Рішення № 39604610, 13.06.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/791/13-ц

Провадження № 2/209/326/14

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2014 року м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Шендрика К.Л.,

при секретарі Драгунцевій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача по справі на його користь матеріальну шкоду в сумі 25982,40 грн.; стягнути з відповідача по справі на його користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.; стягнути з відповідача по справі на його користь витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.; стягнути з відповідача по справі на його користь витрати на проведення експертного дослідження розміру матеріальної шкоди в розмірі 1200 грн.; стягнути з відповідача по справі на його користь судовий збір в розмірі 359,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. 15 жовтня 2012 року його квартиру було залито водою, чим спричинено належному йому майну істотну майнову шкоду. На підставі його звернення до дільниці № 3 ТОВ «Крона» було створено комісію для з'ясування причин залиття квартири. За результатами роботи комісії було складено акт № 22-10-02 від 16.10.2012 року, згідно якого комісією було встановлено, що при обстеженні його квартири було виявлено сліди залиття, а саме: хол: на стінах, вкритих рідкими шпалерами; на стелі з гіпсокартону; зала: на стінах, вкритих водоемульсійною фарбою; на стелі, вкритій водоемульсійною фарбою; спальня: на стінах з декоративним фарбуванням; на стелі з гіпсокартону; спальня: на стінах, вкритих водоемульсійною фарбою; на стелі, вкритій водоемульсійною фарбою. Комісією також встановлено, що залиття належної йому квартири сталося з вини мешканців квартири АДРЕСА_1, в зв'язку із виконанням робіт з монтажу автономного опалення в квартирі № НОМЕР_2. Проте, ОСОБА_2 до суду були надані документи, що свідчать про наступні обставини. Актом виконаних робіт № 93-12 від 25.09.2012 року встановлено, що виконавець КП «Дніпродзержинськтепломережа» виконав роботи з відключення від системи центрального опалення стояків за адресою: АДРЕСА_1, а замовник - ОСОБА_2 прийняв вказані роботи, про що свідчать відповідні підписи сторін. Вказані вище роботи виконувалися КП «Дніпродзержинськтепломережа» у відповідності до Технічних умов № 8429, виданих ОСОБА_2 у відповідності до його заяви від 14.08.2012 року. Представник Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» визнав, що залиття водою в квартирі ОСОБА_2 та відповідно - ОСОБА_1 сталося внаслідок неналежного виконання робіт по відключенню від централізованого теплопостачання квартири АДРЕСА_1, визнав вину КП Дніпродзержинськтепломережа» у затопленні, а також визнав факт завдання матеріальної шкоди позивачу. Внаслідок залиття квартири йому завдано матеріальної шкоди у розмірі 25982 гривні 40 коп., що є вартістю відновлювальних робіт. Окрім того, ним були понесені витрати, безпосередньо пов'язані із необхідністю захисту своїх прав в суді, зокрема: 1200 грн. він витратив на послуги експерта за складання звіту про розмір завданої йому матеріальної шкоди, та 3000 грн. витратив на правову допомогу адвоката за захист його прав в суді. Також йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 грн. Душевні страждання, як він зазнав у зв'язку з пошкодженням його квартири, полягають у тому, що він втратив спокій і надію на відновлення попереднього стану квартири, оскільки він зараз є безробітним. На теперішній час сума матеріальної шкоди для нього є занадто великою, і він просто не має реальної можливості дістати такі кошти, щоб відновити нормальний стан квартири. Це призвело до нервових перенапружень і переживань, до тривалих фізичних та моральних страждань. Після затоплення він два тижні страждав на безсоння, після чого з'явилися мігрені, які тривали близько трьох тижнів.

Позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про місце і час слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, та пояснив, що сума збитків, вказана позивачем в позовній заяві, завищена, та він не згоден з висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 337/10-12 від 30.10.2012 року, оскільки в ньому є невідповідності з актом від 16.10.2012 р. Позов визнає в сумі 13068 грн., згідно локальної смети № 2-1-1 на ремонт квартири за адресою: АДРЕСА_2, затвердженої КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа», копію якої він надав. Крім того пояснив, що позивач не звертався до них з питанням про стягнення матеріальної шкоди, в зв'язку з залиттям його квартири, що свідчить про те, що КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» позивачеві ніякої моральної шкоди не завдало.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

В ході судового розгляду встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується технічним паспортом на квартиру, виданим «Наш дім» від 04.03.2005 року, свідоцтвом про право власності, виданим Фондом комунальної власності 04.03.2005 року. 15.10.2012 року була затоплена вказана квартира позивача. Залиття відбулось з вини КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа», в зв'язку з виконанням робіт по монтажу автономного опалення. Внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_2 позивачу була завдана матеріальна шкода, а саме залито: хол: на стінах, вкритих рідкими шпалерами; на стелі з гіпсокартону; зала: на стінах, вкритих водоемульсійною фарбою; на стелі, вкритій водоемульсійною фарбою; спальня: на стінах з декоративним фарбуванням; на стелі з гіпсокартону; спальня: на стінах, вкритих водоемульсійною фарбою; на стел, вкритій водоемульсійною фарбою. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт вказаної квартири складає 13067 грн. Вказані обставини підтверджуються актом дільниці № 3 ТОВ «Крона» від 16.10.2012 року, копією локальної смети № 2-1-1 на ремонт квартири за адресою: АДРЕСА_2, затвердженої КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа», та визнані сторонами в судовому засіданні. І вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача.

Відмовляючи позивачеві в решті позову, суд виходить з наступного. В обґрунтування суми ремонтно-відновлювальних робіт - 25982,40 грн., позивачем надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 337/10-12 від 30.10.2012 року. З вказаним висновком суд не погоджується, оскільки вказані в ньому розрахунки об'єму необхідних для відновлення робіт, не співпадають з пошкодженнями, вказаними в акті від 16.10.2012 року, а в сметі експерта не зазначені: обґрунтування застосування підвищеного коефіцієнту 1,2, …………….. Крім того експерт, перед проведенням експертного дослідження, не був попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. З клопотанням про призначення експертизи для визначення вартості відновлювальних робіт в судовому засіданні жодна з сторін до суду не звернулась, хоча судом було роз'яснено сторонам таке право.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підставі п. 2, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи…

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Згідно з дослідженими доказами по справі та поясненнями сторін винним у спричиненій шкоді є відповідач, і згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України він повинен відшкодовувати спричинену шкоду. Відповідач не звільнявся від відповідальності за забезпечення належного використання власного майна.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Також, позивач зазнав певні моральні страждання, що відтворилися в моральних та психічних стражданнях, які виникли внаслідок залиття його квартири, та внесло зміни в розпорядок його життя, та в застосування додаткових зусиль щодо організації життя, в моральних та психічних стражданнях. Суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини фізичних і душевних страждань позивача, які мали місце внаслідок необережних дій відповідача, що призвели до залиття квартири позивача, враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача з заявою про відшкодування матеріальних збитків, вважає розмір заявленої позивачем моральної шкоди таким, що не повністю відповідає заподіяній моральній шкоді, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити частково, стягнувши з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн., що буде співмірно з понесеними позивачем моральними стражданнями.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано розрахунок вартості і тривалості роботи фахівця права.

Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

При подачі позовної заяви позивачем було витрачено 359,82 грн. на оплату судового збору, і ця сума відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позову.

Керуючись ст.ст. 1166, ЦК України, ст.ст. 3, 10, 61, 88, 212, 212-215, ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», що знаходиться за адресою 51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, р/р 26000060371886 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305965, ЄДРПОУ 03342573, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду в сумі 13067 (тринадцять тисяч шістдесят сім) грн. 40 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», що знаходиться за адресою 51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, р/р 26000060371886 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305965, ЄДРПОУ 03342573, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», що знаходиться за адресою 51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, р/р 26000060371886 в ПАТ «Приватбанк», МФО 305965, ЄДРПОУ 03342573, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Павлодар, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір в розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.Л. Шендрик