Ухвала суду № 39604493, 12.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 року

справа № 811/4044/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Чабаненко С.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №811/4044/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2013 р. №0005211502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1598262,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 799138,00 грн.; податкового повідомлення - рішення від 11.12.2013 р. №0002931500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3575,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1788,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано з висновками відповідача як підставу порушення щодо нікчемності правочинів укладених з контрагентами, оскільки придбання товару, послуг підтверджується первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014р. позов було задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що позивач по взаємовідносинам з контрагентами мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими первинними документами позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій вказує на відсутність факту передачі товарів (робіт, послуг), з посиланням на акти перевірок контрагентів позивача та на розбіжності декларування останніми податкових зобов’язань відсутністю можливості контрагентами здійснювати господарську діяльність тощо та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Відповідачем 29.11.2013р. було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування від'ємних та позитивних значень різниць між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року, та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідних періодів, з урахуванням матеріалів перевірок щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 29.11.2013 року №551/11-23-15-02/05784437.

Перевіркою встановлені порушення п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України; ч. .1 ст. 203, ч.1, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1598262,00 грн., в т.ч.: за лютий 2012 року в розмірі 83183,00 грн.; за березень 2012 року в розмірі 319118,00 грн.; за квітень 2012 року в розмірі 268907,00 грн.; за травень 2012 року в розмірі 229329,00 грн.; за липень 2012 року в розмірі 75985,00 грн.; за вересень 2012 року в розмірі 51229,00 грн.; за листопад 2012 року в розмірі 20319,00 грн.; за грудень 2012 року в розмірі 103677,00 грн.; за січень 2013 року в розмірі 46686,00 грн.; за лютий 2013 року в розмірі 55651,00 грн.; за березень 2013 року в розмірі 7511,00 грн.; за квітень 2013 року в розмірі 150861,00 грн.; за травень2013 року в розмірі 68527,00 грн.; за червень 2013 року в розмірі 31679,00 грн.; за липень 2013 року в розмірі 46511,00 грн.; за серпень 2013 року в розмірі 40089,00 грн.; та занижено податок на додану вартість на 3575,00 грн. за вересень 2013 року.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на відсутність реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВК "Калібр", ТОВ "Аутрайт "УМК", ТОВ "Полімексгруп 11" у тому числі з посиланням на інформацію інших податкових органів.

Акт підписано позивачем із зауваженнями та зазначено про незгоду з викладеними висновками.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 11.12.2013 року №0005211502, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1598262,00 грн. та нараховано штрафної (фінансової) санкції у сумі 799138,00 грн.(т.1 а.с.28), та від 11.12.2013 року №0005201502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3575,00 грн. за основним платежем та 1788,00 грн. за штрафною санкцією.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Аутрайт УМК" (Постачальник) та ВАТ "Червона Зірка" (Покупець) укладено договір №53/341-ПК-4 від 11.01.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується придбати і поставити покупцю крепільні вироби, а Покупець - в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити таку продукцію(т.1 а.с. 46-55).

Про фактичне виконання договору позивачем були надані до перевірки та і до матеріалів справи первинні документи: видаткові накладні (т.1 а.с. 56-64), товарно-транспортні накладні (т.3 а.с. 55-58), податкові накладні (т.1 а.с. 65-69), платіжні доручення (т.1 а.с.70-76), приймальні акти (а.с. 56-64).

Між ТОВ "НВК"Калібр" (виконавець) та ПАТ по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" (Заказник) укладено договір №22/12-11-П-1310/341 від 22.12.2011 року, згідно якого Виконавець зобов'язується надати послуги з переробки гарячекатаних кругів та шестигранників каліброваних, для чого заказник зобов'язується прийняти сировину, виробити з неї готову продукцію, а заказник - поставити сировину та оплатити вироблення продукції (т.1 а.с. 77-78), договір №010112-125/341 від 29.12.2011 року(т.1 а.с. 79-81) згідно якого Продавець зобов'язується у терміни і в порядку і кількості зазначеній у договорі та специфікаціях до нього передати товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар, 20.12.2012 року між ТОВ "НВК"Калібр" (Продавець) та ПАТ по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" (Покупець) укладено договір №201212-60/341 від 20.12.2012 року(т.1 а.с. 90-91), згідно якого Продавець зобов'язується у терміни і в порядку і кількості зазначеній у договорі та специфікаціях до нього передати товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар.

Про фактичне виконання договорів позивачем були надані до перевірки та і до матеріалів справи первинні документи: акти виконаних робіт (т.1 а.с 149, 151, 157, 160, 162, 164), акти прийому-передачі (т.1 а.с. 149зв., 150, 151зв., 158, 160зв., 162зв., 164зв., 164а), видаткові накладні (т.1 а.с. 95-105, 107-135, 137-148, 152-156), виписки з банківського рахунку (т.1. а.с. 210-232), протоколи про залік взаємних вимог(т.1 а.с. 106, 136), приймальні акти (т.1 а.с.95-105, 107-135, 137-148, 152-156, 159, 161, 163), видаткові накладні(т.1 а.с. 233-235, 238-243, т.2 а.с. 3-11, 15-22, 27-32, 46-53), податкові накладні (т.1 а.с. 237, 245-250, т.2 а.с. 1, 13-14, 24-26, 39-45, 55зв., 56зв.), виписки з банківського рахунку (т.1. а.с. 236, 244, т.2 а.с.2, 12, 23, 33-36, 54зв.), протоколи про залік взаємних вимог(т.1 а.с. 106, 136), приймальні акти (т.1 а.с. 233-235, 238-243, т.2 а.с. 3-11, 15-22, 27-32, 46-53), товарно-транспортні накладні подорожні листи, акти здачі-прийняття робіт (т.2 а.с. 124-251, т.3 а.с. 1-54).

Між ТОВ "Полімексгруп 11" (Постачальник) та ВАТ "Червона Зірка" (Покупець) укладено договір №1161/341 від 17.12.2012 року, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити покупцю мазут, а Покупець - в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити таку продукцію(т.3 59-60).

Про фактичне виконання договору позивачем були надані до перевірки та і до матеріалів справи первинні документи: видаткові накладні №1 від 2 квітня 2013 року, №3 від 4 квітня 2013 року, №2 від 3 квітня 2013 року(т.3 а.с. 61зв.-62), приймальний акт №137 від 04.04.2013 року (т.3 а.с. 61), накладні (т.3 а.с. 63-64), банківську виписку (т.3 а.с.65-66).

Факт виконання угод підтверджений матеріалами справи.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції сумнівів не визначено.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Враховуючи зазначені норми Кодексу, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків.

Відповідно до положень діючого податкового законодавства, сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Вищенаведені правові норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги та надав вірну оцінку обставинам справи, а також вірно застосував норми матеріального права.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №811/4044/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.А. Щербак