Рішення № 39605745, 25.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 911/2044/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

2.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське»

про стягнення 8 871,40 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.04.2014);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

29.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №28-2/05 від 28.05.2014 (вх. №2165/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі - відповідач-1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» (далі - відповідач-2) про стягнення 8 871,40грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що угодою №189-1А від 23.12.2010 про заміну кредитора у зобов'язанні до ФОП ОСОБА_1 перейшло право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» та угодою № 120/07-12 від 02.07.2014 про заміну кредитора у зобов'язанні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» перейшло право вимоги від первісного кредитора ФОП ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» щодо сплати дооцінки вартості товару, пені, 30% річних, інфляційні. що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу №101 від 27.03.2008, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Краснянське».

При цьому позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» було укладено договір поруки № 11-03-2013-71 від 11.03.2013, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Краснянське».

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 було порушено провадження у справі № 911/2044/14 та призначено розгляд справи на 25.06.2014.

10.06.2014 через канцелярію господарського суду Київської області позивач супровідним листом №06-1/06 від 06.04.2014 (вх. №11086/14) подав документи витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014.

У судовому засіданні 25.06.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві вих. №28-2/05 від 28.05.2014 (вх. №2165/14).

У судове засідання 25.06.2014 представники відповідачів 1 та 2, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів, належно повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.06.2014 господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

27.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кряснянське» (покупець за договором) було укладено договір № 101 купівлі-продажу товарів на умовах відстрочення платежу (далі-договір), відповідно до п. 1.1. цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №18/18 від 06.03.2009, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» задоволено частково, вирішено стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» пеню у розмірі 1 011,57 грн., штраф у сумі2 535,88 грн., втрат від інфляції в сумі 545,30 грн., три проценти річних в сумі 126,49 грн., витрати на державне мито в сумі 211,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Також цим же рішенням господарського суду Луганської області було припинено провадження у справі в частині стягнення 16 905,90 грн. заборгованості за відсутністю предмета спору.

Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, як зазначив позивач, зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» згідно договору купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу № 101 від 27.03.2008 було виконано 23.01.2009 та 02.02.2009. Про, що свідчить платіжні доручення від 23.01.2009 та від 02.02.2009.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. договору сторони визначили та погодили, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 квітня 2008, 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 вересня 2008.

Виходячи з викладеного, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування, зокрема дооцінки вартості товару згідно договору купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу №101 від 27.03.2008 за період існування заборгованості, який не було охоплено судовим рішенням по дату існування заборгованості.

Господарським судом встановлено, що 23.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (первісний кредитор за договором) та Фізично особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор за договором) було укладено угоду №189-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Пунктом 1.1 даної угоди, визначено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Кряснянське», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.

За цією угодою, згідно п. 1.2, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 вказаної угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 15 662 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 23 копійки, первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що відступається згідно договору № 101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 розмір заборгованості, дооцінки вартості товару, пені, 3% річних та інфляційних втрат, котрі нараховані згідно чинного законодавства України.

Ця угода, згідно п. 6.1, набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1.), Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 перелік документів, що підтверджують право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кряснянське» щодо виконання обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. вказаної угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» повідомленням від 23.12.2010 про зміну кредитора у зобов'язані повідомило Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кряснянське» про зазначені вище обставини. Докази направлення (копія опису вкладення в цінний лист та копія фіскального чеку від 31.03.2014) наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач-2 у справі був належним чином повідомлений про заміну первісного кредитора новим, однак , як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати існуючої суми заборгованості так і не виконав.

Господарський судом встановлено, що 02.07.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО-ТАЙС» (новий кредитор за договором) укладено угоду №120/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України).

Відповідно до п.1.1. угоди №120/07-12 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Краснняське», що йменується надалі боржник, зобов'язання щодо розміру сплати заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3-% річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року та згідно угоди №189-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст..ст. 512-519 ЦК Укрїани) від 23 грудня 2010 року, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №101 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.

Пунктом 1.2. угоди №120/07-12 вказано, що, за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3-% річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору №101 купівлі-продажу товарів на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.

Вартість зобов'язання, що відступається даною угодою, становить 15 662 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дні) гривні 23 копійки (п. 2.1. угоди №120/07-12).

Ця угода, згідно п. 6.1 угоди №120/07-12, набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1. угоди №120/07-12), Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» перелік документів, що підтверджують право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кряснняське» щодо виконання обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. угоди №120/07-12 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, повідомленням від 02.07.2012 про зміну кредитора у зобов'язані повідомило Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краснянське» про зазначені вище обставини. Докази направлення (копія опису вкладення в цінний лист та копія фіскального чеку від 31.03.2014) наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач-2 у справі був належним чином повідомлений про заміну первісного кредитора новим, відповідно до угоди №120/07-12, однак, як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати існуючої суми заборгованості так і не виконав.

Господарський судом встановлено, що 11.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙСЕРВІСГРУП» (поручитель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор за договором) було укладено договір поруки №11-03-2013-71 (далі-договір поруки), відповідно до п.1.1. у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Краснняське» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору (основного договору).

Відповідно до п.2.2 договору поруки встановлено, що під основним договором в цьому договорі розуміють угоду №120/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст..ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену на підставі договору №101 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27 березня 2008 року.

Пунктом 3.1. договору поруки зазначено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у сумі 8 871 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 40 копійок.

Пунктом 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до п.6.1 договору поруки встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності (п.6.2. договору поруки).

На виконання п.4.1. договору поруки, кредитор звернувся до поручителя з вимогою вих. №15-71/03 від 15.03.2013, яка була отримана директором ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» 18.03.2013, що підтверджується підписом та печаткою.

Також, директор ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» у відповіді вих. №71 від 18.03.2013 на вимогу гарантував, що зобов'язання, згідно договору поруки №11-03-2013-71 від 11.03.2013 будуть виконані в строк до 31.12.2013.

Проте, жодних доказів на підтвердження оплати суми штрафних санкцій відповідачем-2 в порядку вимог ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Тому позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача-2 - 8 871,40 грн. дооцінки вартості товару.

Відповідно до п.3 договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) в сумі 8 871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 40 копійок.

Здійснивши власний розрахунок дооцінки вартості товару, господарський суд прийшов до висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним та підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем, а саме 8 871,40 грн.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Так, відповідно до договору №07-1/04-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07 квітня 2014 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (замовник за договором) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець за договором), відповідно до п.1.1 якого, за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин замовника між замовником та СТОВ «Краснянське» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп».

Надання вказаних послуг підтверджується наявним в матеріалах справи Актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.04.2014, згідно якого (п. 2) загальна вартість послуг склала 500,00 грн.

На виконання умов договору, платіжним дорученням платіжним дорученням №517 від 10.04.2014, оригінал якого наявний в матеріалах справи, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» перерахувала на рахунок адвоката ОСОБА_1 кошти у сумі 500, 00 грн. в якості оплати за послуги згідно договору №07-1/04-14 від 07.04.2014.

У матеріалах справи міститься копія посвідчення адвоката, виданого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 та довіреність б/н від 01.04.2014, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на представництво його інтересів ОСОБА_1.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат позивача в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/2044/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 500, 00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське», судові витрати (судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката) відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Солідарно стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» (92923, Луганська обл., Кремінський район, село Новокраснянка, вулиця Леніна, будинок 1, ідентифікаційний код: 03738539) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, будинок 22, ідентифікаційний код: 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вулиця академіка Заболотного, будинок 38, квартира 23, ідентифікаційний код: 38039872) 8 871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 40 коп. дооцінки вартості товару, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 02.07.2014 року