було визначено що належна до стягнення на користь позивача пеня становить 107408,09 доларів США, з яких: 105194,85 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та 2 213,24 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем 2 суду не представив та доводи прокурора не спростував.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем - ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 3366595,75 доларів США, з яких: 2039950 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 1114000 доларів США строкової заборгованості з кредитом, 105237,66 доларів США процентів за користування кредитом, 105194,85 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та 2213,24 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва, а тому апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року у справі № 911/4510/13- без змін.

2. Матеріали справи № 911/4510/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов