Ухвала суду № 39609296, 03.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/342/14 Провадження № 22-ц/795/1307/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Глушко О. І. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,при секретарі:Шульзі Т.Є.,за участю:ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Бахмацької міської ради Чернігівської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання права власності на житлове приміщення за набувальною давністю,

треті особи - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Чернігівській області, ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Бахмацької міської ради Чернігівської області, УМВС України у Чернігівській області про визнання права власності на житлове приміщення за набувальною давністю, задоволено повністю, визнано за ОСОБА_5 право власності за набувальною давністю на квартиру за АДРЕСА_1

Не погоджуючись з даним рішенням УМВС України в Чернігівській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки батько позивача, якому спірна квартира була виділена Бахмацьким РВ, та сам позивач знали, що володіють чужою річчю (квартирою), своєчасно та в установленому законодавством порядку квартиру у приватну власність не оформили, а тому вказувати на те, що позивач є добросовісним володільцем в розумінні ст.344 ЦК України, законодавчих підстав не має. Житлові права позивача ніким не порушуються. Крім того, апелянт вказує, що УМВС України в Чернігівській області є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки квартиру виділяло Бахмацьке РВ УМВС України в Чернігівській області, яке є самостійною юридичною особою, а УМВС України в Чернігівській області прав позивача не порушувало, спірна квартира на балансі управління не перебуває.

На підставі вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 здійснює володіння квартирою АДРЕСА_1, яка не є його власністю, що він добросовісно заволодів чужим майном, оскільки не набув його злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та загальним засадам цивільного законодавства, володіння майном позивачем здійснюється відкрито, на протязі визначеного законом строку, який становить для нерухомого майна 10 років, на протязі зазначеного періоду володілець не вчинив дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути майно власнику, а також йому не пред'являвся позов про повернення майна правомочною особою.

З таким висновком повністю погоджується колегія судді апеляційного суду.

Судом першої інстанції, з дотриманням норм цивільного процесуального та матеріального права встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що, згідно виписки із протоколу за №2 від 16.09.1993 року засідання житлово-побутової комісії Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області було вирішено надати ОСОБА_7 двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 (а.с.12). Рішенням Бахмацької міської ради Чернігівської області від 29.07.1994 року за №186 було вирішено питання про видачу ордера на право заселення двокімнатної квартири за АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на сім'ю з 4-х чоловік зі зняттям його з квартирного обліку (а.с.8). Наймачем квартири був ОСОБА_7 і разом з ним проживали дружина ОСОБА_8, донька ОСОБА_6 та мати ОСОБА_10, що підтверджено відміткою в ордері.

Батьки ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29, 110), також, згідно пояснень позивача ОСОБА_10 також померла.

Згідно повідомленням Бахмацького РС УДМС у Чернігівській області та копії паспорту ОСОБА_5, останній, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, починаючи з 13.04.2001 року і по даний час. ОСОБА_6 знята з реєстрації за вказаною адресою 11.10.2013 року (а.с.4, 88, 89).

Як вбачається зі змісту інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація щодо вказаної квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня (а.с.87). ОСОБА_5 відмовлено в проведенні приватизації спірної квартири (а.с.6).

Згідно з актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію, який затверджений розпорядженням представника Президента України, 8-ми квартирний житловий будинок за АДРЕСА_1, було введено в експлуатацію (а.с.25-26).

Також зі змісту повідомлення Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області від 11.06.2013 року №6233 вбачається, що на балансі Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області квартира за АДРЕСА_1 не значиться (а.с.28).

Спірна квартира також не перебуває на балансі УМВС України в Чернігівській області.

За повідомленням КП Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації, відповідно до наявних даних в архівах КП «Прилуцьке МБТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на об'єкт нерухомості - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. На чиєму балансі перебуває будинок, інформація відсутня (а.с.31).

У відповідності до частини 1 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Таким чином, статтею 344 ЦК України визначено ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Положення статті 344 ЦК України розповсюджуються на випадки володіння саме чужим майном, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і які, у відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України, повинен довести саме позивач є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що набуття права власності на спірну квартиру за набувальною давністю є можливим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, апелянтом також не надано доказів щодо порушення його прав.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам та обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: