Ухвала суду № 39609902, 02.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 748/3616/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Меженнікова С.П. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень сільської ради та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог просив суд:

- визнати дії Іванівської сільської ради Чернігівського району та області протиправними щодо винесення оскаржуваних рішень;

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять другої сесії шостого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 27 лютого 2013 року « Про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства»;

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії шостого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 13 вересня 2013 року « Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким відмовлено ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1;

- зобов'язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 29 серпня 2013 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради орієнтовною площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1;

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження перебування у користуванні позивача спірної земельної ділянки, а також судом не встановлено, що оскаржуваними рішеннями порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено з земельно-шнурової книги сільської ради за 1972-1975 рр., з 1986 р. та погосподарських книг, витяг з якої знаходиться в Т 1 на а.с.126-127, в яких здійснено записи орієнтовних площ земельних ділянок, які значаться за ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, з належним чином засвідчених копій протоколу зборів колгоспників колгоспу «Авангард» № 4 від 22.05.1976 року, протоколу № 4 засідання виконкому Чернігівської районної Ради трудящих від 24.02.1977 року, протоколу № 8 засідання правління колгоспу «Авангард» від 13.04.1977 року, протоколу №15 засідання правління колгоспу «Авангард» від 20.05.1980 року, протоколу № 13 засідання правління колгоспу «Авангард» від 06.05.1976 року, що 22 травня 1976 року на зборах колгоспників було вирішено виділити ОСОБА_4 присадибну ділянку в розмірі 0,18 га, на засіданні виконкому 24 лютого 1977 року на даній земельній ділянці йому було дозволено будівництво житлового будинку, 13 квітня 1977 року на засіданні правління вирішено про наділення ОСОБА_4 земельною ділянкою - площею 0,20 га, відповідно до протоколу засідання правління колгоспу «Авангард» № 11 від 15 квітня 1980 року вирішено було збільшити ОСОБА_4 розмір присадибної земельної ділянки до 0,25 га, і 20 травня 1980 року йому було виділено - 0,05 га (Том 1 а.с.133-135, 136-139, 140-141, 142-144, 231-233, 234-238 ).

Рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 27 лютого 2013 року « Про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства», відповідачу ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,20 га в АДРЕСА_2 на території Іванівської сільської ради. (Том 1 а.с.34).

При прийнятті даного рішення органом місцевого самоврядування були досліджені документи на підтвердження того, що ОСОБА_4 є користувачем земельної ділянки, про що зазначено в рішенні.

На підставі вказаного вище рішення, ОСОБА_4, право власності не зареєстрував.

Позивач ОСОБА_3 стверджує, що зазначеним рішенням, Іванівська сільська рада передала у власність ОСОБА_4 частину земельної ділянки - 0,06 га, яка була виділена йому у 1979 році для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, чим порушила його права, оскільки рішення про вилучення у нього даної земельної ділянки не приймалось.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 19 червня 1979 року на загальних зборах членів колгоспу «Авангард» відповідно до затвердженого проекту планування та будівництва, виділено земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.

07 серпня 1979 року на засіданні правління колгоспу «Авангард» прийнято рішення про занесення присадибної ділянки ОСОБА_3 до земельно-шнурової книги, що підтверджується, наданими позивачем копіями документів, а саме, дозволом на виконання будівельних робіт, виданим Виконком Чернігівської районної Ради депутатів трудящих, планом земельної ділянки під будівництво, рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської Ради народних депутатів від 20 червня 1979 року, постановою загальних зборів членів колгоспу с. Іванівка від 19 червня 1979 року, протоколом засідання правління колгоспу «Авангард» від 07 серпня 1979 року, протоколом засідання виконкому Чернігівської районної Ради народних депутатів №14 від 12 липня 1979 року ( Том 1 а.с.268-273, 112-114).

16 жовтня 1979 року на засіданні правління колгоспу вирішено виключити ОСОБА_3 із членів колгоспу, а земельну ділянку в розмірі 0,15 га вилучити, залишити в його користуванні - 0,03 га, що підтверджується Протоколом засідання правління колгоспу № 32. ( Т 1 а.с.130-131).

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.25 Земельного кодексу Української РСР (1970 року), припинення права користування земельною ділянкою або зменшення її розмірів може мати місце лише у випадках, прямо передбачених законом.

Статтею 66 цього ж закону передбачено, що при вибутті або виключенні з колгоспу всіх членів колгоспного двору присадибна земельна ділянка зменшується до розмірів, передбачених статтею 78 цього Кодексу для не членів колгоспу.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 пропрацював декілька місяців в колгоспі «Авангард», після чого був звільнений та більше в колгоспі не працював, даний факт було визнано сторонами в судовому засіданні, а тому в силу положень ч. 3 ст. 72 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає цей факт встановленим.

Таким чином, 16 жовтня 1979 року присадибна земельна ділянка позивача ОСОБА_3, рішенням правління колгоспу, була зменшена з 0,18 га до 0,03 га, що підтверджується копією витягу з земельної шнурової книги колгоспу «Авангард» ( Т. 1 а.с.89) та копією витягу з земельної кадастрової книги Іванівської сільської ради (Т. 1а.с.90).

Згідно ч.5 ст. 20 Земельного кодексу Української РСР (1970 року), який втратив чинність з 01.01.1992 року, право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад депутатів трудящих.

Судом першої станції вірно встановлено, що з 16.10.1979 року по 1989 рік позивач ОСОБА_3 мав у користуванні земельну ділянку площею 0,03 га, а з 1989 року по 1992 рік - 0,09 га., що підтверджується земельно-шнуровою книгою сільської ради за 1972-1975 рр. та погосподарською книгою, витяг з якої знаходиться в Т. 1 на а.с.128-129, в яких здійснено записи орієнтовних площ земельних ділянок, які значаться за ОСОБА_3 по АДРЕСА_1.

В подальшому, як вбачається з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯВ №802918 від 18 березня 2009 року, позивач ОСОБА_3 приватизував земельну ділянку, площею 0,1240 га, цільове призначення якої - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1. ( Т 1 а.с.91).

На момент прийняття оскаржуваних рішень, за ОСОБА_3 значиться земельна ділянка площею 0,1240 га та земельна ділянка орієнтовною площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства ( запис про яку з'явився 2001-2003 рр.), що підтверджується записами в погосподарських книгах ( Витяг з якої в Т 1 на а.с.128-129).

Виходячи з вимог ст.116 Земельного кодексу України, в редакції яка діяла на момент внесення запису в погосподарську книгу щодо земельної ділянки 0,02 га, громадяни набувають право власності чи право користування земельними ділянками на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Проте, такого рішення суду надано не було.

Не знайшли свого підтвердження посилання апелянта, що спірна частина присадибної земельної ділянки площею 0,06 га з моменту її виділення - 1979 рік, знаходиться на законних підставах у користуванні ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що такою земельною ділянкою з 1979 року користується сім'я відповідача ОСОБА_4, який тривалий час разом з дружиною, працював і був членом колгоспу «Авангард».

Інші доводи апелянта також є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем - Іванівською сільською радою в даному випадку виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

І.Й.Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.