Постанова № 39604050, 25.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Справа № 804/7377/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Воронова Д.Ю. Задорожної А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 110120000/2014/400012/1 від 16.05.2014 року.

стягнути з Дніпропетровської митниці Міндоходів через Державну казначейську службу України у Дніпропетровській області, надмірно сплачені під час оплати за декларацією № 110120000/2014/406305 від 16.05.2014 року, податки у сумі 17877,79 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 79 копійок ввізного мита, та 32180,02 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят) гривень 02 копійки, податку на додану вартість, що перераховані як фінансова гарантія сплати митних платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс» (ЄДРПОУ 33249235).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у поданих до митного органу позивачем платіжних доручення в іноземній валюті наявні усі реквізити, необхідні для ідентифікації призначення платежу та отримувача коштів, враховуючи той факт що до митниці були надані всі документи на підтвердження оплати доставки товару, зважаючи на те, що вартість імпортованого товару співпадає з даними платіжних доручень, позивач вважає незаконним неприйняття співробітниками митниці до уваги поданих документів в підтвердження митної вартості.

На думку позивача, митні органи не в повній мірі ознайомились із поданими до митного оформлення документами та помилково визначили митну вартість задекларованого товару на підставі наявних відомостей, в результаті чого і було порушено права ТОВ «Торговий дім Інтер Трейдінг Плюс».

Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладени у позовній заяві.

Представник відповідача, позов не визнав на основі того, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач 13.05.2014 звернувся до Дніпропетровської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення товару - «набори чемоданів на колесиках - роликах діагоналлю 20"/24"/28"».

Товар надійшов на адресу ТОВ «Тоговий дім Інтер Трейдінг Плюс» від фірми «RUІAN HUALIDA TROLLEY CASE CO», шляхом електронного декларування (МД № 110120000/2014/406100).

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивачем були надані наступні документи:

картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 25.09.2013 № 110/2013/0001373;

міжнародна товаро-транспортна накладна 028959, 029960 від 11.05.2014;

коносамент 562922978А від 05.04.2014;

платіжне доручення № 11 від 24.04.14;

рахунок-фактура LS-3816826 від 24.04.14;

калькуляція транспортних витрат 2404-ИТП-5/1 від 24.04.14;

довідка про транспортні витрати 150 від 24.04.14;

експертний висновок ГО-2081 від 12.05.14;

калькуляція HLD 82-83 від 27.03.14;

інвойс HLD 82-83 від 27.03.14;

пакувальний лист б/н від 27.03.14;

додаткове узгодження № 2 від 17.04.14;

зовнішньоекономічний договір (контракт) HLD 82-83 від 23.12.13;

договір транспортно-експедиційного обслуговування № 200114-01 від 20.01.14;

сертифікат про походження 0143301234570006 від 03.04.14;

екологічна декларація № 29926 від 06.05.2014;

копія митної декларації країни відправлення № 310420140549795946 від 30.03.2014.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви,

документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 МКУ, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до ст. 337 МКУ, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

формато-логічного контролю;

контролю співставлення;

контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу XI Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу XI МКУ.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Так, за результатами проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст. 337 МКУ в автоматизованому порядку було виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявления неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.

Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості у Програмно інформаційному комплексі «Інспектор-2006» спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР), а саме:

Наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року 362 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 2 вищезазначених Методичних рекомендацій, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом:

2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.

2.2. Вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордонуУкраїни.

2.3. Перевірки включення/невключення складових митної вартості, в тому числі на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо).

2.4. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість

прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

2.5. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

2.6. Перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

2.7. Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

Перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій.

Перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів.

Перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

2.13. Перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що і оцінювані товари.

Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Так, посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності., а саме:

згідно зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2013 № HLD 82-83, продавець «RUIAN HUALIDA TROLLEY CASE CO., LTD» продає покупцю TOB «Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс» товари наступних артикулів - 5098/3, 5112/3, 5113/3, 5098/2, 5112/2, 5113/2. За МД від 13.05.2014 № 110120000/2014/406100, товари, що продаються «RUIAN HUALIDA TROLLEY CASE CO., LTD» для TOB «Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс» інших артикулів - 25098/3, 25112/3, 25113/3, 25098/2, 25112/2, 25113/2, що не відповідає умовам п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту договору від 23.12.2013 № HLD82-83;

відомості пакувального листа, наданого декларантом до митного оформлення за МД від 13.05.2014 № 110120000/2014/406100, не відповідають відомостям, заявленим за зазначеною МД;

Згідно наданого до митниці пакувального листа від 27.03.2014 поставлявся товар у кількості:

вага нетто: 14 401,9 кг;

вага брутто: 15 952,5 кг.

В тому числі, й запасні частини у кількості 154 шт. у 2 коробках вагою нетто 31,9 кг і вагою брутто 32,5 кг.

Однак, відповідно до МД від 13.05.2014 № 110120000/2014/406100 позивачем задекларовано товар у кількості:

вага нетто: 14 370 кг;

вага брутто: 15 920 кг.

Запасні частини, які поставлялись разом з основним товаром (набори чемоданів) задекларовані не були.

Згідно п. а ч.2 ст. 58 МК України вартість таких деталей має бути додана до митної вартості товару навіть у тому разі, якщо вони поставлені покупцеві безоплатно.

відомості, зазначені в перекладі копії експортної митної декларації країни відправлення, не відповідають відомостям копії експортної митної декларації країни відправлення;

сумарна вартість, зазначена у копії експортної митної декларації країни відправлення, не відповідає загальній вартості за інвойсом від 27.03.2014 № НLD 82-83;

В інвойсі від 27.03.2014 № HLD 82-83 зазначено товар загальною вартістю 35 372,40 доларів США.

У копії експортної митної декларації країни відправлення вказано набори чемоданів та запчастини до них загальною вартістю 35 403,20 доларів США.

Крім того, для митного оформлення Позивачем задекларовано товар із зазначенням вартості - 35 372,40 доларів США, що відрізняється від відомостей у експортній митній декларації.

згідно п. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FOB CN NINGBO покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до порту призначення.

Відповідно до п. 1 ст. 53 МКУ, у випадках, передбачених МКУ, одночасно з митною декларацією декларант подає документи, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Стаття 49 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом, було встановлено відсутність у поданих до митного оформлення документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари (згідно п. 2 ч. 6 ст.54 МК України).

Відповідно до п.п. 5 п. 10 ст. 58 МКУ, при визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), а саме: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товару є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За результатами проведення контролю правильності визначення митної вартості при здійсненні митних формальностей встановлено, що Позивачем до митниці не було надано належних документів, що містять повні та достовірні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2014 № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Позивачем наданий договір про транспортно-експедиційного обслуговування 20.01.2014 № 20014-01, укладений між ТОВ «Ламан Шиппинг Єйдженси» та ТОВ «Торговий Дім Інтер Трейдінг Плюс» (замовник).

За п. 1.1 договору експедитор зобов'язується здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за погодженням.

Пунктом 1.2 вищевказаного договору передбачено, що умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою сторін.

Крім того, договором передбачено, що під кожне окреме перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій оговорюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується транспортно-експедиційного обслуговування. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення.

Однак, ані заявку на надання послуг, ані додаток до договору транспортно-експедиційного обслуговування до митниці Позивачем не надано.

Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 3 банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору.

Зазначений акт серед поданих документів відсутній.

Позивач згідно п. 4.1.5 договору зобов'язаний оплатити послуги експедитора протягом 3 календарних днів з моменту доставки вантажу до митниці. Однак, підтвердження оплати вказаних послуг надано не було.

П. 4.3.1 договору передбачає наступне: «платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору. Розмір плати експедитора узгоджується сторонами у додатках до договору».

Окремо вказано на те, що при морському перевезенні вантажу споживачем послуги морського перевезення є клієнт, який самостійно укладає договір морського перевезення вантажу з морським перевізником і надає експедитору коносамент, як підтвердження наявності договору морського перевезення вантажу між морським перевізником і клієнтом. Експедитор зобов'язується перевести грошові кошти клієнта морському перевізнику, за надані ним послуги пов'язані з морським перевезенням вантажу. Відповідальність за вантаж при морському перевезенні регламентується умовами коносаменту, оформленого між клієнтом та морським перевізником (п.4.3.3).

У наданому декларантом коносаменті від 05.04.2014 № 562922978А наявні відомості щодо лінії морських перевезень «TOG NTNGBO TOGETHER SHIPPING CO., LTD».

Таким чином, експедитор виступає виключно як посередник, тобто, транзитом переводить грошові кошти клієнта. Сума, сплачена за морське перевезення вантажу, є транзитною і перераховується морському перевізнику, який безпосередньо виконує перевезення, на підставі договору морського перевезення з клієнтом.

Тобто, саме до обов'язків Позивача належить обов'язок укладання договору морського перевезення, а експедитор (ТОВ „Ламан Шиппинг Ейдженси") здійснює лише транзитне перерахування коштів.

Позивачем на підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 24.04.2014 № 150, видану ТОВ «Ламан Шиппинг Ейдженси». Однак, за договором транспортного експедирування ТОВ «Ламан Шиппинг Ейдженси» не уповноважене на укладання договору морського перевезення. Згідно коносаменту послуги морського перевезення надано TOG NINGBO TOGETHER SHIPPING CO., LTD..

З огляду на такі обставини, Позивач має підтвердити здійснення транспортних витрат в тому числі й на послуги, надані «TOG NINGBO TOGETHER SHIPPING CO., LTD».

В такому разі TOB «Ламан Шиппинг Ейдженси» не може надавати довідки щодо транспортних витрат на морському транспорті. Саме тому довідку про транспортні витрати від 24.04.2014 № 150 не можна вважати належним документом.

Згідно наявної у митного органу інформації щодо вартості витрат на доставку вантажу (лист посольства України у КНР від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914 щодо надання відомостей про тарифи на транспортування з КНР) у 40-фунтовому контейнері з країни експорту (Китаю), отриманої від державних органів на запит Держмитслужби, та використання якої передбачено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДМСУ від 13.07.12 № 362, такі витрати є значно вищими, аніж заявлено Позивачем.

Так, вартість доставки одного 40-фунтового контейнера стацрм на 2012р. становила від 3 550 до 4 300 дол. США.

У наданій довідці про транспортні витрати вартість доставки одного такого контейнера складає - 20 125,00 грн. (в даному випадку поставлялось 2 контейнера і загальна сума витрат заявлена - 40 250 грн.).

Рахунок про надання транспортних послуг датовано 24.04.2014. так, на вказану дату офіційний курс долара, встановлений НБУ становив - 11,38 за долар США.

З огляду на це, витрати мали б становити від 40 399 до 48 934 грн лише за 1 контейнер.

З огляду на вищевказане, виявлені розбіжності не дають можливості достовірно обрахувати транспортні витрати Позивача, які є невід'ємною складовою митної вартості товару.

Відповідно до вимог другої та третьої частини ст. 53 Митного кодексу України, під час проведення консультацій 15.05.2014 митним органом направлено електронне повідомлення, яким було зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

виписку з бухгалтерської документації.

Згідно п.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може надати інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Документи, не передбачені вимогами ст. 53 МКУ, від декларанта не вимагалися.

Позивач листом від 15.05.2014 № 1505/Т-1 надав наступні документи:

копію листа «RUIAN HUALIDA TROLLEY CASE CO., LTD» № HLD82-83 від 20.03.2014 та копію його перекладу;

копію пакувального листа «RUIAN HUALIDA TROLLEY CASE CO., LTD» б/н від 27.03.2014;

- копію Заявки №2 від 17.04.2014 на транспортно-експедиційне обслуговування до Договору № 200114-01 від 20.01.2014.

Позивач повідомив митницю про неможливість надання інших додаткових документів.

У зв'язку з цим 16.05.2013 року уповноваженою особою митниці прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № 110120000/2014/400012/1, де зазначається про неподання Позивачем до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2-4 статті 53 Митного кодексу України. Вказується також, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що:

використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

Згідно з ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з ст. 58 МКУ за ціною договору (контракту), якщо, в тому числі, використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності) (п. 2 ст.58 МКУ) та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МКУ.

Згідно п.З ст.58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 МКУ.

Відповідно п. 4 ст.57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ.

В рішенні про коригування митної вартості від 16.05.2014 № 110120000/2014/400012/1 зазначено інформацію про проведення процедури консультацій між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, відповідно до п. 4 ст. 57 МКУ.

Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу контролю за правильністю визначення митної вартості товарів управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ст.60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за Основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.

У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості» крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 МКУ може бути зворотною.

У разі, якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за Основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн;

звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат;

сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Відсутність вищезазначених даних (необхідні документально підтверджені відомості позивачем надані не були) унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення про коригування Митної вартості товару посадовою особою відділу контролю за правильністю визначення митної вартості товарів управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Дніпропетровської митниці, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, був застосований резервний метод визначення митної вартості, у відповідності до ст. 64 МКУ.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МКУ встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості овару становить 2,7098 дол.США/кг, рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією №125130005/2014/542263 від 10.04.2014 становить 3,5619 дол.США/кг.

З урахуванням викладеного, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МКУ, прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110120003/2014/400012/1 від 16.05.2014, відповідно до якого Митну вартість скориговано до 3,5619 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МКУ.

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу 2 (ґ) відповідно до ст. 60 МКУ. З урахуванням наявної у митному органі інформації про вартість аналогічних товарів.

Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є правомірним. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський