Постанова № 39609533, 27.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року № 813/3351/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно довіреності,

представника відповідача - Роліної Г.Г., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій Львівського обласного військового комісаріату щодо відмови у визначенні йому статусу учасника бойових дій протиправними, визнання протиправним і скасування рішення комісії Львівського обласного військового комісаріату з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника бойових дій від 14.02.2014 року, оформленого протоколом №2, надання статусу учасника бойових дій з видачею посвідчення встановленого зразка.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що з вересня 1962 року по січень 1963 року брав участь у воєнно-стратегічній операції "Анадир" на острові Куба під час Карибської кризи (тобто, в час ведення бойових дій) (проходив службу у військовій частині польова пошта 27829 на посаді "командир відділення - старший авіамеханік" у військовому званні "сержант надстрокової служби"). Вважає, що при прийнятті рішення комісія Львівського обласного військового комісаріату з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника бойових дій, не взяла до уваги наявні у нього документи, які підтверджують його участь в бойових діях. А тому, рішення від 14.02.2014 року, оформлене протоколом № 2, про відмову йому у наданні статусу учасника бойових дій, є протиправним, і підлягає скасуванню.

В судовому засідання представники позивача позовну заяву підтримали повністю, просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, наведених в запереченнях, що подані до суду 17.06.2014 року, суть яких зводиться до наступного. В лютому 2014 року комісією Львівського облвійськомату з розгляду питань пов'язаних із встановлення статусу учасника бойових дій були розглянуті документи позивача про надання йому статусу учасника бойових дій. Однак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання йому такого статусу комісією було відмовлено з тих підстав, що подані архівні довідки містили суперечливі дані щодо заявника, крім того, ОСОБА_1 було наведено свідчення лише одного свідка, який проходив військову службу чи працював разом із заявником, замість необхідних двох. З урахуванням наведеного, оскільки неможливо встановити участь позивача у воєнно-стратегічній операції "Анадир" на острові Куба під час Карибської кризи, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Допитаний за його згодою в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що в період вересня 1962 року - січня 1963 року був направлений в складі групи Радянських військ на о. Куба, де забезпечував боєздатність літаків, оскільки проходив службу на посаді старшого авіамеханіка.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, свідка, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з наступними змінами та доповненнями, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63, якою затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся до комісії Львівського облвійськкомату з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника бойових дій, з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій. Однак, рішенням такої від 14.02.2014 року, оформленим протоколом № 2, йому було відмовлено на тій підставі, що представлені на розгляд комісії архівні довідки про участь військової частини 27829 у військово-стратегічній операції "Анадир" на о. Куба в період Карибської кризи не можуть бути підставою для встановлення гр. ОСОБА_1 відповідного статусу, оскільки не відображають факту безпосередньої участі заявника у бойових діях чи їх забезпеченні. Крім того, комісія рекомендує позивачу представити покази ще 1-го свідка, який проходив військову службу разом із заявником і має статус учасника бойових дій для підтвердження факту безпосередньої участі гр. ОСОБА_1 у бойових діях.

Комісія Львівського військового комісаріату з розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника бойових дій, діє у відповідності до наказу Міністра оборони України від 26.07.1996 року № 208 "Про затвердження Положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року за № 484/1509.

Згідно зазначеного положення, у своїй діяльності комісії керуються Конституцією України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", іншими Законами України, указами, розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та цим же Положенням.

Згідно п. 6 цього Положення, при відсутності з незалежних від заявника причин необхідних документів, які підтверджують право громадянина на отримання ним статусу ветерана війни, дозволяється брати до уваги:

показання свідків (не менше двох, нотаріально завірених), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником;

довідки відповідного періоду, підписані і завірені печаткою;

грамоти, фотографії (оригінали);

газетні матеріали того часу, який потребує підтвердження;

історичні довідки, документи та інші архівні матеріали;

документи потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника;

партійні документи, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період;

інші документи, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок по заяві.

З витягу з протоколу № 2 від 14.02.2014 року, яким оформлено відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, вбачається, що факт його участі в забезпеченні бойової діяльності військ міг бути підтверджений показами двох свідків і ці покази є самостійною обставиною і можуть бути підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Згідно ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою КМ України від 08.02.1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказаною постановою затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території. Згідно згаданого переліку держав і періодів бойових дій на їх території є і о. Куба в період липня 1962 року по листопад 1963 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував в межах вказаного періоду на о. Куба.

Так, згідно архівної довідки Федерального бюджетного закладу Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 11.04.2012 року № 4/77679, ОСОБА_1 походив службу в військовій частині польова пошта 27829 з 23.09.1962 року по 26.12.1962 року на посаді командира відділення-старшого механіка, в званні "сержант надстрокової служби". Дана частина, сформована для виконання спеціального завдання і направлена за кордон 23.09.1962 року, перебувала за кордоном до 08.01.1963 року. Крім того, в/ч 27829, згідно даної архівної довідки, міститься в переліку з'єднань та військових частин ВС СРСР, що приймали участь в військово-стратегічній операції "Анадир" в період Карибської кризи (01.07.1962 року по 30.11.1963 року).

Крім того, архівною довідкою Федерального бюджетного закладу Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 21.06.2012 року № 4/69680 підтверджено проходження позивачем (ОСОБА_1) служби в в/ч 27829 з 19.09.1962 року по 09.01.1963 року в військовому званні "молодший сержант" надстрокової служби на посаді командира відділення-старшого механіка. Перебуває в Списку з'єднань, військових частин та організацій ВС СРСР, що приймали участь в військово-стратегічній операції "Анадир" в період Карибської кризи (01.07.1962 року по 30.11.1963 року), в/ч 27829.

Належність саме позивачу даних архівних довідок встановлено рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06.06.2014 року, що набрало законної сили, копія рішення знаходиться в матеріалах справи.

Суд при вирішенні справи по суті покладався також і на покази свідка ОСОБА_8, нотаріально засвідчені пояснення якого наявні в матеріалах справи. Вказана особа в період з вересня 1962 року по грудень 1962 року проходила службу разом з позивачем на о. Куба в складі в/ч 27829 в одному підрозділі військової частини. Зокрема, ОСОБА_8 підтвердив той факт, що ОСОБА_1 приймав участь у бойових діях на посаді командира відділення - старшого авіамеханіка літаків з реактивними двигунами у військовому званні сержант.

Також судом в судовому засіданні досліджено долучені до матеріалів справи копії посвідчення до медалі "50 років військово-стратегічній операції "Анадир" та почесної грамоти голови Української спілки воїнів-інтернаціоналістів-кубинців", якими був нагороджений ОСОБА_1 за мужність, стійкість і високий професіоналізм, проявлені при виконанні завдань Воєнної стратегічної операції "Анадир" (липень 1962 року - листопад 1963 року).

Таким чином, з аналізу вищеописаних документів, пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у виконанні бойового завдання по забезпеченню бойової діяльності військ на о. Куба під час Карибської кризи в період з 23.09.1962 року по 08.01.1962 року.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАСУ передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд приходить до висновку, що, оскільки в судовому засіданні було встановлено факт перебування позивача на території о. Куба в період з вересня 1962 року - січення 1963 року, який співпадає із встановленим законодавцем періодом "липень 1962 року - листопад 1963 року", та факт участі позивача у забезпеченні бойової діяльності військ на посаді старшого авіамеханіка, то рішення комісії Львівського облвійськкомату з розгляду питань пов'язаних із встановлення статусу учасника бойових дій від 14.02.2014 року (протокол № 2) в частині відмови позивачу в наданні статусу учасника бойових дій є протиправним, оскільки законодавцем чітко встановлено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у забезпеченні бойової діяльності військ.

Вирішуючи питання про спосіб поновлення порушеного права позивача, то суд вважає, що слід зобов'язати комісію Львівського облвійськкомату з розгляду питань, пов'язаних із встановлення статусу учасника бойових дій, надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка.

Суд присуджує позивачу з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Львівського обласного військового комісаріату з розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника бойових дій, від 14 лютого 2014 року (протокол № 2) щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов'язати комісію Львівського обласного військового комісаріату з розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника бойових дій, надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, проживаючому в АДРЕСА_1, статус учасника бойових дій та видати посвідчення встановленого зразка.

Стягнути з державного бюджету України в користьОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, проживаючому в АДРЕСА_1, 73,08 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 02.07.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.