Ухвала суду № 39605950, 01.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року справа №812/821/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., секретарі судового засідання Сульженко А.В., представника позивача Щербак О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі № 812/821/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2013 №702000003/2013/000298/2 про стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріально та процесуального права. Зазначив, що митному органу надані всі обов'язкові та додатково запитувані документи, що підтверджують заявлену митну вартість, обраний метод її визначення та складові, документально й достовірно, як на момент здійснення митного оформлення, так і протягом дії гарантійних зобов'язань. Відмовляючи у застосуванні митної вартості заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний та необґрунтований підхід, без аналізу поданих документів. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України - митний контроль - митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно ст. 53 Митного кодексу України, У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (покупець) та компанією SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (постачальник) був укладений контракт № 57/МС, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити окремими партіями у визначені договором строки, а покупець прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікацій (додатків) до цього контракту, й своєчасно провести оплату на умовах контракту. Ціна на товар встановлюється в доларах США на умовах FОВ Шенжень, Китай «Інкотермс 2000». Покупцем за кожну партію товару здійснюється передоплата на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки банківським переказом. Остаточний розрахунок за товар в розмірі 75% від партії поставки здійснюється банківським переказом протягом трьох робочих днів з моменту отримання факсо- (фото-) копії рахунку-фактури із зазначенням суми поставки, а також після затвердження повного комплекту відвантажувальної документації.

11 липня 2013 року сторони контракту підписали Специфікацію № 1, якою погодили поставку товару «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» на загальну суму 37 730,29 доларів США. Відповідно до примітки, на розсуд постачальника допустимим є 15% відхилення по кількості виробів та вартості партії.

На виконання п. 5.1. контракту 08 серпня 2013 року ТОВ «Мір Снабженія» була здійснена попередня оплата за замовлений товар на умовах 25% від суми передбачуваної партії поставки в розмір 9 432,57 доларів США платіжним дорученням в іноземній валюті №105. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013.

21 серпня 2013 року постачальником був складений рахунок-фактура на виготовлену партію №UА01-031, відповідно до якого загальна вартість виготовленої продукції склала 37 538,41 доларів США. Передоплата 9 432,57 доларів США. Загальний залишок по оплаті становить 28 105, 84 доларів США. Остаточний розрахунок за товар на визначений у інвойсі залишок був здійснений 04 вересня 2013 року платіжним дорученням в іноземній валюті №119. В графі 70 «призначення платежу» зазначено - передоплата згідно контракту №57/МС від 11.07.2013, специфікації № 1 від 11.07.2013, інвойсу № UА01-031 від 21.08.2013.

02 жовтня 2013 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від постачальника SHENZHEN SYSIWARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай, за вказаним вище контрактом, товар «посуд з кераміки сорту АВ круглої форми звичайного білого кольору з переривчастими деколями, а саме: 6-дюймова салатниця, 7-дюймова салатниця, 7,5-дюймова плоска тарілка, 9-дюймова плоска тарілка» та подано до Луганської митниці Міндоходів митну декларацію № 702200001/2013/013582 та декларацію митної вартості на товар. Митна вартість товару декларантом визначена за першим методом митної оцінки (за ціною угоди).

Встановлено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, було виявлено, що подані декларантом документи містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. За результатом порівняння було з'ясовано, що рівень митної вартості подібних товарів значно вище, ніж заявлений до митного оформлення.

Зважаючи на викладене, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у декларанта було витребувано виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України для перевірки складових митної вартості товарів у декларанта було витребувано наступні документи:

- додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 № 42/12, тому що у відповідності до п. 2.9. якого, замовник заздалегідь доручає виконавцю та надає всі необхідні інструкції по організації стафірування/розстафірування товару, замовник сплачує вартість таких послуг по тарифам, які зазначені у додаткових угодах до договору;

- рахунки про надання додаткових послуг, тому що у відповідності до п.4.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12 виконавець надає замовнику рахунки за надані послуги, які передбачені п. 1.1.1, 1.1.2 вищевказаного договору.

Листом від 03.10.2013 №03-3/13 ТОВ «Мір Снабженія» надано додаткові документи:

- банківські виписки від 08.08.2013 та від 04.09.2013 надані ПАТ «ПУМБ»;

- копію митної декларації країни експорту №531620130166461079 від 22.08.2013 на китайській мові без надання перекладу;

- сертифікат МТП Китаю №134403АО/70078 від 27.09.2013;

- висновок №12/464 від 27.09.2013, підготовлений ДП «Держзовнішінформ», про якісні і вартісні характеристики товарів, які знаходяться у митному оформленні згідно поданої ЕМД від 02.10.2013 №702200001/2013/013582;

- лист №59/13 від 03.10.2013 експедиторської компанії ТОВ «ІТС LTD» щодо надання транспортно-експедиційних послуг;

- заявка №335 від 06.08.2013 на транспортування згідно договору №42/12 від 01.01.2012;

- додаткова угода від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 №57/МС;

- лист виробника від 03.10.2013 №МС-57-1 щодо замовлення та виготовлення товару.

Додаткову угоду від 16.08.2013 №1 до контракту від 11.07.2013 57/МС було надано додатково після запиту митниці, хоча додаткові угоди до контракту є невід'ємною його частиною.

При здійсненні перевірки наданих декларантом додаткових документів виявлено, що надана копія митної декларації країни експорту на китайській мові без перекладу. У позивача було витребувано переклад копії митної декларації країни експорту на українську мову.

04.10.2013 листом від 04.10.2013 №04-3/10/13 декларантом надіслано переклад митної декларації країни експорту, лист виробника від 04.10.2013 №МС-57-2 щодо пояснення розбіжності назви судна у поданих документах та витяг з мережі Інтернет щодо назви судна.

Встановлено, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом було порушено вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та не було подано до органу доходів і зборів України виписку з бухгалтерської документації; додаткові угоди до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12, що передбачено п.2.9 цього договору; рахунки про надання додаткових послуг, у відповідності до п.4.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у органу доходів і зборів.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з декларантом ТОВ «Мір Снабженія» було проведено письмову та усну консультації.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно п. 1.1.1. та 1.1.2. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2012 №42/12 між ТОВ «Мір Снабженія» та ТОВ «Інтернешенл транспорт компані ЛТД», транспортно-експедиційною компанією було надано транспортно-експедиційні послуги; послуги, направлені на забезпечення безперервності перевезення; та інших послуги. Однак, під час здійснення митного контролю та митного оформлення відомостей щодо включення до митної вартості вказаних витрат декларантом не надано.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення і протягом строку гарантійного зобов'язання декларантом ТОВ «Мір Снабженія» не було надано рахунок від 14.10.2013 №246.2/13 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.10.2013 №246.1, де зазначена сума страхування - 80,00 грн. Тобто, витрати понесені покупцем на страхування не було включено до митної вартості товару.

Згідно з п.5 Методичних рекомендацій посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 12.07.2012 №362 (далі - Методичні рекомендації), одним з джерел інформації, яка використовуються під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків є спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

У відповідності до п.2.5 Методичних рекомендації посадовою особою митниці здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів (а саме 1,17 дол./кг) з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів (рівень митної вартості подібних товарів за ПІК ЄАІС Держмитслужби - 2,41 -8,83 дол./кг).

За кодом згідно з УКТЗЕД 6912003000 класифікуються товари «Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових», також, враховуючи незначні відмінності товару, оформленого за митною декларацією від 06.09.2013 №700050000/2013/002888, при розрахунку митної вартості за одиницю виміру було взято «дол./кг» (вартість одного кг виробу з кераміки), а не «дол./шт.».

Крім того, встановлено, що за вказаною митною декларацією митна вартість сформована з врахуванням витрат пов'язаних з транспортування товару, враховуючи дану обставину, при здійсненні коригування митної вартості товару посадовою особою було взято рівень митної вартості оформленої митної декларації без додавання витрат, зазначених у ч.10 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, на рівні 2,41 дол./кг.

За результатами розгляду наданих відповідачу 1 документів, ним видано позивачу картку відмови № 702000003/2013/00283 у митному оформленні товарів, згідно якої відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв'язку з неподанням всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 № 702000003/2013/000298/2, у зв'язку з неможливістю внесення змін до граф з вартісними показниками у декларації митної вартості (ДМВ) - вимоги наказу МФУ від 24.05.2012 №599, у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю відмовлено (ст. 54 п. 2 ч. 6 Митного кодексу України), рекомендовано подання нової митної декларації та декларації митної вартості з визначенням митної вартості на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення про коригування митної вартості вказаного товару №702000003/2013/000298/2, прийнятого 04.10.2013, відповідач 1 відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України, встановив митну вартість товарів за шостим резервним методом (за аналогічними операціями, що містяться у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками) другорядного способу та встановлено вартість товару 2,41 дол. США/кг.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що застосування основного методу за рівнем митної вартості 1,17 дол./кг неможливо, враховуючи положення ч.2 ст.58 Митного кодексу України, згідно якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до ст. 59 Митного кодексу України неможливо з причини неможливості у повній мірі виконати умови передбачені вказаною статтею.

Застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 60 Митного кодексу України неможливо за рівнем митної вартості 1,17 дол./кг (за митною декларацією від 05.08.2013 №702200001/2013/010618) у зв'язку з тим, що митна вартість є базою оподаткування, відповідно, якщо неможливо застосувати рівень митної вартості 1,17 дол./кг за основним методом, тому коригуванні митної вартості (бази оподаткування) до рівня 1,17 дол./кг неможливо.

Використання методів на основі віднімання вартості відповідно до ст. 62 Митного кодексу України та методу на основі додавання вартості відповідно до ст. 63 Митного кодексу України неможливо з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у органу доходів і зборів та декларанта.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, коригування митної вартості товарів здійснено за резервним методом у відповідності до ст.64 Митного кодексу України та з врахуванням положень ст. VII ГАТТ за найнижчими рівнями митної вартості подібного товару за ПІК ЄАІС Держмитслужби.

Суд першої інстанції критично оцінює доводи позивача стосовно того, що при наявності аналогічних товарів за прийнятою органом доходів і зборів вартістю операції, ввезених приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари, відповідач 1 не використав таку інформацію. Суд першої інстанції вважав, що наявність середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в України в попередній період на рівні 1,17 дол. США/кг не означає, що така вартість повинна залишитися і в майбутньому.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні надано роздруківку середньорозрахункової вартості товарів при імпорті в Україну за період 2013 року, згідно якої при імпорті в України середньорозрахункова вартість товару за кодом 691200 - Посуд та прибори столові або кухонні, іншу господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових, у жовтні 2013 року (тобто на день винесення оскаржуваного рішення) складала 2,23 дол. США/кг, а не 1,17 дол. США/кг, як зазначає позивач.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04.10.203 №702000003/2013/000298/2 та необґрунтованість вимог щодо стягнення надмірно сплаченого мита у розмірі 6 837,21 грн. та податку на додану вартість у розмірі 28 716,25 грн. на користь позивача.

Таким чином, суд першої інстанції вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 02 липня 2014 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі № 812/821/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі № 812/821/14 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

М.Г.Сухарьок