Ухвала суду № 39604393, 14.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2013 року

справа № 2а-0870/45/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року

у справі № 2а-0870/45/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій щодо скасування реєстрації як платника податку на додану вартість та визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановиВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК ПЛЮС» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а.с.35) просило:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя № 0007121600/0 та № 0007131600/0 від 19.11.2010;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо анулювання реєстрації ТОВ "ТАК ПЛЮС" як платника податку на додану вартість.

Позов обґрунтовано тим, що акт перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, містить неіснуючі дані та перекручену інформацію, оскільки позивачем вчасно подавалась податкова звітність за період, що перевірявся, що свідчить про безпідставність застосування штрафних санкцій згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, неправомірним є донарахування податкових зобов’язань з ПДВ у відповідності до п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки у відповідача відсутні будь-які законні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано протиправністю дій податкового органу та доведеністю матеріалами справи своєчасності подачі Товариством податкової звітності з ПДВ та безпідставністю анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ТАК ПЛЮС".

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 76), в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач наполягає на несвоєчасній здачі позивачем податкових декларацій з ПДВ за період з квітня по вересень 2010 року та зазначає, що під час судового розгляду справи судом першої інстанції не взято до уваги дані державного реєстру, згідно яких на момент складання акту № 894/30506079 від 16.09.2010 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач не підтвердив відомості про знаходження за юридичною адресою і такі відомості були підтверджені Товариством лише 24.09.2010.

ТОВ "ТАК ПЛЮС" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАК ПЛЮС" в установленому законом порядку зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що йому 18.08.1999 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №11548620.

16.09.2010 комісією ДПІ У Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно позивача складений акт (№894/30506079 від 17.09.2010) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАК ПЛЮС", відповідно до якого комісією прийнято рішення про анулювання реєстрації вказаного платника податку.

Із змісту Акту вбачається, що підставою для анулювання реєстрації ПДВ є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 13.09.2010 №11031430004023592 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

19.11.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТАК ПЛЮС" з питання своєчасності надання податкової звітності з ПДВ та умовно нарахованого ПДВ за останній звітній період (при наявності залишків ТМЦ) з ПДВ, за результатами якої складено акт від 19.11.2010 №676/16/30506079.

Під час перевірки встановлено порушення:

п.9.8. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме: за останній звітній період – вересень 2010 року у зв’язку із анулюванням реєстрації свідоцтва платника ПДВ з 16.09.2010 позивачем не було збільшено суму своїх податкових зобов’язань на умовний продаж за звичайними цінами, що призвело до втрат бюджету від недоплати за вересень 2010 року;

пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 –III, п.2 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-XII, а саме: позивачем з порушенням граничного строку подання надано податкові розрахунки з податку на додану вартість з квітня по вересень 2010 року.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2010:

- № 0007131600/0, яким за порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» застосовано штрафні (фінансові) санкції у відповідності до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на суму 1020 грн. (а. с.6);

- № 0007121600/0, яким за порушення п.п.9.8 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 27439,65 грн., у т. ч. 26133 грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 306,65 грн. (а. с.7).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій та рішень відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в ході перевірки встановлений факт подачі податкових розрахунків з податку на додану вартість з квітня по вересень 2010 року з порушенням законодавчо встановленого граничного строку для подання такої звітності.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пп.«а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, на який посилається відповідач, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, наполягає на несвоєчасній подачі податкових декларацій з податку на додану вартість з квітня по вересень 2010 року з порушенням граничного строку для подання.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що податкові декларації з податку на додану вартість товариством подавались до податкового органу своєчасно, про що свідчить відмітка останнього про надходження податкової декларації за квітень 2010 року (а. с.13, 14) та копії поштових повідомлень, описів поштового вкладення, конвертів, які свідчать про направлення засобами поштового зв’язку податкової звітності з ПДВ за період з травня по вересень 2010 року без порушення строків, визначених у пп.«а» п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III (а.с.15-31).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність застосування ДПІ у Жовтневому районі штрафних санкцій у відповідності п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III на суму 1020 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0007131600/0 від 19.11.2010, тому визнання протиправним та скасування даного рішення є обґрунтованим.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010 № 0007121600/0.

Згідно акту перевірки за даними додатку К 1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (від 02.11.2010 № 68232), на обліку товариства знаходяться залишки основних фондів на загальну вартість 130663 грн.

Податковим органом зазначено, що в порушення пп.9.8 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» за звітній період вересень 2010 року у зв’язку із анулюванням реєстрації свідоцтва платника ПДВ з 16.09.2010 товариством не було збільшено суму своїх податкових зобов’язань на умовний продаж за звичайними цінами, що призвело до втрат бюджету від недоплати за вересень 2010 року.

У підпункті «е» пункті 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідач посилається на те, що такий обов’язок виник у позивача в зв’язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТАК ПЛЮС» 16.09.2010 згідно акту перевірки № 894/30506079 від 16.09.2010, який складено в зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність позивача за зареєстрованою юридичною адресою (а. с.37).

У підпункті «е» ч.1 п.9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР визначено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин), визначається порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.5 вказаного Положення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті № 894/30506079 від 16.09.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідачем не зазначено жодного документу, що став підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, тому висновки не доведеність відповідачем обґрунтованості даного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість колегія суддів вважає правомірними.

З огляду на зазначене, обґрунтованим є задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо анулювання реєстрації ТОВ "ТАК ПЛЮС" як платника податку на додану вартість.

Стосовно посилань скаржника на те, що під час судового розгляду справи судом першої інстанції не взято до уваги дані державного реєстру, згідно яких на момент складання акту № 894/30506079 від 16.09.2010 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач не підтвердив відомості про знаходження за юридичною адресою і такі відомості були підтверджені товариством лише 24.09.2010, колегія суддів зазначає, що, дійсно, з копії довідки з ЄДР вбачається, що 13.09.2010 держреєстратором внесено запис щодо «відсутності юридичної особи за вказаною адресою», а вже 24.09.2010 внесено запис щодо підтвердження відомостей про юридичну особу (а. с.65-68).

Разом з тим, враховуючи висновки суду про неправомірність вищевказаного акту про анулювання реєстрації платника ПДВ та з огляду на підтвердження даних про стан (місцезнаходження) юридичної особи (ТОВ "ТАК ПЛЮС") в подальшому, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007121600/0 від 19.11.2010.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі № 2а-0870/45/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська