Ухвала суду № 39604431, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/13469/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сальвіа»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року

у справі № 2а/0470/13469/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сальвіа»

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Сальвіа» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендної плати з юридичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Сальвіа» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22 серпня 2003 року товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Сальвіа» та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0455 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ясельна,1 для фактичного розміщення нежитлових будівель та авторемонтної майстерні, строком до 18 червня 2018 року. Підставою передачі земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 18 червня 2003 року № 77/10 (а.с. 18-20).

03 жовтня 2012 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю за період з вересня 2009 року по серпень 2012 року, за результатами якої, складено акт № 2455/15-4/24433695 (а.с. 7-9).

Перевіркою встановлені порушення товариством з обмеженою відповідністю фірма «Сальвіа» пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України в частині заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю у перевіряємий період на суму 327170,35 гривень. Порушення пов'язується з обчисленням орендної плати у меншому, від законодавчо визначеного, розміру.

На підставі встановлених порушень, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003061503 від 29 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 327170, 35 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 81792,59 гривень (а.с. 16).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01 січня 2011 року) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України, що передбачено статтею 21 Закону України «Про плату за землю».

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким, зокрема визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені Податковим кодексом України.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу обумовлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 271 Податкового Кодексу визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку. У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року здають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При подані першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею здається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

За умовами договору оренди земельної ділянки від 22 вересня 2003 року:

- грошова оцінка земельної ділянки складає на момент укладання договору 7015479,81 гривень (пункт 1.3);

- сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 1052321,97 гривень (пункт 3.1);

- орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі у розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (пункт 3.2);

- розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (пункт 3.3);

- орендар зобов'язаний щорічно до 15 січня звертатися до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю (пункт 7.4.2).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26 грудня 2007 року №5/26 «Про затвердження проекту «Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська» затверджено базову вартість 1 кв.м. землі у м. Дніпропетровську, яка склала у 2008 році - 237,36 гривень. Коефіцієнти індексації до нормативної грошової оцінки землі становлять у 2008 році - 1,028, у 2009 році - 1,152, у 2010 році - 1,059, у 2011, 2012 роках - 1,0.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про допущення товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Сальвіа» заниження задекларованої суми орендної плату за землю у період з вересня 2009 року по серпень 2012 року

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. При цьому документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено та податковим органом доведено дотримання процедурних умов проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сальвіа» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим