Рішення № 39611240, 02.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11209/14 02.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 738,36 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Сербіна А.О. - представник за довіреністю № 3359/18 від 23.12.13

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 02.07.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариство Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 738,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3568926 від 05.09.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Hondа Accord» державний номер НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ВАТ НАСК «Оранта», позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 1 738,36 грн. в якості відшкодування завданих матеріальних збитків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11209/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.07.2014.

19.06.2014 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Hondа Accord» державний номер НОМЕР_3.

У судове засідання 02.07.14 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, про причини неявки представників не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення 0208103483816, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 13.06.14.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05 вересня 2011 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3568926 ПрАТ «СК «АХА Страхування» (позивач) було застраховано автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, страхувальник та вигодонабувач - ОСОБА_2, строк дії страхового полісу з 19.09.2011 по 18.09.2012.

Згідно відомостей № 8967839 про дорожньо-транспортну пригоду 22.02.2012р. на вулиці Мануїльського у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Hondа Accord» державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4, з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2013 р. у справі № 761/9948/13-п.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до ремонтної калькуляції № 2012/U/MOD від 29.02.2012 складає 2 248,37 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 22.02.2012р. за участю застрахованого автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № 2012/U/MOD 00826 / UIA1791 від 03.03.2012 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 248,36 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 9281 від 06.03.12.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Hondа Accord» державний номер НОМЕР_3, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2013 р. у справі № 761/9948/13-п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 03.02.2012 по 02.02.13 (Поліс АВ/5455719), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Hondа Accord» державний номер НОМЕР_3, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3568926 від 05.09.2012 р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем 2 248,36 грн за мінусом франшизи за полісом АВ/5455719, яка становить 510 грн, що відповідає розміру заявлених позовних вимог - 1 738,36 грн.

В матеріалах справи наявна копія претензії позивача про відшкодування збитків в порядку регресу за вих. № 578/АГ/АХА від 03.09.2013.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача станом на момент вирішення спору, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 1 738 (одну тисячу сімсот тридцять вісім) грн. 36 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.