Вирок № 39610771, 19.06.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4843/13-к

Провадж. №1-кп/639/279/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю: секретаря -Джулфаєва А.С.,

прокурора - Лазарєва А.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220500000392 від 7.05.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: Харків, АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Березняки Пермської області РФ, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 4 липня 2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 385, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 4 лютого 2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 27 днів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 16 березня 2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 8 листопада 2011 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 19 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 22.03.2014 року, приблизно о 00.30 годині, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2, та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме злив пального з автомобілів, попередньо розподіливши між собою ролі, згідно яких ОСОБА_2 повинен зливати дизельне пальне з паливного баку автомобіля, а ОСОБА_1 повинен відносити на безпечну відстань каністри з паливом та дивитись, щоб не було сторонніх осіб, направились на автомобілі ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, котрий на праві довіреності належить ОСОБА_1, на вул. Червоножовтневу, у м. Харкові, в район навісного пішохідного мосту через річку Лопань, де залишили автомобіль, та з 6 каністрами і гумовим шлангом направились на вул. Примакова, до будинку №46 у м. Харкові, де знаходився автомобіль Рено-Преміум державний реєстраційний номер НОМЕР_2, котрий належить ПФ «Данко-Сервіс», а саме потерпілому ОСОБА_4 Переслідуючи корисливу ціль наживи, діючи за попередньою змовою, групою осіб, ОСОБА_2, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшов до вищезазначеного автомобіля та відкривши кришку паливного баку, помістив у нього гумовий шланг та почав зливати пальне у каністри, а в цей час ОСОБА_1 переносив каністри на безпечну відстань. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, таємно викравши 160 літрів дизельного пального з місця скоєння кримінального правопорушення зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1098 від 25.03.2014 року на загальну суму 1680 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2, 28.02.2014 року, приблизно о 00.30 годині, зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2, та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме злив пального з автомобілів, повторно, за попередньою змовою, групою осіб, домовились про те, що ОСОБА_5 повинен зливати дизельне пальне з паливного баку автомобіля, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні відносити на безпечну відстань каністри з паливом та дивитись, щоб не було сторонніх осіб, направились на автомобілі ВАЗ 2101, синього кольору, що належить ОСОБА_3, на вул. Селянську, в район будинку № 110. Прибувши на місце, де знаходився автомобіль IVECO державний реєстраційний номер НОМЕР_3, котрий належить потерпілому ОСОБА_6, переслідуючи корисливу ціль наживи, діючи за попередньою змовою, групою осіб, ОСОБА_5, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшов до вищезазначеного автомобіля та відкривши кришку паливного баку, помістив у нього гумовий шланг та почав зливати пальне у каністри, а в цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_2, переносили каністри на безпечну відстань. Після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, таємно викравши 650 літрів дизельного пального, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, та розпорядились викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №844 від 25.03.2014 року на загальну суму 6792,5 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_2, 22.03.2014 року, приблизно о 00.30 годині, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_1 за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2, та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме злив пального з автомобілів, повторно, попереднього розподіливши між собою ролі, згідно яких ОСОБА_2 повинен зливати дизельне пальне з паливного баку автомобіля, а ОСОБА_1 повинен відносити на безпечну відстань каністри з паливом та дивитись, щоб не було сторонніх осіб, направились на автомобілі ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на вул. Червоножовтневу, у м. Харкові, в район навісного пішохідного мосту через річку Лопань, де залишили автомобіль, та з 6 каністрами і гумовим шлангом направились на вул. Примакова, до будинку №46 у м. Харкові, де знаходився автомобіль Рено-Преміум державний реєстраційний номер НОМЕР_2, котрий належить ПФ «Данко-Сервіс», а саме потерпілому ОСОБА_4. Переслідуючи корисливу ціль наживи, діючи за попередньою змовою, групою осіб, ОСОБА_2, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшов до вищезазначеного автомобіля та відкривши кришку паливного баку, помістив у нього гумовий шланг та почав зливати пальне у каністри, а в цей час ОСОБА_1, переносив каністри на безпечну відстань. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, таємно викравши 160 літрів дизельного пального з місця скоєння кримінального правопорушення зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1098 від 25.03.2014 року на загальну суму 1680 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3, 28.02.2014 року, приблизно о 00.30 годині, зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме злив пального з автомобілів, повторно, за попередньою змовою, групою осіб, домовились про те, що ОСОБА_5 повинен зливати дизельне пальне з паливного баку автомобіля, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні відносити на безпечну відстань каністри з паливом та дивитись, щоб не було сторонніх осіб, направились на автомобілі ВАЗ 2101, синього кольору, що належить ОСОБА_3, на вул. Селянську, в район будинку № 110. Прибувши на місце, де знаходився автомобіль IVECO державний реєстраційний номер НОМЕР_3, котрий належить потерпілому ОСОБА_6. Переслідуючи корисливу ціль наживи, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_5, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшов до вищезазначеного автомобілю та відкривши кришку паливного баку, помістив у нього гумовий шланг та почав зливати пальне у каністри, а в цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_2, переносили каністри на безпечну відстань. Після чого, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, таємно викравши 650 літрів дизельного пального з місця скоєння кримінального правопорушення зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №844 від 25.03.2014 року на загальну суму 6792,5 гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Крім того, просив застосувати відносно нього амністію на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєнні ним кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

Потерпілі подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримали заявлені цивільні позови з урахуванням часткового погашення їх обвинуваченими.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченими своєї вини, а також, що вони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинувачених, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених. в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, не засуджений, має двох малолітніх дітей.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, останній раз 4 липня 2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 385, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 4 лютого 2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 27 днів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, останній раз 16 березня 2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 8 листопада 2011 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 19 днів,

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом під час розгляду справи не виявлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом під час розгляду справи не виявлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом під час розгляду справи не виявлено.

Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинувачених, їх відношення до скоєного злочину, відшкодування завданої шкоди.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання обвинуваченим необхідно призначити в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та обрати його у вигляді позбавлення волі, але звільнити обвинувачених від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши на них обмеження, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

При цьому суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили змінити відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання у зв'язку з фактичною зміною передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків у їх відношенні.

Крім того, задоволенню підлягає клопотання ОСОБА_1 про застосування до нього амністії. Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у ОСОБА_1 є діти 2010 та 2012 років народження, дані про позбавлення обвинуваченого батьківських прав відносно них відсутні (м.п., а.с. 119, 121).

Крім того, суд не вбачає підстав для відмови у застосуванні амністії відносно ОСОБА_1, передбачених ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», а також Законом України «Про застосування амністії в Україні». Тому суд, з огляду на відсутність заперечень з боку прокурора, вважає можливим та необхідним застосувати відносно ОСОБА_1 амністію та звільнити його від призначеного покарання.

Цивільні позови суд задовольняє в повному обсязі з врахуванням зменшення потерпілими позовних вимог та частковим погашенням їх обвинуваченими.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинувачених.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання внаслідок акту амністії.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

На підставі п. п. 2-4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

До набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 з домашнього арешту на особисте зобов'язання.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

На підставі п. п. 2-4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

До набрання вироком законної сили змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 з домашнього арешту на особисте зобов'язання.

Цивільні позови задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в якості відшкодування матеріальної шкоди 2000 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди 3300 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 195 гривень 60 копійок (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській области р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи в розмірі 391 гривня 20 копійок (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській области р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення експертизи в розмірі 195 гривень 60 копійок (отримувач НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській области р/р 31419544700005, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, призначення платежу - за експертні послуги).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров