Ухвала суду № 39608342, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4231/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. ТА Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Проект Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Проект Менеджмент» (надалі - позивач або ТОВ «Союз Проект Менеджмент») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2012 року №0008871520.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи, що вона прийнята без дотримання норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 16.11.2012 року відповідачем, на підставі акта камеральної перевірки №3946/1520/33149359 від 16.10.2012 року, прийнято податкове повідомлення-рішення (надалі - ППР) №0008871520, яким позивачу за порушення п.201.10 ПК України зменшено суму від'ємного значення за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 23169грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного ППР, позивачем подано до Державної податкової служби у м. Києві первинну скаргу №721 від 05.12.2012 року, яка отримана адресатом 11.12.2012 року (вх. ДПС у м. Києві від 11.12.2012 року №6656/10).

06 лютого 2013 року ТОВ «Союз Проект Менеджмент» отримано від ДПС у м. Києві рішення №1101/10/12-4-09 від 01.02.2013 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення №0008871520 від 16.11.2012 року залишено без змін, а первинна скарга без задоволення.

18 лютого 2013 позивач, не погоджуючись із рішенням ДПС у м. Києві № 1101/10/12-4-09 від 01.02.2013 року, подав до Державної податкової служби України повторну скаргу №25/01-03 від 18.02.2013 року на податкове повідомлення-рішення №0008871520 від 16.11.2012 року та на рішення про результати розгляду первинної скарги №1101/10/12-4-09 від 01.02.2013 року.

За результатами розгляду повторної скарги, ДПС України податкове повідомлення-рішення №0008871520 від 16.11.2012 року та рішення про результати розгляду первинної скарги №1101/10/12-4-09 від 01.02.2013 року залишені без змін, а повторна скарга без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 ТОВ «Союз Проект менеджмент» встановлено, що сума ПДВ в розмірі 23168,57грн. (відображена в рядку 10.1 декларації), включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної №213 від 30.06.2012 року, отриманої від ВАТ «Південьзахідшляхбуд», яка не зареєстрована в ЄРПН.

Водночас суд першої інстанції, дійшов висновку про помилковість тверджень позивача з приводу відсутності необхідності подання підтверджуючих формування податкового кредиту документів до Заяви про порушення постачальником порядку реєстрації ПН в ЄРПН.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, станом на 12.06.2012 року) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як правильно судом першої інстанції та не спростовується сторонами у справі, позивачем до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 подано додаток №8, проте копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг до заяви не додано.

Відтак є вірним висновок суду першої інстанції про те, що за умови вирішення платником податку скористатись правом на формування податкового кредиту за не зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, як то зроблено в даному випадку, такий суб'єкт господарювання має чітко дотримуватись законодавчо встановленої процедури подання підтверджуючих податковий кредит документів, чого позивачем, на власний розсуд, зроблено не було, а твердження про достатність подання до податкової декларації лише заяви (скарги) на постачальника, є наслідком вибіркового сприйняття позивачем норм п.201.10 ПК України.

Водночас задовольняючи позовні вимоги суд дійшов до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування спірного ППР за самостійною підставою - порушення посадовими особами податкового органу положень п.56.8, п.56.9 ПК України.

Так, відповідно до п. 56.8. ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.9. ст. 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про де платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Частиною 2 п. 56.9. ст. 56 ПК України передбачено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Згідно ч. З п. 56.9. ст. 56 ПК України скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПС у м. Києві отримано первинну скаргу позивача №721 від 05.12.2012 року 11.12.2012року, що підтверджується відміткою про вручення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В той же час, ТОВ «Союз Проект Менеджмент» отримано рішення №1101/10/12-4-09 від 01.02.2013 року про результати розгляду первинної скарги від ДПС м. Києва 06.02.2013 року, тобто, з порушенням 56.8 ПК України, протягом більш ніж 20 календарних днів.

При цьому, в матеріалах справи наявне рішення ДПС у м. Києві №12794/7/12-415 про продовження строку розгляду первинної скарги, яке датоване 21.12.2012 року. Однак, як встановлено судом, вказане рішення позивачу не направлялось, про що власне і було зазначено позивачем в повторній скарзі на ДПС України, проте ДПС України вказана обставина до уваги прийнята не була.

Також, судом першої інстанції встановлено, що при прийнятті спірного ППР відповідачем передчасно не взято до уваги положень п.201.10 ПК України в частині того, що, з одного боку, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а з іншого боку, надходження заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією, чого в даному випадку податковим органом зроблено не було.

В матеріалах справи відсутні докази формування позивачем податкового кредиту в порушення загальних правил його формування, які встановлені п.198.1, п.198.2 ПК України та відсутні заперечення відповідача щодо вчасного визначення контрагентом позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість за господарськими операціями, на підставі яких позивачем було сформовано спірну суму податкового кредиту в розмірі 23169грн. та відсутні докази отримання позивачем вигоди у формі спірної суми податкового кредиту за нікчемними або «безтоварними» операціями по вказаному контрагенту.

Доводів на спростування наведених вище висновків суду першої інстанції, які і стали підставою для задоволення позовних вимог позивача, відповідач в своїй апеляційній скарзі не наводить. Відтак враховуючи положення ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції та безпідставність апеляційної скарги відповідача.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.