Справа №784/98/14 03.07.2014 03.07.2014 03.07.2014
провадження № 22ц/784/1413/2014 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.
категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03 липня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Базовкіної Т.М.,
суддів: Лівінського І.В. та Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,
за участі: представника відповідачів Русiна Р.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2013 року, ухваленого
за позовом
публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року ПАТ «КБ «Хрещатик» звернулось з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 2 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ) та ТОВ «Інтербудконтакт» було укладено кредитний договір № 31-10-08, за яким банк надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії з відновленням ліміту кредитування в розмірі 800000 грн. для поповнення обігових коштів та придбання основних засобів, строком до 25 березня 2011 року, зі сплатою за користування кредитних коштів 20 % річних. Починаючи з 25 березня 2009 року кредитна лінія вважається не відновлювальною. Крім того, договором передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник зобов'язався сплатити банку комісійні у розмірі 0,3 % від суми кредиту, а також за резервування кредитної лінії в розмірі 0,3 % річних щомісячно від суми невикористаних коштів. За управління кредитною лінією встановлено плату в розмірі 100 грн. щомісячно та за внесення змін до цього договору з ініціативи позичальника встановлюється комісія в розмірі 2000 грн.
Того ж дня було укладено договори поруки № 31-10-08/05 з ОСОБА_4 та № 31-10-08/06 з ОСОБА_3, від імені якої діяв, на підставі довіреності, ОСОБА_4
В подальшому сторонами укладались додаткові договори а також погоджувались зміни до окремих пунктів кредитного договору.
Посилаючись на те, що позичальник порушує кредитні зобов'язання та має станом на 12 вересня 2012 року заборгованість у розмірі 1149637 грн. 59 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 580000 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 497079 грн. 80 коп., комісії за управління кредитною лінією з червня 2009 року по вересень 2010 року - 1600 грн., комісії за внесення змін до кредитного договору згідно договору про внесення змін № 2 від 25 травня 2009 року - 2000 грн., пені за прострочені відсотки - 16044 грн. 15 коп., пені за прострочений кредит - 23152 грн. 33 коп., плати за порушення грошових зобов'язань - 29761 грн. 31 коп., позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану заборгованість.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути окремо з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» заборгованість за спірним договором в розмірі 1149637 грн. 59 коп., а також по 1609 грн. 50 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на відповідачку, як поручителя за кредитним договором слід покласти відповідальність за порушення боржником кредитних зобов'язань.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, звертаючись з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач посилався на те, що остання, як поручитель за кредитним договором, укладеним 2 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ) та ТОВ «Інтербудконтакт», повинна нести відповідальність за порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано договір поруки № 31-10-08/06, укладений 2 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_3, від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності.
Разом з тим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року вказаний договір поруки визнано недійсним. При цьому судом встановлено, що довіреність на підставі якої ОСОБА_4 підписав спірний договір поруки, не містить повноважень на вчинення таких дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для покладення на ОСОБА_3, як поручителя, відповідальності за порушення боржником зобов'язань за кредитним договором, відсутні. Тому позов банку до ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Таким чином, рішення суду в частині вимог до ОСОБА_3 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягає зміні розподіл судових витрат.
З позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 1609 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого останньою при подачі апеляційної скарги, а з ОСОБА_4 на користь позивача 3129 грн. судового збору, оплаченого банком при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2013 року в частині вимог до ОСОБА_3, а також розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» на користь ОСОБА_3 1609 грн. 50 коп. судового збору.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» з ОСОБА_4 3129 грн. судового збору.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 39604863, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 03.07.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 784/98/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: